| Публікації |
Верховна Рада остаточно ухвалила закон про державний бюджет на 2025 рік. Без сюрпризів не обійшлося. Як приємних, так і не дуже.У 2025 році, як і у попередні роки, Україна залежатиме від міжнародної допомоги. Коштом партнерів фінансуватимуть усі цивільні видатки та навіть частину військових. Всі гроші, які держава зможе зібрати всередині економіки, направлятимуть на війну.
Загальний обсяг видатків, які уряд планує здійснити у 2025 році, становить майже 4 трлн грн, з яких більше половини – 2,2 трлн грн – піде на фінансування сектору безпеки та оборони.
Після схвалення бюджету у першому читанні його основні показники майже не змінилися. Разом з цим, у документі з'явилося декілька "сюрпризів" – для прокурорів, спецпенсіонерів та вчителів.
За яким бюджетом житиме країна у 2025 році та чи існують ризики його виконання?
Про загальні параметри державного бюджету на 2025 рік ЕП писала після ухвалення Кабінетом міністрів проєкту відповідного документу 13 вересня. В урядовій редакції кошторис країни приймався депутатами в першому читанні 31 жовтня.
З того часу основні бюджетні параметри майже не змінилися. Власне як і макроекономічний прогноз, на показниках якого Міністерство фінансів розраховував доходи та видатки.
Між першим і другим читанням уряд та депутати не стали переглядати основні соціальні стандарти. Розмір мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму у наступному році залишать на рівні 2024 року:
З цікавого, Рада до другого читання бюджету вирішила не переглядати спеціальний прожитковий мінімум для визначення зарплат прокурорів. Його залишили на рівні 1600 грн. Це означає, що у 2025 році зарплати прокурорів не зростатимуть, а це дозволить зекономити близько 1,22 млрд грн.
Загальний обсяг доходів, які держава планує зібрати у 2025 році, становитиме 2,32 трлн грн. У порівнянні редакцією до першого читання ця цифра стала дещо меншою.
Зокрема, надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) зменшили на 20,1 млрд грн через те, що частину ПДФО, яка залишатиметься на місцях, збільшать з 60% до 64% від зібраної суми. Додаткові ресурси громадам надали передусім для того, аби вони могли пройти поточний опалювальний період та підготуватися до наступного.
Загальний обсяг видатків – 3,99 трлн грн. Більша частина з цієї суми піде на сектор безпеки та оборони – 2,2 трлн грн або понад чверть прогнозного ВВП. Три чверті від цієї суми підуть на фінансування програм Міністерства оборони – мова про 1,5 трлн грн.
Ймовірно, обсяг видатків оборони на 2025 рік не є остаточним. Річ у тім, що у попередні роки уряд та парламент неодноразово збільшували обсяг планових видатків на оборону. Не виключено, що це станеться й у 2025 році.
До другого читання до видатків оборони внесли правку, яка стала своєрідним прецедентом: частину озброєння купуватимуть не за внутрішні кошти, а за кошти партнерів. Велика Британія надасть для цих цілей близько 2,26 млрд фунтів стерлінгів або 90 млрд грн. Це британська частина фінансування в межах кредиту під заставу заморожених російських активів на загальну суму 50 млрд дол.
Граничний розмір дефіциту бюджету у наступному році становитиме 19,4% від ВВП, а державний та гарантований державою борг на кінець 2025 року не має перевищити 8,62 трлн грн – 97% від ВВП.
Найбільшою статтею невійськових видатків у бюджеті на 2025 рік стане обслуговування державного боргу. На виплату процентів за внутрішніми та зовнішніми позиками уряд планує витратити 480 млрд грн – це навіть більше, ніж на соціальну сферу, яка очолювала рейтинг найбільших статей видатків бюджету у всі роки до великої війни.
У 2025 році соціальні програми коштуватимуть державі близько 420 млрд грн – на 50 млрд грн менше в порівнянні з 2024 роком. Передусім "поріжуть" дотацію Пенсійному фонду, коштом якої виплачують "спецпенсії", адже частину таких виплат ПФУ почне фінансувати власними силами.
З інших важливих змін до видатків бюджету – скасування Дорожнього фонду. Кошти з нього держава використовувала на обслуговування та будівництво доріг, а також погашення боргів за позиками колишнього "Укравтодору". Ці гроші мали конкретне джерело надходження – податки на пальне та автомобілі.
У 2025 році розмір Дорожнього фонду мав становити 43,2 млрд грн. Однак до другого читання уряд вирішив переспрямувати ці кошти до загального "казанка". Це дозволить витратити їх на військові потреби. Зокрема, до військового бюджету відправлять 39,3 млрд грн акцизів на пальне та автомобілі, 3,8 млрд грн ввізного мита, а також кошти від дорожніх штрафів та плату за користування платними дорогами.
Таким чином, фінансування обслуговування та будівництва доріг, а також погашення боргів за позиками "Укравтодору" здійснюватиметься безпосередньо урядовими рішеннями.
Ще одна новинка бюджету-2025 – фінансування інвестиційних проєктів. Напередодні уряд погодив перелік публічних інвестиційних проєктів, на які виділять 18,7 млрд грн. Більшість із них у сфері освіти: на забезпечення енергонезалежності закладів освіти, модернізацію майстерень, їдалень та лабораторій, облаштування укриттів тощо.
До другого читання у бюджеті з'явилися нові бюджетні програми. Зокрема, 3 млрд грн планують витратити на виплату компенсацій за знищене житло, 827,9 млн грн – на функціонування операторів критичної інфраструктури в галузі цивільної авіації та 150 млн грн – на підтримку українців за кордоном та сприяння їхньому поверненню в Україну.
Решта видатків залишаться майже на рівні 2024 року. Зокрема, на 18 млрд грн зростуть видатки на освіту (до 198,9 млрд грн) та на 12 млрд грн – на охорону здоров'я (до 217 млрд грн).
Попри складні фінансові умови, в яких Україна живе вже майже три роки, влада вирішила закласти у бюджет декілька приємних сюрпризів. Так, у кошторисі на 2025 рік уряд знайшов кошти на виплату "тисячі Зеленського" – близько 10 млрд грн. Цю суму візьмуть з залишків коштів на рахунку Фонду соціального страхування на випадок безробіття.
У 2024 році на "тисячу Зеленського" планують витратити ще 5 млрд грн, перерозподіливши на ці цілі низку програм підтримки бізнесу в межах бюджету Мінекономіки. Відтак, уряд очікує, що тисячу "зимової підтримки" отримає не більше 15 мільйонів громадян.
Ще з приємних сюрпризів – щомісячні доплати вчителям. На них у 2025 році заклали загалом майже 12 млрд грн. Очікується, що з 1 січня кожному вчителю щомісяця доплачуватимуть до зарплати по 1300 грн, а з 1 вересня – до 2600 грн.
Є у бюджеті і низка неприємних сюрпризів. Про один з них – непідвищення зарплати прокурорам – вже згадувалось вище. Крім прокурорів, вищих зарплат не бачити й решті бюджетників, адже у наступному році держава не підвищуватиме мінімальну зарплату, від якої залежать їхні оклади.
Незмінними залишаться й більшість соціальних виплат та допомог, прив'язаних до розміру прожиткового мінімуму. В умовах інфляції, що зростає, такий крок може призвести до зменшення реальних доходів громадян.
Інший неприємний сюрприз стосується пенсіонерів-переселенців, з банківських рахунків яких держава планує вилучити невикористані кошти, якщо така особа не користувалася своїм пенсійним рахунком більше року. Загалом йдеться про 11,3 млрд грн, які спрямують до Пенсійного фонду.
Обмежити планують і "привілейовані" пенсії, які виплачуються окремим категоріям громадян. Часто "спецпенсіонери" через суди виборюють собі виплати, розмір яких перевищує максимально допустимі 10 прожиткових мінімумів (23610 грн).
У бюджеті на 2025 рік Рада доручила уряду встановити спеціальні коефіцієнти, на які буде множитися сума, на яку надвелика пенсія перевищує максимально дозволений законом розмір.
І хоча така норма закону може досить суттєво "порізати" пенсійні виплати, які у деяких випадках перевищують 100 тис. грн на місяць, її реалізація може зіткнутися з опором окремих урядовців, які будуть намагатися зберегти якомога більші пенсії для тих чи інших категорій громадян.
На сам кінець, закон про держбюджет на 2025 рік має один суттєвий ризик. Уряд розраховував доходи та видатки кошторису виходячи з того, що президент підпише законопроєкт про підвищення податків. Від цього документу залежить, чи отримає бюджет близько 141 млрд грн – передусім на фінансування сектору безпеки та оборони.
Якщо ж Зеленський так його і не підпише, уряду доведеться шукати додаткові джерела доходів бюджету – як завжди – в кишенях українців. Поки ж відбуватимуться ці пошуки, армія недоотримуватиме необхідні для ведення війни ресурси.