| Публікації |
З 1 жовтня мобільні оператори мали б забезпечити 10 годинну роботу 60% базових станцій без світла. Цього вже точно не станеться, але що робити абонентам?На початку липня 2024 року відключення світла в українців досягли загрозливих масштабів. Вежі мобільних операторів "гасли" одна за одною після тривалих годин без електрики. Тоді президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного головнокомандувача щодо стільникових мереж.
15 липня Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) оновив вимоги до роботи базових станцій (БС) мобільних операторів в умовах воєнного стану. Рішення НЦУ фактично відобразило позицію Ставки щодо забезпечення українців зв'язком під час відключень електроенергії.
Так, мобільних операторів зобов’язали забезпечити автономну роботу базових станцій протягом 10 годин під час відключень світла: з 1 жовтня за таким стандартом мають працювати щонайменше 60% базових станцій, а до кінця січня 2025 року – всі 100%.
Для ринку мобільного зв’язку рішення влади стало шоком. Його невиконання тягне за собою чималі штрафи від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК).
Зрештою мобільні оператори поступово почали приймати неминуче. Спочатку було заперечення та гнів, який у приватних розмовах супроводжувався ненормативною лексикою, а публічно – стриманими пресрелізами.
Наразі вони намагаються домовитись з владою і пояснити, чому нові вимоги неможливо виконати вчасно. Компанії наводять низку аргументів та фактів, які прямо на це вказують. Напередодні першого дедлайну ніхто й близько не наблизився до реалізації нових вимог.
Схоже, це помітили й в уряді й вступили в діалог з операторами, які впевнені в майбутньому компромісі. Але виникає питання: невже не можна було спочатку, на Ставці, пояснити Зеленському, що рішення, яке реалізувалось у розпорядження НЦУ ніхто не зможе виконати?
І хоча за час великої війни мобільні оператори вклали мільярди гривень у забезпечення автономної роботи мобільного зв'язку, але подвоїти чи потроїти ці інвестиції за короткий проміжок часу виявилося надзвичайно складним завданням.
Чому мобільні оператори навіть попри мільярдні інвестиції не можуть виконати розпорядження НЦУ та чого очікувати українцям від мобільного зв’язку, коли графіки планових та аварійних відключень електроенергії знову повернуться?
Публікація розпорядження НЦУ у липні 2024 року викликала у представників ринку шок та обурення. Не під запис майже кожен зі співрозмовників ЕП серед мобільних операторів, не підбираючи слів, висловлював абсурдність як самих вимог, так і термінів, за які їх потрібно виконати.
"Кожен, хто розуміє, як працює телеком, усвідомлює, що 10 годин (автономної роботи – ЕП) – це абсурдна вимога", – обурювався співрозмовник ЕП в одному операторів. Зрештою "Київстар", Vodafone та lifecell у спільній заяві повідомили, що виконати нову вимогу нереалістично.
Процес модернізації мережі мобільного зв’язку почався чи не відразу після перших обстрілів росіянами української енергосистеми у 2022 році. За два роки оператори інвестували в автономність роботи власного обладнання мільярди гривень, встановлюючи додаткові акумуляторні батареї та генератори.
У ході модернізації власних мереж мобільні оператори орієнтувались на попереднє розпорядження НЦУ від 20 лютого 2024 року. Відповідно до нього БС повинні мати резервне живлення для роботи протягом щонайменше 4 годин. До кінця листопада цього року ця вимога мала виконуватися на половині БС, а до кінця червня 2025 року – на 75% "вишок".
Відповідно до липневих вимог НЦУ, мобільні оператори повинні у стислі терміни збільшити автономну роботу більшої кількості базових станцій у 2,5 раза. Вже 1 жовтня 60% з 36 тис БС операторів мобільного зв'язку мають працювати щонайменше 10 годин без електроенергії.
"Ніхто у світі не зміг би виконати прописані вимоги до 1 жовтня. Це надзвичайно масштабні обсяги роботи", – розповідає технічний директор "Київстар" Володимир Лутченко.
Брак часу – одна з головних перешкод для виконання оновлених вимог щодо автономної роботи БС. По-перше, кожна компанія має пройти внутрішні процеси погодження нових інвестицій.
По-друге, необхідно домовитися з постачальником та налагодити логістику. Більшість батарей оператори закуповують в Китаї, а доставити їх напряму в Україну морем наразі неможливо. Схожі процедури відбуваються із закупівлею генераторів.
"Мінімальний термін доставки обладнання в Україну становить 120 днів. Під час попередніх замовлень ми орієнтувались на терміни з минулого розпорядження НЦУ. Складно передбачати блискавичну зміну умов роботи постачальників та підрядників та збільшити все в рази у короткі терміни", – розповідають в Vodafone.
Отримане обладнання потрібно ще змонтувати. За підрахунками ЕП, у найближчі місяці робочі команди трьох операторів мають встановити понад 100 тис додаткових акумуляторних батарей.
"Часто такі роботи виконують підрядники, але зараз вони просто бояться виїжджати на об’єкти через працівників ТЦК. Як наслідок, це ще більше затягує процес переобладнання базових станцій", – ділиться з ЕП представник одного з мобільних операторів.
У ході модернізації БС недостатньо просто встановити акумулятори. Операторам необхідно модернізувати кліматичні шафи для розміщення більшої кількості батарей. Ці шафи забезпечують підтримання сталої температури, необхідної для зарядки акумуляторів на основі літію, які найчастіше закуповуються компаніями.
Якщо БС розташована на даху житлового будинку, то додаткові акумулятори можуть впливати на його конструкцію. Усе це потрібно перевіряти та прораховувати.
"Багато нашого обладнання розташовано на об’єктах комунального майна чи у власності Фонду держмайна. Швидко змінити договір оренди з цими установами неможливо. Щоб доставити батареї, потрібно пройти стандартну процедуру через Prozorro, яка може займати до пів року", – розповідає Лутченко з "Київстар".
На сам кінець, для переобладнання та постійного обслуговування БС потрібен людський ресурс, якого у компаній немає. "Лише у Київській області у нашої компанії понад 2,5 тисячі об’єктів. Якщо уявити, що на кожному з них встановлені генератори, то для їх обслуговування нам потрібно було б найняти додатково 2 тисячі технічних фахівців, тільки для однієї області. Адже генератори не можуть працювати безконтрольно й без заправки", – наголошують у Vodafone.
З 1 жовтня НКЕК почне перевіряти підготовку мобільних операторів до відключень електроенергії відповідно до нових вимог НЦУ, а також накладати штрафи у разі невиконання цих вимог. Розмір штрафу може сягати 0,1-0,3% річного доходу компанії.
Штрафів може бути декілька, оскільки у рішенні НЦУ вказано кілька проміжних дедлайнів: до 1 жовтня не менше 60% БС у кожній області, до 1 листопада – 70%, до 1 грудня – 80%, а до кінця січня 2025 року – 100%. Відповідно, мобільний оператор може отримати штраф за порушення на кожному з етапів.
Співрозмовники ЕП серед мобільних операторів стверджують, що жодна з компаній не встигне виконати вимоги бодай до однієї з перерахованих дат. Нещодавно президент "Київстару" Олександр Комаров заявив, що його компанія тільки у другому кварталі 2025 року планує збільшити час автономної роботи 30% своєї мережі до шести годин.
За 10 днів до першого дедлайну міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив про проведення однієї з регулярних зустрічей з представниками мобільних операторів. Примітно, що ці зустрічі почалися вже після ухвалення нових вимог НЦУ. Компаніям спростили подачу заявок до обленерго на модернізацію мереж, до яких підключені БС. Така модернізація дозволить швидше заряджати акумулятори.
Оскільки в умовах відключень необхідно одночасно заряджати батареї та забезпечувати роботу обладнання, то на мережу фактично здійснюється подвійне навантаження. Відповідно, наявна мережа, яка живить електроенергією БС, не розрахована на таке зростання навантаження.
Представники операторів у розмові з ЕП зазначають, що виконання подібної процедури через обленерго займає чимало часу, попри те, що час обробки таких заявок скоротили до 21 дня. "Спочатку збирається пакет документів, подається запит на зміну технічних умов, після чого через певний час надходить погодження. Лише тоді починаються фізичні роботи із заміни автомата або прокладання нового кабелю", – пояснює Лутченко.
Крім того, держава скасувала мита на ввезення акумуляторів і генераторів, а також створила перелік об'єктів, які повинні мати безперебійне живлення під час планових відключеннях електроенергії.
ЕП звернулася до Мінцифри та держорганів, що так чи інакше регулюють діяльність учасників ринку мобільного зв’язку, з прохання прокоментувати підготовку операторів щодо модернізації мереж та чи плануються зміни у чинному розпорядженні.
У Держспецзв’язку, при якому у 2019 році і був створений НЦУ, відповіли, що наразі цю тему комунікує Мінцифри, а саме Департамент розвитку мобільного інтернету. Що дивно, адже саме НЦУ видавало розпорядження, яке мають виконати оператори. Мінцифри відмовились надавати коментар, заявивши, що позиція відомства "буде готова пізніше".
ЕП також не отримало відповіді від НКЕК щодо того, чи володіє регулятор інформацією про готовність мобільних операторів та чи розглядає можливість продовження термінів виконання розпорядження для тих, хто не встигне виконати вимоги до 1 жовтня.
Попри мовчанку влади представник одного з операторів у розмові з ЕП розповів, що наразі між компаніями та Мінцифри ведеться обговорення методів, термінів і результатів роботи із забезпечення автономної роботи мобільної мережі. Фактично зараз галузь пояснює владі, чому ті чи інші рішення неможливо виконати у встановленні терміни.
"Із Мінцифри та іншими держорганами ми завжди знаходили рішення, які задовольняють обидві сторони", – зазначає менеджер одного з операторів, переконуючи у можливості зміни чинного рішення.
Опитані ЕП учасники телеком-ринку вважають, що виконати вимогу про автономну роботу 100% базових станцій протягом щонайменше 10 годин можна "не раніше середини 2025 року".
За час великої війни "Київстар", lifecell та Vodafone сумарно інвестували в автономність роботи мережі близько 3 млрд грн. За попередніми розрахунками, компанії припускали, що виконання нових вимог коштуватиме кожній з них від 2-3 млрд грн.
"Йдеться про фізичне забезпечення необхідним обладнанням – тисячами генераторів та десятками тисяч потужних акумуляторів. Необхідні для цього інвестиції в галузь можуть сягати дев’ятизначних цифр – мільярдів гривень", – наголошують у Vodafone.
У "Київстарі" оцінили витрати лише на закупівлю необхідного обладнання у понад 150 млн дол, що становить близько 6,3 млрд грн.
Відтак, виникає запитання: хто покриє такі значні витрати компаній? У першому півріччі прибуток "Київстар" знизився на 20,1% до 4,6 млрд грн, у Vodafone – на 14,8% до 1,9 млрд грн. Тільки у lifecell прибуток у першому півріччі зріс на 7% до 1,2 млрд грн.
"Значні інвестиції в мережу поки не зачепили наших абонентів з погляду оплати послуг. Ми намагаємось втримати баланс, щоб постійно підсилювати стійкість мережі та при цьому фінансово не впливати на кінцевого споживача. Але робити це дуже важко", – пояснює керівник департаменту експлуатації мобільної мережі lifecell Костянтин Сотніков.
У "Київстарі" не змогли відповісти, як нова постанова НЦУ вплине на тарифи для абонентів. "Будь-яка зміна вартості тарифів – це вимушений крок компанії у відповідь на поточну економічну ситуацію. Звісно, виклики, які стоять перед компанією, впливають на вартість її продуктів. Мова не тільки про мільярдні інвестиції в енергостійкість мережі, але й про загальний рівень інфляції, вартість електроенергії, паливних матеріалів, валютні коливання та багато інших факторів", – додали в "Київстарі".
Мобільні оператори продовжать значні інвестиції в мобільну мережу і у 2025 році, що стане додатковим, якщо не основним, фактором зростання тарифів.
Мобільні оператори пояснюють, що попри активну підготовку стабільність роботи мереж зв'язку напряму залежатиме від ситуації в енергосистемі країни, зокрема й від прогнозованості самих відключень.
"Заходи, які ми впроваджуємо для енергонезалежності мережі, будуть ефективними лише за умов стабільних планових відключень. Ми можемо встановити батареї для забезпечення і 20 годин роботи базових станцій, але без достатнього часу для їхньої підзарядки це не матиме сенсу", – зазначає Лутченко.
Частина БС операторів підключені до генераторів (у Lifecell та "Київстар" – 17-19% станцій), що дозволить зберегти роботу мережі у будь-якій ситуації. Проте якість наданих послуг буде значно нижчою. Зникнення з мережі навіть 20% БС значно впливає на якість звʼязку та мобільного інтернету.
Відключення електроенергії в липні цього року стали для операторів фактично випробувальним періодом перед зимою. "Аналізуючи ситуацію з електропостачанням у липні, ми розрахували, що споживачі в середньому залишалися без світла від 4 до 6 годин на добу", – зазначає Сотніков.
На сьогодні більшість БС операторів зможуть працювати близько 4-6 годин без електроенергії. За словами колишнього голови НЕК "Укренерго" Володимира Кудрицького, відключень світла може не бути лише за сценарієм, коли всю зиму температура повітря становитиме плюс 5–15 градусів Цельсія і не буде нових обстрілів енергетики з боку РФ. Проте у випадку холодної погоди взимку відключення світла будуть, навіть якщо реалізують всі плани з ремонту об'єктів генерації.
У разі відсутності електроенергії понад 6 годин оператори зможуть забезпечити лише базові послуги. У такому разі можливість зробити дзвінок буде доступна не всім і не з першої спроби. Крім того, акумулятори на БС у таких умовах не встигатимуть повністю заряджатися.
Зменшити навантаження на базові станції та сприяти тривалішій роботі мобільної мережі можуть і самі користувачі. Ідеальний сценарій полягає в тому, аби абоненти подбали про роботу домашнього інтернету під час блекаутів і використовували мобільний зв’язок лише для текстових повідомлень.