| Колонки |
Рівень тінізації економіки України, за даними міжнародних організацій, коливається до 55%. Перш ніж досягти майже третини ВВП, цей показник, з мовчазної згоди деяких представників профільних державних органів, роками неухильно розростався, не даючи "білій" частині економіки шансу відіграти збиток.
Зараз, коли інституційні та фінансові ресурси держави максимально спрямовані на боротьбу з пандемією COVID і подолання її економічних наслідків, десятки мільярдів гривень, що осідають в тіні лише в форматі фіктивного ПДВ — це вже не просто результат схем. Це злочин.
Зловживання з ПДВ — одне з основних системних явищ економічної "тіні". Чи не найпоширеніший спосіб нанести шкоду держбюджету — це так звані "скрутки".
У міру того, як фіскальний контроль збільшував свою ефективність і перекривав ряд інших популярних податкових схем, формат "скруток" внаслідок вбудованих у сам податок на додану вартість ризиків, залишився доступним і набув системних проявів.
У мене погані новини для всіх, хто розраховував збагатитися на цій схемі — не вийде.
У держави просто немає виходу — потрібно міняти ситуацію і відбілювати економіку. А у мене, як у голови Державної фіскальної служби, немає ні бажання, ні морального права потурати збиткам Держбюджету. Упевнений, що безальтернативність плюс принциповість згенерують відчутний позитивний ефект.
Перш за все, визначимося з термінологією. Оскільки ми маємо боротись із цим явищем, то потрібно переконатися, що ми говоримо на одній мові.
Отже, шахрайство з ПДВ найчастіше реалізується через створення фіктивного податкового кредиту, який потім подається на відшкодування або взаємозалік в рахунок майбутніх зобов'язань.
Єдина операція, яку при цьому виконав заявник — майстерно оформив документи, і не провівши потрібних бізнес-операцій тепер вимагає у держави мінімізації податкових зобов’язань з ПДВ.
Ця сума розраховується шляхом вирахування з податкового зобов'язання (сума, яку підприємство розраховує, додаючи до вартості виробленого або проданого ним товару 20% ПДВ) податкового кредиту (це сума сплаченого ПДВ у цінах тих товарів, які підприємство купувало за звітний період).
Масштаб "скрутки" в кожному конкретному випадку залежить від нахабства, досвіду, зв'язків і рівня "даху" учасника.
Податковий кредит — сам по собі актив, і не дешевий. У різні періоди його вартість на чорному ринку, в залежності від номенклатури, коливалась від 4-5% від суми податкового кредиту, зараз — 7-8%.
Це подорожчання пов’язано із послідовним перекриттям альтернативних шахрайських схем внаслідок збільшення ефективності роботи ДФС.
Отже, умовно, якщо ви продали за готівку партію бананів, то ще 7% можна заробити продавши податковий кредит на ці банани на чорному ринку.
Така "бананова хитрість" може здатися незначним шахрайством, але насправді вона є елементом глобального ринку з відмивання грошей та легалізації товарів або послуг із тіньового сектору економіки з відповідними юридичними наслідками — не забувайте про це.
Я про це пам'ятаю завжди. Про всяк випадок нагадаю, що учасниками схеми і відповідно фігурантами справи проходять обидві сторони — і той, хто продав, і той, хто купив.
Можливо, я когось розчарую, але оператори "скруток" — не найхитріші з порушників.
Найхарактерніша ознака скручування — об'єднання в одній операції мало сумісних товарів. Тобто, ви купили податковий кредит у продавця бананів, а самі при цьому торгуєте сигаретами — не треба бути генієм фіскальної думки, щоб запідозрити шахрайство.
У більш складному варіанті між покупцем і продавцем є ще посередник, який намагається "подружити" одну номенклатуру товарів з іншою. Власне, саме така підміна номенклатури товарів і називається "скручування" або "пересорт".
Уявлення про скрутчиків як про заляканих фірм-одноденок, що туляться по підвалах і здригаються на кожному кроці, абсолютно не відповідає дійсності.
Ні, скрутчики — цілком поважні фірми, часто з офісами в обласних центрах, з великою кількістю персоналу, з білими зарплатами і широкими можливостями продавати за готівку.
Вони зовсім не ховаються — ви б здивувалися, скільки таких фірм, що володіють великими маркетинговими бюджетами, фігурують одночасно в популярних рекламних роликах на ТБ і в матеріалах розслідувань ДФС.
На практиці найбільш вишуканий варіант, до якого вдаються, коли суми перевищують вже якийсь психологічний поріг, скручування виглядає так.
З боку "продавця" на буферне підприємство відвантажується продукція і реєструються податкові накладні в ЄРПН на реалізацію товару Х.
Одержувач реєструє в ЄРПН податкові накладні, у яких 99,9% номенклатури товарів складає товар Х, а 0,01% — номенклатура товарів Y, яка не реалізовувалась відносно відомостей ЄРПН (тобто фіктивна).
Через деякий час підприємство реєструє в ЄРПН перший розрахунок коригування, яким змінюється вихідна пропорція товарів на зворотню, а саме: 99,9% ставить вже "фіктивна" номенклатура товарів, а 0,01% — початково заявлений товар Х з одночасним зворотнім коригування обсягів постачання таких товарів.
Потім ще одна реєстрація в ЄРПН і все — потрібна номенклатура у вас в кишені і без жодної корекції кодів УКТЗЕД.
Я спеціально вдаюся в подробиці, щоб усі сторони розуміли, що ДФС чітко і ясно розуміє суть процесів. Якщо ми щось упустили — запевняю, це ненадовго.
У масштабах всієї економіки скручування — це мільярдні ненадходження до держбюджету. За даними Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка проаналізувала втрати державного бюджету за січень 2019 — березень 2020 року, суб'єкти господарювання сформували та використали фіктивного ПДВ на суму щонайменше 28,68 млрд грн.
Державі ці гроші дуже не завадили б, особливо в період пандемії і військової агресії.
Отже, ми зафіксували проблему.
Щоб знайти ключ до її вирішення, перш за все, потрібно розібратися чому настільки масштабні зловживання стали можливими.
Основна причина, що породила скручування, полягає в самій суті податку на додану вартість і від початку зашитих у нього ризиках. Архітектура ПДВ дає можливість маніпуляцій і махінацій і без законодавчих змін цьому буде складно щось протиставити.
Один з варіантів рішення, що дискутується — це заміна ПДВ на податок з продажів, який, наприклад, існує у США. Ця реформа вимагає виваженості і прорахунків, однак навіть первинний аналіз підтверджує, що в разі такої заміни кількість правопорушень разюче падає, а надходження вирівнюються і зростають.
Другий фактор ризику — практика купівлі / продажу за готівку. В Україні вона поширена все ще значно ширше, ніж в Європі.
Наприклад, в сусідніх Литві та Естонії розрахунки більш як на 500 євро мають здійснюватися виключно безготівково. У нас же звичайна справа розрахуватися, наприклад, за меблевий гарнітур перетягнутою гумкою пачкою кеша.
По-третє, ми все-таки стоїмо перед необхідністю введення реєстраторів розрахункових операцій. Так, я розумію, що це непопулярний крок, але тінь в еквіваленті третини економіки змушує мене відстоювати його необхідність.
Контролюючим органам необхідно бачити усі операції в економіці та блокувати сумнівні фінансові транзакції, інакше ми змушені діяти фактично всліпу.
Також на часі і більш глобальні кроки з оздоровлення економіки — на кшталт зменшення податкового навантаження і впровадження пільгового кредитування, які будуть позитивно впливати на рентабельність підприємництва в Україні, що знижуватиме мотивацію бізнесу вдаватися до протиправних дій у сфері оподаткування.
Зрозуміло, що кроки це об'єктивно нешвидкі і для їх впровадження навіть при наявності беззастережної політичної волі потрібен адекватний перехідний період.
Можна було б використовувати цей аргумент, виправдовуючи бездіяльність очікуванням глобальних реформ, але цій спокусі ми не піддалися.
Завдяки спільній роботі ДФС і ДПС, від початку 2021 року середньомісячний обсяг "скруток" зменшився з 4 млрд грн до 2,9 млрд грн.
Подивимось на динаміку цифр. Сума сформованого "скрутками" схемного податкового кредиту з ПДВ склала у жовтні 2020 року – 3 152 млн грн, листопаді – 4 071 млн грн, грудні – 4 000 млн грн. Але вже у січні 2021 року – 2 313 млн грн, лютому – 3 518 млн грн, березні – 2 816 млн грн.
Тобто, у порівнянні з четвертим кварталом 2020 року, коли ця сума сягала в середньому 4 млрд грн на місяць, у першому кварталі 2021 року нам вдалося добитися її зменшення на 22%.
Одночасно з цим, лише у першому кварталі 2021 року ДФС спільно з ДПС запобігли формуванню незаконного податкового кредиту з ПДВ на суму понад 1 млрд грн.
Нам вдалося зламати тренд зростання "схемного" ПДВ, через що відбувалося вимивання коштів з державного бюджету та фондів розвитку.
Ми діяли одночасно в кількох напрямках.
На фоні цього результату я хочу звернутись до всіх учасників таких схем — як уже діючих, так і тих, хто лише замислюється над їх реалізацією.
Це не торги і не запрошення до діалогу.
Це просто декларація нових правил гри.
Вони ось такі — законні, і ніякі інші.
Ви не вимагаєте у держави того, на що не маєте права — ДФС зі свого боку вчиняє так само справедливо по відношенню до вас.
Це чесно, це справедливо, це прозоро, хоч, я розумію, трохи несподівано.
Але давайте принаймні спробуємо попрацювати в законних координатах — впевнений, що всі сторони залишаться задоволеними. Я — динамікою надходжень до Держбюджету, ви — своїм легальним і безпроблемним статусом.
А ДФС працює для забезпечення економічної безпеки країни, удосконалюючи методики та інструментарій роботи. Боротьба триває!