Українська правда
Економічна правда
Публікації

Гранти, гарантії та кредити від міжнародних партнерів: хто та як підтримує економіку України
10.05.2022 07:30
Який обсяг коштів західні країни надали Києву, хто з них з допомогою не поспішає, і скільки нам доведеться повертати.

Чи змогла б українська економіка самостійно вистояти під тиском ракетних обстрілів рашистів, які вже третій місяць монотонно знищують об'єкти критичної інфраструктури, цілі заводи та навіть міста?

Однозначну відповідь на це запитання сьогодні не дасть ніхто, але можна з впевненістю говорити, що саме завдяки підтримці іноземних партнерів Україна швидко оговталась від перших ударів, відновила економічні зв'язки та дає гідну відсіч агресору.

Щось подібне в історії вже було. Як наприкінці 40-х років минулого століття до оточеного західного Берліну союзники доправляли літаками продукти, так сьогодні західні країни-партнери допомагають нашій країні, направляючи мільярди доларів для покриття бюджетного розриву.

Скільки Україна вже отримала фінансової підтримки від західних партнерів та яку допомогу доведеться повертати тим, хто відновлюватиме країну після війни?

Яку допомогу отримує Україна

Від самого початку повномасштабного вторгнення Росії практично весь вільний світ підтримує український народ. Масштаби підтримки вражають, надихають, і дають змогу успішно захищатися проти агресора.

На 23 квітня країни Європейського Союзу та "Великої сімки" (G7) оголосили про надання допомоги – військової, гуманітарної та фінансової – на загальну суму у майже 24 млрд євро. До цієї суми ще слід додати 33 млрд дол, надання яких нашій країні 28 квітня анонсував президент США Джо Байден.

В умовах війни, коли важливий кожен день опору, пріоритетною є швидкість отримання допомоги, а також її обсяг, достатній для покриття поточних витрат, поки економіка не пристосується до нової реальності.

За таких обставин донорські кошти стануть таким собі "містком" між довоєнним часом та новою реальністю.

Війна на виснаження: що треба робити з економікою уже зараз, щоб не програти

Міжнародну допомогу можна розділити на три умовні категорії: військову, гуманітарну та фінансову.

Військова допомога – це пряме постачання зброї та техніки, завдяки яким Збройні Сили України ефективніше знищують окупантів. Гуманітарна – це продукти харчування, медичні товари для підтримки населення та біженців.

Фінансова допомога дозволяє Україні покривати розрив між доходами та видатками бюджету і облаштувати надійний та стійкий тил.

Потреби на 5 мільярдів доларів

Фінансова допомога – це кошти, що надходять на рахунки українського уряду. Саме така допомога є найбільш гнучкою, оскільки дозволяє країні самостійно визначати, на які потреби краще витратити отримані ресурси.

За підрахунками уряду, аби покрити потреби у фінансуванні, щомісяця в Україну має надходити не менше 5 млрд дол. Завдяки фінансовій підтримці від партнерів уряд має змогу виконувати свої соціальні зобов’язання – перед військовими, лікарями, освітянами та пенсіонерами та здійснювати інші видатки.

І хоча видатки бюджету і так суттєво скорочено, через падіння економіки податками та митними платежами Україна спроможна забезпечити лише близько половини поточних потреб.

Держава запустила "друкарський верстат", але це поки не впливає на ціни. Що буде далі?

Скільки вже отримав український уряд?

Обсяг фінансової допомоги, обіцяної найбільшими донорами України на 9 травня перевищив 11 млрд дол. Проте далеко не всі з них надійшли.

За останньою інформацією, опублікованою Міністерством фінансів, до державного бюджету поки що надійшло близько половини, або 5,3 млрд дол. Інша частина коштів в процесі отримання.

В якій формі Україна отримує фінансову допомогу

Фінансова допомога може надходити у трьох формах: кредити, гарантії по кредитах та гранти.

Та Україні вже час розглядати її не лише з точки зору термінового покриття потреб надзвичайної ситуації, а й крізь призму довгострокової фіскальної стійкості.

Гранти є найбільш бажаними, оскільки вони не збільшують борговий тягар України. По суті це безповоротна допомога країні, що перебуває у воєнному стані.

Що з державними фінансами та чи вистачить Україні грошей. Роз'яснення

Близько 36% допомоги, виділеної партнерами Україні, є грантовими.

Це фінансування надходить до України від Світового Банку, Європейського Інвестиційного Банку, МВФ, уже згаданих США та Великої Британії, а також від Італії. Остання ухвалила рішення та перерахувала кошти за лічені дні після початку повномасштабного вторгнення.

Гарантії як форма фінансування повинні надійти від трьох партнерів: Світового Банку, США та Великої Британії. Від низки країні, в тому числі від останніх двох фінансова допомога повільно надходить до українського бюджету. Однак вони, як і Японія, яка теж входить до цього переліку, надають значну військову допомогу.

Цього не можна сказати про Німеччину, яка не тільки ніяк не наважиться надати Україні важку техніку, але й серед великих фінансових донорів пасе задніх за обсягами обіцяної підтримки.

Решта країн, що надають значну фінансову допомогу, роблять це у формі кредитів. І тут окремо варто зазначити Польщу, центральний банк якої відкрив своп-лінію на 1 млрд дол, що підвищило стійкість Національного банку України.

Допомога, як віра у перемогу

Значна частка кредитного фінансування (як у формі позик та гарантій), з одного боку, є позитивним сигналом: це означає, що кредитори вірять у перемогу України – ніхто б не кредитував країну, що ось-ось зникне з політичної карти світу.

З іншого боку, кредити нам рано чи пізно доведеться повертати, а це ляже додатковим тягарем на плечі нації, що буде зайнята повоєнною відбудовою держави.

П'ять головних прогнозів для світу і один – для Росії: головне зі звіту МВФ про наслідки війни

Іноземна фінансова підтримка критично важлива для України. Вона забезпечила стійкість бюджетної системи та спроможність уряду до швидкої реакції на виклики у найбільш небезпечний, початковий період війни.

Однак слід розуміти, що це лише місток до розбудови нашої стійкості у нових умовах. Вже зараз потрібно переглядати прогнози надходжень, коригувати видатки, а також шукати шляхи перетворення функціоналу держави на такий, що відповідатиме новим воєнним та пост-воєнним умовам.

Скільки б не було допомоги від партнерів, бездіяльність в цій царині нестиме ризики для повоєнного зростання України.

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії






УКР | РУС
Головна | Новини | Публікації | Колонки
©2006-2015 "Економічна правда"