| Публікації |
25 вересня "Економічна правда" провела форум "Український експорт: вікно відчиняється?", на якому зібралися представники експортного бізнесу з більшості галузей економіки, міжнародних та неурядових організацій, аби обговорити стан та проблеми зовнішньої торгівлі.У форумі взяли участь заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка, заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук, керуючий директор за напрямом фінансових інституцій ЄБРР Франсіс Маліж, топменеджери найбільших вітчизняних експортерів – "Інтерпайп", "Нібулон", Kernel, а також представники малого та середнього бізнесу та галузевих об'єднань.
Загалом форум відвідали більше ніж 260 людей, серед яких представники 17 посольств іноземних держав.
У ході розмови з в.о. головного редактора ЕП Миколою Максимчуком заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук повідомив, що відкриття морського коридору, а також покращення дисципліни експортерів у поверненні валютного виторгу дозволили збільшити надходження валюти в країну.
"Якщо порівнювати вісім місяців цього року з відповідним періодом минулого року, то надходження експортної виручки в Україну зросли на 15% до 32 мільярдів доларів", – зазначив він.
Відповідаючи на запитання стосовно галузей, які будуть перспективними в майбутньому і дозволять збільшувати обсяги зовнішньої торгівлі заступник міністра економіки Тарас Качка зазначив, що вітчизняним виробникам потрібно виходити із стратегії цінової конкуренції. Тобто, фокусувати на тому, аби українська продукція була дешевшою у порівнянні з іншими країнами.
"Ми бачимо, що можливості доступу на зовнішні ринки по промисловій продукції набагато кращі, аніж по аграрній продукції, але в нас активно розвивається саме аграрний сектор", – зауважив торговий представник України.
В першій панельній дискусії "Важковаговики українського експорту" взяли участь представники найбільших експортерів у сфері аграрної та металургійної промисловості.
Перший заступник гендиректора "Інтерпайп" Денис Морозов розповів про те, що для металургії великою проблемою наразі є зростання собівартості продукції через здорожчання електроенергії, адже виробництво в цій галузі досить енергомістке. При цьому, у прифронтових регіонах залишається складність утримувати та наймати працівників.
Директор з торгівлі "Нібулону" Володимир Славінський погодився, що собівартість виробництва зростає, проте в агросекторі викликом є скорочення врожаю для експорту через цьогорічну посуху, що разом із стабільними цінами на світовому ринку зменшить можливості України заробляти на агроекспорті. Разом із тим, логістика в цьому секторі наразі найдешевша за весь час великої війни.
Президент "Укррудметалургпрому" Олександр Каленков розповів про роль міста Покровськ, де залишається єдина підконтрольна Україні шахта, що виробляє коксівне вугілля для металургійного комплексу України. "За два роки ми плавили 6-6,5 мільйонів тонн сталі, у цьому році можемо вийти на показники 7,5 мільйона тонн. У разі втрати Покровська це буде 2-3 мільйонів тонн", – зазначив Каленков.
Також увагу приділили підвищенню податків, яке нині обговорюється у Верховній Раді. Президент Торгово-промислової палати Геннадій Чижиков висловив побоювання, що ті, хто завжди платив податки – будуть платити більше, а ті, хто не платив – не почнуть цього робити.
Питання щодо фінансування експортних проєктів неодноразово лунали від експортерів на заході, тож відповіді на них шукав директор "Центру економічних стратегій" Гліб Вишлінський у розмові з керуючим директором Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) за напрямом фінансових інституцій Франсісом Маліжем та директором Департаменту корпоративного бізнесу державного сектору Укрексімбанку Олегом Савіним.
"Експансія чи захоплення?". Про це говорили компанії, що своїми логістичними потужностями допомагають українській продукції знаходити своїх закордонних споживачів. "Нова Пошта", наприклад, на досягнутому не зупиняється, і найближчим часом планує відкрити відділення в Австрії та Нідерландах, розповів директор з маркетингу "Нової пошти" Павло Даніман. За його словами, найбюрократичнішою країною, куди виходила компанія зі своїми відділеннями, була Німеччина.
Директор з логістики Kernel Микола Мірошниченко розповів, навіщо компанія до власних вагонів та автівок додала ще й судна.
"Наш флот виконує 10% наших об'ємів на перевезення, це танкер і сухогруз. Ми розуміємо тепер все, з чим стикається власник флоту, як цей бізнес працює. Дійсно це виклик, але це логічна інвестиція для нас. Чи будемо розширятися – це питання часу. Зараз проблем з інфраструктурою немає, проте рік важкий для фермера, адже врожай не найкращий, і сподіваємось що логістиці буде з чим працювати. 2024 рік – це ринок фермера, власника товару", – пояснив він плани компанії.
Завершальна панель заходу зібрана в одному колі дуже різних представників малого й середнього бізнесу: операційну директорку виробника біонічних кистей Esper Bionics Анну Белеванцеву, співзасновника компанії "Атлон Авіа", що виробляє комплекси "Фурія", Артема В’юнника, співзасновника бренду мілітарного одягу M-TAC Олександра Карасьова, а також засновницю люксового бренду одягу GASANOVA Ельвіру Гасанову.
На панелі був також член правління Експортно-кредитного агентства Денис Гарасюта, який розповів про можливості для МСБ застрахувати свої інвестиції через Агентство, а також отримати страхування торгівлі та інші продукти інституції.
Панелісти обговорили різні стратегії виходу на зовнішні ринки, плани розширення та проблеми, з якими стикаються.
Анна Белеванцева розповіла, як компанія заявляла про себе на ринку США, та наголосила на важливості фізичної присутності для просування свого продукту, а також про успіхи за роки роботи в Штатах. Компанія готується до виходу на ринок Німеччини, а у перспективі – Бразилії, Індонезії та Індії, для чого розробляє модифікації свого продукту та готується до розширення виробництво.
Власне виробництво нарощує і М-ТАС, в київську фабрику якого прилетіла російська ракета на початку 2024 року. Після атаки, де були знищені склади з сировиною, компанія призупинила виробництво та експорт, а виробничі потужності на іншій локації надавала в використання іншим брендам, зокрема Riot Division. Завдяки цьому компанії вдалось зберегти 70% працівників. Після декількох місяців роботи "в нуль" компанії вдалось налагодити виробництво, і вже придбала нову ділянку для будівництва фабрики.
Гасанова розповіла свою історію того, як про бренд дізналася найдорожча модель світу Джиджи Хадід. Вона протягом року щоранку писала її стилістці, надсилала фото образів, проте повідомлення залишалися непрочитаними. Допоки після одного з показів повідомлення все ж прочитали.
Завдяки наполегливості Гасанової Хадід показалася в одязі бренду, про що писали всі профільні світові медіа. Особисте просування, присутність у мультибрендових магазинах, відкриття франшизи – все це допомагає українському бренду знаходити своїх споживачів за кордоном.
На власній присутності на різних майданчиках за кордоном наголосив і В’юнник, продукція якого з 2022 року не може продаватися закордон. Попри це компанія відвідує виставки у пошуках потенційних покупців.
На його думку, експорт потрібно відкривати з дозволів на вивезення зразків, адже наразі українські компанії не знаю, чи затребувана взагалі їхня продукція на зовнішньому ринку. Такий перший етап допоможе Україні мінімізувати ризики, оцінити інтерес до власної продукції, і від цього ухвалювати подальші кроки.
Генеральними партнерами стали Укрексімбанк та ІНТЕРПАЙП, а також захід підтримали KERNEL, UKRNAFTА, Торгово-промислова палата України, ІНГО, NEPOBORNA, "Моршинська" та КВЦ "Парковий".