| Публікації |
Щотижня команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств. Що важливого сталося 1-7 травня?
CARD
Президент підписав закон, що розблоковує велику приватизацію. 29 квітня 2021 року Президент України підписав Закон України No. 4543, яким знято заборону на проведення аукціонів з продажу об'єктів великої приватизації. Заборону було запроваджена парламентом рік тому через обмежувальні заходи у зв’язку із пандемією Covid-19.
За словами Голови Фонду державного майна України Дмитра Сенниченка, у 2021 році першими на продаж будуть виставлені: Об’єднана гірничо-хімічна компанія, Перший київський машинобудівний завод (відомий як "Більшовик") та Президент-Готель.
Корпоративне управління
Докладний огляд останніх подій навколо Нафтогазі позаминулого тижня у випуску SOE Weekly № 25.
Інтерв’ю екс-голови правління Нафтогазу Коболєва. Після звільнення з посади голови правління Нафтогазу Андрій Коболєв дав інтерв'ю Інтерфакс-Україна. Ключовими тези інтерв’ю:
Наглядова рада Нафтогазу достроково йде у відставку. Як зазначачється у повідомленні "Нафтогазу", члени Наглядової ради компанії, які були присутні під час її позачергового засідання, що відбулося 30 квітня 2021 року, подали письмові повідомлення про дострокове припинення своїх повноважень. Відповідно до діючих положень Нафтогазу, повноваження таких членів наглядової ради буде припинено 14 травня 2021 року.
[У заяві не уточнюється, хто саме із членів наглядової ради був присутній на цьому засіданні, і чому не був присутній повний склад наглядової ради. Відповідно, залишається незрозумілим, хто саме з членів наглядової ради складе свої повноваження. – SOE Weekly.]
Наглядова рада зустрілася з новопризначеним головою правління (Юрієм Вітренком) та іншими членами правління "Нафтогазу". Останні висловили свою занепокоєність стосовно можливості виконувати свої повноваження надалі.
У наглядовій раді додали, що скористаються наступними двома тижнями з часу подання повідомлень про припинення повноважень для надання підтримки компанії, наскільки це можливо, а також щоб забезпечити належну передачу повноважень.
2 травня Кабінет Міністрів України (КМУ) запропонував членам наглядової ради "Нафтогазу" залишитися на своїх посадах на період проведення нового конкурсу та обрання нових незалежних членів наглядової ради.
КМУ також зазначив, що залишається відданими реформі корпоративного управління за стандартами ОЕСР, яка покликана покращити управління підприємствами державного сектору.
Незалежні члени наглядової ради Нафтогазу у листі до прем’єра розкритикували рішення Кабміну. Незалежні члени наглядової ради "Нафтогазу" надіслали листа прем’єр-міністрові, у якому зазначили, що рішення уряду звільнити Андрія Коболєва з посади голови правління "Нафтогазу" порушує стандарти корпоративного управління, а також висловили свою незгоду із низькою оцінкою результатів діяльності правління.
[У листі не зазначається, чи підтримують цю позицію інші три члени наглядової ради, які є представниками держави, а якщо ні – то чому. – SOE Weekly.]
У своєму листі до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля незалежні члени наглядової ради надали своє бачення того, що відбувалося в компанії та чому результати 2020 року не мають бути несподіванкою.
В листі також було зазначено, що незалежні члени наглядової ради не мають сумнівів щодо повноважень акціонера припинити їх повноваження, нехай і достроково, оскільки це є виключною компетенцією Кабінету міністрів як акціонера "Нафтогазу". Проте, за їх словами, зміна голови правління належить до компетенції наглядової ради. Вони також засудили "радянські методи", якими наглядову раду позбавляють компетенції на короткий проміжок часу для того, щоб змінити голову правління.
Автори листа також зазначили, що всупереч кращим практикам не було проведено належний конкурс на заміщення посади голови правління.
[Звертаємо увагу, що конкурсний відбір на посаду голови правління Нафтогазу не проводився ніколи раніше, у тому числі і цією наглядовою радою. – SOE Weekly.]
Вони також зауважили, що розглядаючи питання продовження повноважень попереднього голови правління, наглядова рада не вважала Юрія Вітренка можливим кандидатом на цю посаду.
Крім того, незалежні члени наглядової ради запропонували Кабміну розробити кращий процес відбору та призначення членів наглядової ради, який гарантуватиме відсутність надмірного політичного впливу.
Член наглядової ради Нафтогазу заявив, що голова наглядової ради не допускає його до виконання обов’язків. Голова правління "Нафтогазу" отримав звернення від члена наглядової ради компанії Роберта Бенша, якого було призначено в якості представника держави у 2020 році та перепризначено урядом наприкінці квітня 2021 року.
У листі Роберт Бенш заперечує звинувачення в наявності у нього конфлікту інтересів, про який йдеться в оприлюдненому раніше листі трьох незалежних членів наглядової ради Нафтогазу на адресу прем’єр-міністра. Також він висловив здивування позицією голови наглядової ради Клер Споттісвуд. На його думку, саме голова наглядової ради та екс-голова правління Нафтогазу порушували закон, не допускаючи його до засідань наглядової ради.
Міжнародні партнери висловили занепокоєння з приводу звільнення голови правління Нафтогазу. Європейський Союз (ЄС), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Світовий банк та Міжнародна фінансова корпорація (МФК) висловили занепокоєння щодо звільнення голови правління Нафтогазу.
Міжнародні партнери закликали український уряд забезпечити відповідність найважливіших управлінських рішень на держпідприємствах базовим стандартам корпоративного управління.
У своїй заяві міжнародні організації зазначили, що за останні роки Україна досягла значного прогресу в питанні вдосконалення корпоративного управління на держпідприємствах, наближаючи їх до прозорості, підзвітності та незалежності. Вони сподіваються, що Україна відновить свою відданість реформам, направлених на підвищення інвестиційного клімату, що дасть можливість країні відновитись та реалізувати свій потенціал.
Тема корпоративного управління також була одним із ключових питань, порушених під час зустрічей державного секретаря США Ентоні Блінкена з членами парламенту та Президентом України.
У своєму інтерв’ю Ентоні Блінкен заявив, що остання зміна керівництва Нафтогазу є поганим сигналом, яка може мати негативні наслідки для міжнародного іміджу України. Він також зазначив, що уряд це розуміє і буде рухатись вперед в питанні корпоративного управління Нафтогазу, оскільки компанія має бути прозорою, незалежною та служити інтересам українців.
Уряд затвердив нормативи дивідендів для держпідприємств без обґрунтування – за всіх заплатить ПриватБанк. 28 квітня уряд своєю постановою затвердив базовий норматив для виплати дивідендів держкомпаніями за 2020 рік. Для більшості держкомпаній встановлено норматив на рівні 50%.
[Як ми зазначали у SOE Weekly раніше два тижні тому, зазвичай базовий норматив застосовується до всіх держпідприємств та держбанків, якщо для окремої компанії чи банку не встановлено індивідуальний норматив. Примітно, що постанова Кабміну охоплює лише корпоратизовані підприємства та банки, які прямо чи опосередковано належать державі. Вона не стосується державних унітарних та інших некорпоратизованих держпідприємств. – SOE Weekly.]
Для Нафтогазу, ПриватБанку та Ощадбанку постанова встановлює індивідуальні нормативи дивідендів – для Ощадбанку норматив, значно нижчий за загальний (30%), а для ПриватБанку та Нафтогазу – набагато вищий за загальний (80% та 95%, відповідно).
[Звертаємо увагу, що у той самий день, коли було прийнято постанову щодо дивідендів, уряд на загальних зборах Нафтогазу також прийняв рішення не нараховувати дивіденди Нафтогазу за 2020 рік у зв’язку зі збитками компанії за результатами 2020 року. Відповідно, мета встановлення нормативу дивідендів для Нафтогазу на рівні 95% є незрозумілою.
У відповідності до попереднього проекту постанови також планувалося встановити норматив у 30% для Укргідроенерго, але в офіційній версії постанови Укргідроенерго уже немає.
Як ми зазначали раніше, пояснювальна записка до проекту постанови не містила обґрунтування розміру жодного із нормативів, у т.ч. загального нормативу у 50% та індивідуальних нормативів Укргідроенерго, Ощадбанку, ПриватБанку та Нафтогазу. У пояснювальній записці також не пояснювався зв'язок між дивідендною політикою та політикою державної власності чи стратегією жодного із держпідприємств.
Укргідроенерго та Ощадбанк і у попередні роки загалом отримували нижчий норматив для виплати дивідендів, ніж інші державні компанії (як правило, на рівні 30%), без будь-якої аргументації з боку уряду.
ПриватБанк у 2020 році повідомив про прибуток у 25,3 млрд грн та був найприбутковішим банком в Україні. Це означає, що сума дивідендів, яку має виплатити ПриватБанк, становитиме 20,24 млрд грн, що дорівнює приблизно 91% від усіх дивідендів, які держава планує отримати відповідно до постанови (22,3 млрд грн). – SOE Weekly.]
Державний бюджет на 2021 рік передбачав надходження від дивідендів корпоратизованих держпідприємств у розмірі 24,4 млрд грн [тобто 2% доходів держбюджету – SOE Weekly.] Тепер же Мінекономіки очікує, що без дивідендів від Нафтогазу доходи держбюджету від дивідендів держпідприємств становитимуть 22,3 млрд грн.
[Зверніть увагу, що різниця становить лише 2,1 млрд грн, що свідчить про те, що великий дефіцит, який можливо, виник через відсутність дивідендів Нафтогазу, було ймовірно покрито за рахунок збільшення розміру дивідендів для ПриватБанку. – SOE Weekly.]
Уряд оголосив конкурс на посади двох членів наглядової ради Укрзалізниці. Кабінет Міністрів України (КМУ) своїм розпорядженням № 363-р оголосив відбір кандидатів на зайняття посад двох незалежних членів наглядової ради Укрзалізниці.
Наразі до наглядової ради компанії входять п’ять членів із семи, передбачених статутом Укрзалізниці. Із них два незалежних члена (Шевкі Аджунер та Андреас Матьє) і три представника держави (Сергій Лещенко, Олег Журавльов та Адомас Аудіцкас).
[Аджунера та Матьє було призначено у червні 2018 року, що означає, що строк їх повноважень закінчується уже в червні поточного (2021) року. Чинне законодавство вимагає проведення конкурсного відбору з метою призначення (у тому числі і перепризначення) Кабміном незалежних членів наглядової ради для Укрзалізниці. Станом на дату виходу цього випуску інформація щодо оголошення такого конкурсу відсутня. – SOE Weekly.]
Призначено нового голову наглядової ради Укргазбанку. На річних загальних зборах акціонерів Укргазбанку головою наглядової ради було обрано Теймура Багірова. Він є членом наглядової ради банку з 2015 року.
Багіров замінив на цій посаді Шреніка Давду, оскільки той склав повноваження голови наглядової ради у зв’язку із необхідністю виконання інших професійних обов’язків. Давда і надалі залишається незалежним членом наглядової ради Укргазбанку.
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради просить Кабінет міністрів звільнити керівника та наглядову раду "Укрзалізниці". За словами голови Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної ради Юлії Гришиної, ТСК закликала Кабінет міністрів звільнити всіх членів правління "Укрзалізниці" разом із виконуючим обов’язки голови правління Іваном Юриком та розпочати пошук нових членів наглядової ради.
На своїй сторінці у Facebook Гришина написала, що ТСК була вражена некомпетентністю, зухвалістю та шаленими збитками державної залізничної компанії.
Комісія прийняла рішення визнати в. о. голови правління і членів правління "Укрзалізниці" некомпетентними і такими, що не відповідають займаній посаді, а роботу наглядової ради — незадовільною. Вона також зазначила, що заробітна плата членів правління та наглядової ради має бути приведена "у відповідність до фінансових показників компанії" (цитата).
Гришина зазначила, що дві особи, безпосередньо відповідальні за діяльність "Укрзалізниці" — міністр інфраструктури Владислав Криклій та в. о. голови правління Іван Юрик — не з'явились на засідання ТСК 30 квітня.
Як ми повідомляли раніше (випуск 12), незрозуміло, яку методологію буде використовувати ТСК для оцінки "Укрзалізниці", її керівництва або наглядової ради, якщо така взагалі існує. Також неясно, який статус та наслідки матимуть висновки ТСК, якщо взагалі матимуть.
Крім того, оскільки парламент не відіграє формальної ролі у корпоративному управлінні окремих держпідприємств, незрозуміло, кому саме повинні надаватися рекомендації ТСК та як їх буде виконано, якщо взагалі буде.
Гришина – член Комітету Верховної Ради з освіти, науки та інновацій, сфера діяльності якого не пов'язана ані з державними підприємствами, ані з економічною політикою.
CARD
Нафтогаз отримав 12,6 мільярдів чистого прибутку в першому кварталі завдяки підвищенню цін на газ. Фінансовий директор Нафтогазу Петер ван Дріл на своїй особистій сторінці у Facebook повідомив, що у першому кварталі 2021 року чистий прибуток компанії склав 12,6 млрд грн. Чистий прибуток за той же період 2020 року становив 3,2 млрд грн.
Ван Дріл також зазначив, що бізнес-середовище демонструє явні ознаки відновлення за вищих цін та більшого попиту, ніж минулого року.
Пізніше, у своїй офіційній заяві, Нафтогаз зазначив, що наведені дані взято з неаудійованої та неконсолідованої звітності компанії, яку некоректно порівнювати зі звітністю у річних звітах компанії.
Згідно із цією заявою, основною причиною покращення фінансового результату Нафтогазу стало суттєве зростання цін на природний газ на європейському та українському ринках у першому кварталі 2021 року, які збільшилися у порівнянні із цінами як у попередньому кварталі, так і за аналогічний період минулого року.
Голова правління Нафтогазу Юрій Вітренко підкреслив, що сталість таких фінансових результатів національної компанії залишається під питанням, зокрема, через невирішеність фінансових проблем у всьому ланцюгу транспортування, розподілу і поставок газу кінцевим споживачам.
Раніше у SOE Weekly ми повідомляли (випуск 22), що у розпорядженні Економічної правди опинився документ із фінансовою звітністю "Нафтогазу", у відповідності до якого за підсумками 2020 року НАК "Нафтогаз України" отримав 36,93 млрд грн сукупного збитку.
Тоді, коментуючи цю новину, екс-голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв повідомив, що не має права коментувати фінансові показники компанії до офіційного оприлюднення звітності.
[Відповідно, можливо, що Петер ван Дріл порушив ці правила, коли оприлюднив та прокоментував фінансові показники Нафтогазу до офіційного оприлюднення звітності компанією. Звертаємо увагу, що коментарі ван Дріла також йдуть врозріз із офіційною позицією компанії.
Також за стандартами корпоративного управління розголошення інсайдерської інформації є серйозним порушенням прав акціонерів та інших зацікавлених сторін (наприклад, тримачів облігацій) на доступ до інформації. У багатьох юрисдикціях, у т. ч. в Україні, такі можуть свідчити про порушення закону. – SOE Weekly.]
У свою чергу, в публічному просторі було розміщено нібито наказ Нафтогазу, у відповідності до якого компанія ініціювала службове розслідування з метою з’ясування відповідності дій ван Дріла законодавству, Кодексу корпоративної етики та іншим внутрішнім документам компанії.
Енергоатом закінчив перший квартал 2021 з прибутком. Згідно з фінансовою звітністю Енергоатома [ймовірно, неаудійованою – SOE Weekly], Енергоатом отримав понад 1 млрд грн чистого прибутку у першому кварталі 2021 року. Для порівняння, у першому кварталі 2020 року компанія отримала чистий збиток у розмірі 1,6 млрд грн.
Укртрансгаз отримав збитки у першому кварталі 2021 року, незважаючи на збільшення доходу. Укртрансгаз отримав у першому кварталі 2021 року чистий дохід у 1,3 млрд грн, проте закінчив цей період із чистим збитком у розмірі 30 млн грн.
Сергій Перелома, виконуючий обов'язки голови правління Укртрансгазу [який також є членом правління Нафтогазу – SOE Weekly], на своїй сторінці у Facebook повідомив, що компанія не змогла перетнути рівень беззбитковості та отримала 30 млн грн чистого збитку. Для порівняння, за перший квартал 2020 року компанія отримала збиток у 16,3 млрд грн.
Він додав, що зберігання природного газу є основним джерелом доходу Укртрансгазу. У першому кварталі 2021 року чистий прибуток від зберігання газу склав 1,1 млрд. грн., що на 9% більше, ніж минулого року.
За підсумками 2020 року компанія отримала чистий збиток у 2,6 млрд грн проти 23,6 млрд грн у 2019 році.
[Зазначимо, що Укртрансгаз не надав пояснень щодо причин збитків. – SOE Weekly.]
Укргідроенерго ймовірно втратить 2,3 млрд грн за рахунок нового механізму спецобов’язків. Укргідроенерго заявило, що компанія втратить 2,3 млрд. грн. від продажу електроенергії за новими покладеними спеціальними обов’язками (ПСО).
Відповідно до нового порядку, Укргідроенерго було доручено купувати електроенергію у приватних виробників у Бурштинському енергетичному острові [очевидно, у ДТЕК Ріната Ахметова за цінами, встановленими ДТЕК – SOE Weekly] і продавати її за 10 грн / МВт-год постачальникам універсальних послуг у Бурштинському енергетичному острові в обсягах, які необхідні для задоволення потреб побутових споживачів цієї території.
Богдан Сухецький, заступник генерального директора з комерційної діяльності Укргідроенерго, заявив, що ця модель не сумісна з розвитком Укргідроенерго, але компанія повинна виконувати рішення акціонера. Він підкреслив, що це вже дев'ята ітерація змін ПСО за майже півтора року.
У заяві компанії також зазначається, що нова процедура ПСО створює ризик браку в Укргідроенерго оборотних коштів. Кабінет міністрів не визначив джерела фінансування або порядок визначення компенсації учасникам ринку, на яких покладається ПСО.
[Майже 90% обсягу електроенергії у Бурштинському енергетичному острові виробляють Бурштинська ТЕС, Добротвірська ТЕС та Ладижинська ТЕС, які належать АТ "ДТЕК Західенерго" Ріната Ахметова. – SOE Weekly.]
CARD
Укрпошта отримала 160 млн грн чистого прибутку за 2020 рік та 128 млн грн збитків за перший квартал 2021 року. Генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський на своїй сторінці у Facebook повідомив, що компанія отримала 160 мільйонів гривень чистого прибутку та виплатила 80 мільйонів гривень (50%) у вигляді дивідендів державі у 2020 р. У першому кварталі 2021 р. компанія отримала збиток у 128 млн. грн.
Смілянський додав, що прибуток у 2020 році був результатом не лише підвищення тарифів, але й збільшення обсягів бізнесу: фізичні обсяги доставок посилок зросли на 25%, кількість оброблених платежів – на 19%, а кількість грошових переказів – на 13%.
Порівняно з першим кварталом 2020 року, сегмент посилок зріс на 36%, а сегмент міжнародних посилок – більш ніж на 30%, додав генеральний директор.
Смілянський зазначив, що збитки за перший квартал були зумовлені в першу чергу відмовою регулятора підвищувати тарифи на послуги компанії за покладеними на неї спеціальними обов’язками.
За словами Смілянського, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), нарешті запропонувала підвищити тарифи на 10% з 1 липня (або на 5% в річному вимірі). Однак, коли витрати зростають на 30-40%, це не вирішує загальної ситуації Укрпошти.
CARD
Укроборонпром отримав 2,5 млрд грн чистого прибутку в 2020 році. За даними ЗМІ, Державний концерн Укроборонпром закінчив 2020 рік із чистим прибутком у 2,5 млрд грн проти 1,2 млрд грн у 2019 році.
Укроборонпром перевиконав фінансовий план на 2020 рік, у якому чистий прибуток прогнозувався на рівні 2,1 млрд грн.
Чистий дохід від реалізації продукції на внутрішньому ринку та експорту склав 37,4 млрд грн. Порівняно з 2019 роком цей показник зменшився на 2,3 млрд грн (5,8%). Укроборонпром пояснив зниження продажів карантинними обмеженнями, пов'язаними з пандемією Covid-19.
Відповідно до скріншоту зі звіту Укроборонпрому, опублікованого Marlin, основна економія відбулася за рахунок витрат на збут, які зменшились з 4,4 млрд грн у 2019 році до 1,5 млрд грн у 2020 році.
[Це є дуже суттєвим зменшенням, яке спричинило економію на 2,9 млрд. грн. – тбт на суму більшу, ніж весь річний прибуток. Наразі невідомо, як було досягнуто такого великого зменшення витрат на збут або чому ці витрати були такими великими. – SOE Weekly.]
За підсумками 2020 року, витрати на оплату праці на підприємствах Укроборонпрому сягнули 11 млрд грн. В Укроборонпромі зараз працює 67 252 працівники.
Станом на 31 грудня 2020 року до складу Укроборонпрому входило 118 підприємств.
CARD
Аграрний фонд отримав збитки у майже у 200 млн грн. Як повідомляє Marlin, державний Аграрний фонд у 2020 році отримав чистий збиток у 197 мільйонів гривень.
Для порівняння, у 2019 році Аграрний фонд отримав чисті збитки у розмірі 3,9 млрд грн, а у 2018 році – 27,6 млн грн.
У 2020 році чистий дохід компанії від реалізації сільськогосподарської продукції склав 2,2 млрд грн при запланованих 5,5 млрд грн.
Загальні зобов’язання Аграрного фонду склали 156,5 млн. грн.
Реакція компанії на інформаційні запити Marlin була дуже розмитою та важко піддається тлумаченню: Аграрний фонд заявив, що збитки 2020 року були наслідком втрат у першому кварталі на суму 206,7 млн. грн., що призвело до нестачі оборотних коштів, яка негативно вплинула на комерційну діяльність.
З травня 2020 року Аграрним фондом керує в.о. голови правління – Богдан Банчук.