| Публікації |
Останні кілька років в Україні стрімко розвивається ринок фінтех й зокрема з'являються нові необанки. izibank — один з гравців ринку, що зявився відносно нещодавно (з бети проєкт вийшов у лютому 2021 року), проте активно набирає обертів.
За своєю формою та суттю необанкінг це банк без відділень (мобільний банк,як в нас звикли називати), який надає свої послуги і в принципі вибудовує всю взаємодію "банк–клієнт" через мобільний застосунок.
Необанки фокусуються на технологічному аспекті щодо обслуговування клієнтів, і конкурують за швидкість і простоту, з якою клієнт може здійснити операцію через їх додаток.
У цьому ключова "фішка" необанку і саме це приваблює його клієнтів — тому поступово в Україні зростає кількість гравців, які займають цю нішу. Свого часу першим банком без відділень в Україні був monobank, сьогодні на ринку є як мінімум вже три серйозних гравців і ще низка банків тестують власні рішення, які знаходяться на межі між онлайн-банкінгом та необанком.
izibank з'явився у вересні 2020, в лютому 2021 вийшов з бети і вже в серпні запустив оновлений додаток та низку нових продуктів. Зараз izibank активно розвивається — лише за останній місяць кількість клієнтів зросла на 30%. Необанк працює на ліцензії Таскомбанку, який як і Universal Bank, на ліцензії якого працює monobank, входить в групу ТАС.
В інтерв'ю Анна Тігіпко, засновниця izibank, ділиться власним баченням подальшого розвитку проєкту і фінтех–сектору загалом.
— izibank запустився не так давно і вже через півроку ви робите оновлення додатку — в чому причина такого темпу і в чому, власне, оновлення?
— По-перше, у нас вимогливі клієнти, які багато часу проводять з додатком і дають фідбек — а ми відповідально ставимось до клієнтсього досвіду. По-друге, ринок розвивається — конкуренти не стоять на місці, і щоб бути в тонусі, треба постійно бігти.
По-третє, ми, як технологічна компанія, розвиваємось — а будь-який розвиток це перманентні оновлення й покращення. За півроку ми отримали відгуки перших клієнтів, а також статистику, яка дозволяє зрозуміти, що потрібно покращити.
Тому з оновленням вирішили не затягувати і оперативно внести зміни, які дозволять покращити клієнтський досвід. В результаті ми вдосконалили архітектуру додатку, оптимізували кількість кліків, аби операції можна було проводити швидше.
Наприклад, зараз обмін валют можна провести в два кліки, одним рухом можна приховати баланс в додатку, і достатньо потрясти телефон, щоб вивсети кешбек. Також ми запустили реферальну програму: тепер можна отримати бонус за друга, якого ви приведете в банк.
Плюс наші фанові фічі, які можна юзати разом з друзями — той же таки розподіл чеку (split bill), запросивши друга через реферальну програму й отримавши за це винагороду, вибратись разом на каву й після розділити рахунок.
Крім того, ми оновили наш кешбек. Тепер щомісяця можна обрати або вже звичний кешбек 1% на всі покупки онлайн й офлайн плюс додатковий п’ятничний кешбек, або кешбек за категоріями — зараз ми єдині на ринку, хто надає таку можливість клієнту.
Ще одна нова фіча — це наша гейміфікація — тепер кожна транзакція з izibank це можливість прокачати свій рейтинг й вирости з "новачка" до "бога додатку" та отримати за це реальну винагороду — подарунки від izibank та партнерів, а також прикольні стікери в залежності від досягнутого рівня.
Ще з нового — в планах рострочка, оформити яку можна буде як до так і після покупки.
— У групі ТАС вже є mono (monobank працює на ліцензії Universal Bank, який належить до групи ТАС). Чому вирішили створити izi?
— Свого часу вирішили інвестували у власну розробку і власний бренд. З позиції бізнесу, я усвідомлюю, що сьогодні важливо мати власне високотехнологічне банківське рішення, щоб бути конкурентоспроможним на фінтех-ринку, що розвивається доволі динамічно. izibank - це проєкт, в який інвестувала група ТАС і особисто я.
— У чому полягають ключові відмінності izi від всіх інших необанків?
— Ми повноцінний банк в смартфоні, що надає повний спектр банківських послуг онлайн. Насправді далеко не всі необанки можуть цим похвалитись. У нас одна з найбільш вигідних кредитних пропозицій на ринку з пільговим періодом до 62 днів під 0% і відсотковою ставкою 3,08% в місяць.
Також наш кешбек — повторюсь: зараз ми єдині на ринку даємо клієнту таку гнучкість: обирати між фіксованим відсотком на все або підвищеним відсотком на певні категорії. Важливо також розуміти, що izibank орієнтується на масового клієнта, ми свідомо не йдемо в нішеву історію, а це означає, що наш продукт є конкурентоспроможним і цікавим для ринку.
— На кого ви орієнтуєтесь, обираючи нові функції для додатку?
— У першу чергу на клієнта і, звісно ж, дивимось на ринок — тут ми враховуємо як вітчизняні, так і закордонні тренди. Наприклад, у Європі необанки монопродуктові, вони концентруються на транзакціях, або на заощадженнях, а так щоб в одному додатку повноцінний функціонал весь спектр банківських послуг – це рідкість. А в Азії – навпаки полюбляють, щоб було все й одразу.
В Україні щось середнє — клієнт хоче зручний додаток з класним UX/UI і водночас щоб в ньому можна було водночас і комуналку оплачувати, і валюту обмінювати, і розважатись якимось фановими штуками.
Щодо трендів ми дивимось не лише на необанки, але й в принципі на весь технологічний і креативний сегмент. Самі постійно тестимо нові сервіси й платформи.
— Ви часто згадуєте про клієнта. Хто є клієнтом необанку?
— Сьогодні це міленіали та потроху підключається покоління Z. Для останніх в принципі бізнес, який не має мобільного додатку і відсутній в соцмережах, відсутній на як такий на їхній мапі продуктів і сервісів. Відповідно і банкінг для цього покоління має бути 100% у мобільному додатку, легкий і з нативним дизайном.
Якщо говорити про портрет нашого клієнта, то це молоді люди 27-35 років, співвідношення жінок і чоловіків трішки превалює в бік останніх, і здебільшого наш клієнт не одружений і без дітей. Він "на ти" з діджитал — регулярно користується онлайн-сервісами з доставки їжі тощо. Клієнт izi хоче швидко отримувати послугу і не хоче кудись йти чим тим більше стояти в черзі. До того наш клієнт звик, що всі послуги легкодоступні і або безкоштовні або з низькими тарифами.
— В Україні поки немає необанку, який би фокусувався на бізнес-клієнтах. Чому так і чи цікаво вам іти у цей сегмент?
— Насправді зараз є кілька необанків, які пробують працювати з бізнесом, але вони також працюють з фізособами. Тобто фокус тільки на цьому сегменті ще справді ніхто в Україні не робив.
У цьому плані ринок складний, бо у банкінгу для середнього і великого бізнесу все дуже персонально — тому там важко автоматизувати процеси, а необанк неможливий без автоматизації процесів. Відтак, мені здається, зробити необанк, який би фокусувався в Україні на такому бізнес на цей момент складно.
Водночас треба розуміти, що створення необанку - річ недешева. Якщо говорити про розробку продукту, архітектури, дизайну, наповнення - це коштує не менше двох мільйонів доларів. У цю суму входять і технології, і команда, і внутрішні ресурси, і колцентр, відокремлений від традиційного банку, адже він критично важливий, має бути на балансі і не може бути на аутсорсі.
Плюс, сам застосунок потрібно підтримувати й вдосконалювати на постійній основі, і це також потребує інвестицій.
— На вашу думку, необанк - це більше банк, чи більше технологічна компанія?
— Мені здається, це все-таки більше технологічна компанія. Банк сам по собі - дуже бюрократична структура, дуже консервативна. І це нормально. Але життя змінюється, змінюються потреби клієнтів, вони хочуть, щоб все було швидко і легко.
Традиційні банки не завжди встигають за потребами клієнтів. Ми працюємо як технологічна компанія і наш пріоритет - досвід клієнта і легкість та швидкість мобільного додатку.
Але зараз і традиційні банки зрозуміли, що потрібно поліпшувати користувацький досвід, і запускають мобільні додатки та прагнуть удосконалити рівень сервісу. Але традиційний банк це все ще не дуже гнучка і дуже консервативна установа.
З іншого боку - не всі необанки і не всі фінтех компанії можуть надавати повний спектр банківських послуг. І клієнти також різні - є ті, кому потрібен традиційний банк, вони відчувають себе у ньому комфортніше і більш захищеними, а є ті, хто хоче робити всі операції швидко і просто через смартфон.
Думаю, традиційні банки все більше й більше перейматимуть досвід необанків з точки зору клієнтського сервісу й водночас необанкам потрібна банківська ліцензія длят повноцінної роботи, тому з часом з'являтимуться гібридні рішення.
— Чи можуть традиційні банки, просто підвищуючи функціональність додатку, наздогнати необанки?
— Мені здається, це буде доволі важко саме через організацію процесів в середині цих банків - там все консервативно і рухається дуже повільно. Треба змінити фактично все всередині, перебудувати всі процеси, аби традиційний банк міг бути на одному рівні з необанком за технологічністю. А це як мінімум складно й потребує великого ресурсу, а в деяких випадках в принципі неможливо.
— Водночас, необанки в Україні не працюють самостійно, вони працюють разом із традиційними банками на основі їх ліцензії. У чому плюси та мінуси такої моделі? Чи хотіли б ви працювати окремо?
— Якщо необанк хоче зберігати кошти, надавати депозитні послуги чи додати інші банківські послуги, йому потрібна банківська ліцензія. У Європі так само, і ми бачили приклади, коли необанк починав працювати на ліцензії окремого банку, а потім отримував власну ліцензію.
До цього приходять органічно, з часом, коли необанк зростає. У нашому ж випадку партнер - це дружня структура, ми в одній банківській групі (izibank працює на ліцензії Таскомбанку, який входить в групу ТАС).
Водночас в проєкті izibank працює окрема команда, підходи і ритм якою в корені відрізняється від традиційних банківських. Ми принципово розвели команди й процеси. izibank – це команда, де здебільшого працюють молоді люди без традиційно-банківського бекграунду і такого "закритого" способу мислення.
Це для того, щоб вміти та могти бути максимально гнучкими й оперативними – щодня ми рухаємось на високій швидкості й важливо, щоб кожен в команді вмів і міг за необхідності "перевзуватись в процесі" цього руху.
Зараз нас влаштовує такий формат, коли процеси чітко диференційовані, це дає свій результат.
— Як з середини виглядає партнерство необанку та звичайного банку, який працює на його ліцензії?
— Наша команда працює окремо, ми фокусуємось на клієнті, клієнтському досвіді, послугах і оптимізації процесів, технологіях і ІТ-розробках. Банк бере на себе функції бек-офісу, там де не треба швидко рухатись і швидко реагувати. Іноді інтеграції таких рішень складні для зовнішніх партнерів і співпраця з банком може виявитись непростою для фінтех-рішення.
У нас же це, як я вже казала, окремі команди, окремі процеси. Наше завдання - робити класні креативні продукти для клієнтів, і підкріплювати це оптимізацією процесів всередині.
— Розкажіть про ваші плани на наступний рік.
— У нас дуже багато планів. Наприклад, ми активно розглядаємо нові інвестиційні продукти та продукти для заощадження.
Крім того, стежимо за законодавчими змінами у сфері віртуальних активів, бо ми готуємося рухатись в цьому напрямку. Криптовалюта дуже цікава нашим клієнтам, але запускати продукт ми зможемо тільки коли будуть запроваджені усі зміни на законодавчому рівні, бо зараз криптовалюта все ще в "сірому" полі в плані регулювання – хоча законопроєкт про віртуальні активи вже проголосували, все ще очікуємо чітких норм.
Ми також плануємо створити продукт для підлітків, який запустимо як додаткову фішку для існуючих клієнтів - вони зможуть долучати своїх дітей до використання фінансових інструментів.
Ми також дивимось на сегменти МСБ, але треба ще багато часу, щоб щоб зайти у цей сегмент – це як зробити ще один додаток з нуля. Також плануємо згодом пропонувати страхові продукти.
— Якщо відійти від конкретики та подивитись на ринок в цілому, як би ви оцінили ступінь розвитку фінтеху в Україні та необанків зокрема?
— Дуже позитивно. У нас завжди фінансовий сектор був дуже розвиненим, навіть якщо порівняти з Європою. Клієнти переходять у кешлес: за першу половину 2021 року об’єм безготівкових транзакцій виріс на 40% в цілому по ринку, і це круто. Україна також на 5 місці по NFC платежам у світі.
Наші клієнти до цього вже звикли й користуються цим функціоналом. Водночас в Європі досі у багатьох країнах ключовий запит – це звичайна банківська картка і навіть вже іменна або віртуальна – це вже щось, що здатне перевищити очікування клієнта.
— Якщо у нас є настільки просунуті рішення, чи будуть вони виходити на ринки інших країн?
— Ми для себе поки не дивимось на інші країни з кількох причин. По-перше, на ринку України точно ще є де розвернутись — є місце ще для кількох гравців. Вихід нових необанків та фінтех-рішень був би цікавий, він би підвищив конкуренцію і мотивував усіх учасників ринку до розвитку.
По-друге, виходити на іноземні ринки складно, через іншу культуру – потрібно спочатку досконало дослідити контекст, адже є багато європейських кейсів, коли необанк робить експансію з однієї європейської країни в іншу, але "провалюється".Тому нам поки цікаво міцніше закріпитись на ринку України.