| Колонки |
1 червня набрав чинності наказ МОЗ щодо формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність.
Відтепер лікар замість видачі паперових бланків лікарняних зможе створювати медичний висновок про тимчасову непрацездатність одразу в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ, eHealth).
Пенсійний фонд (ПФ) на підставі медвисновку здійснюватиме пошук чи працевлаштована людина, якщо так, то формуватиме листок непрацездатності, а Фонд соціального страхування (ФСС) — оперативно отримуватиме інформацію необхідну для проведення виплат.
Такий процес зменшить навантаження на лікаря, спростить процес для роботодавців, а пацієнту дозволить швидше отримувати свої страхові виплати.
Медичні заклади можуть впроваджувати е-лікарняні за бажанням до 31 серпня. А вже з 1 вересня, згідно з наказом, видача медичних висновків буде обов’язковою для всіх закладів охорони здоров’я України — як комунальних, так і приватних та відомчих.
Про запуск електронних лікарняних говорять вже давно. Пілотний проєкт між Міністерством охорони здоров’я та Фондом соціального страхування запускали ще у далекому 2011 році.
З цього часу уявлення про те, як саме має бути реалізовано це рішення, змінювалися кардинально декілька разів. У 2019 році, з появою Міністерства цифрової трансформації, історія з е-лікарняними отримала нову віху.
Наразі у впровадженні проєкту бере участь велика кількість структур виконавчої влади — Міністерство охорони здоров’я, Міністерство соціальної політики, Міністерство цифрової трансформації, Національна служба здоров’я, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, та ДП "Електронне здоров’я".
До лікаря звертається пацієнт щодо хвороби. Якщо після огляду лікар підтверджує, що людина потребує лікування і не може ходити на роботу чи навчання, він може виписати пацієнту медичний висновок про тимчасову непрацездатність в електронній системі охорони здоров’я (виписати медвисновок зможе тільки той лікар, який має доступ до ЕСОЗ).
Такий медичний висновок схожий на довідку, що підтверджує хворобу у пацієнта, однак створюється з першого дня хвороби і одразу на фіксовану кількість днів. Цей документ має дату завершення, тобто є "закритим". За потреби, лікар може подовжити або, навпаки, скоротити його тривалість.
Інформація про медичний висновок, але вже без медичних даних пацієнта, з ЕСОЗ потрапляє до бази Пенсійного фонду, де система сама аналізує чи потрібен людині лікарняний.
Якщо так — автоматично створюється листок непрацездатності. Система Пенсійного фонду сама визначає чи працевлаштована людина, якщо так, то де саме. Лікарю більше не потрібно записувати зі слів пацієнта назву місця роботи. Саме це є найчастішою помилкою і причиною виправлень у листках непрацездатності.
Після цього інформація про відкриття лікарняного надходить до електронного кабінету роботодавця та в особистий кабінет застрахованої особи на базі Пенсійного фонду.
Коли лікарняний остаточно закритий, тобто після дати його звершення в систему більше не надходить інформація про подовження часу непрацездатності, дані потрапляють у Фонд соціального страхування для формування страхових виплат.
Раніше, замість даних в електронній системі, лікарю, пацієнту та роботодавцю доводилося передавати всю цю інформацію між організаціями у паперовому вигляді.
Впровадження е-лікарняних вирішує одразу декілька важливих проблем. Зокрема йдеться про:
Цифровізація скоротить час надходження страхових виплат для пацієнтів завдяки спрощенню документообігу.
Раніше кожен роботодавець мав збирати листки непрацездатності, перевіряти правильність заповнення, у разі виявлення помилок — працівнику потрібно звернутися знову до лікаря та виправити їх.
Після цього роботодавець мав формувати документи про непрацездатність своїх працівників та надсилати їх у ФСС (Фонд соціального страхування) для виплат. ФСС мав обробляти інформацію від роботодавців та перевіряти її достовірність.
Крім цього, медзаклади мали вести журнали обліку щодо виданих листків та щомісячно направляти звітність про кількість виданих листків непрацездатності до ФСС. На противагу цьому із запуском е-лікарняного системи автоматично обмінюватимуться даними — будуть бігати дані, а не люди.
Справа в тому, що паперовий лікарняний легко виписати заднім числом. Натомість електронний листок непрацездатності можна буде відкрити максимум зі вчора, окрім випадків, коли непрацездатність почалась закордоном.
Наприклад, якщо пацієнт попередив свого лікаря, однак не зміг записатися в цей день до нього на прийом, або ж лікар в день прийому з технічних причин не мав можливості скористатися ЕСОЗ.
Окрім того, впровадження е-лікарняних усуває "сіру" схему колообігу бланків лікарняних. Не раз зафіксовані випадки, коли застрахована особа надавала своєму роботодавцю листок непрацездатності, а при передачі інформації до ФСС з’ясовувалося, що бланк фальшивий.
На рік держава друкує близько 4 млн офіційних бланків листків непрацездатності, які є бланками суворої звітності. Далі МОЗ розподіляє їх на обласні департаменти охорони здоров’я (ДОЗ).
Заклади охорони здоров‘я купують бланки у ДОЗ та отримують їх в обмеженій кількості, а по факту — як пощастить.
Коли бланки у закладу закінчуються, знову потрібно звернутися до ДОЗ. Однак у кожній області цей процес організований по-різному. Важко визначити чіткий алгоритм, за яким листки непрацездатності рівномірно можуть розподілятися між закладами протягом року, щоб уникнути дефіциту бланків.
Тому, досить часто, пацієнт не може отримати лікарняний через банальну нестачу бланків у лікаря. Лікар вимушений видавати лише довідку про тимчасову непрацездатність, яка не є підставою для виплат Фонду соціального страхування.
Довідки, що видаються в закладах охорони здоров'я, тільки підтверджують факт тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, — тобто відсутність працівника на роботі з поважної причини.
Тільки після отримання додаткових бланків заклад може замінити довідку на листок непрацездатності, що знову змушує і лікаря, і пацієнта до зайвих дій. Цифровізація процесу вирішить це питання — е-лікарняний не буде залежати від кількості бланків у ДОЗах.
Кожен лікар, який видаватиме е-лікарняний, має підписати документ своїм цифровим підписом в електронній системі охорони здоров’я. Зараз ЕСОЗ активно використовують лише ті медичні заклади, які мають контракти з НСЗУ.
Через те, що впровадження ЕСОЗ вимагає часових та фінансових ресурсів, деякі лікарні (приватні, відомчі) просто відкладають підключення до електронної системи, адже, чесно кажучи, жодних переваг чи мотивацій ЕСОЗ для них не несе.
Обов’язкове використання ЕСОЗ для видачі е-лікарняних — саме той стимул, якого раніше не мали лікарні, щоб підключатися до електронної системи. Тож впровадження е-лікарняного — великий крок до створення єдиного інформаційного простору в медицині.
Україна на шляху до е-лікарняних вже десять років, концепції і підходи змінювались, пілотувались, але по факту жодного разу не впровадились до кінця. Напевно і ця спроба не є ідеальною.
Бо зазвичай комплексні процеси, де задіяно так багато сторін, ніколи не бувають з першого разу ідеальними.
Тому наявність перехідного періоду до 1 вересня 2021 року — гарна можливість зібрати від лікарів, закладів, пацієнтів та працедавців зворотній зв‘язок, удосконалити процеси та підготувати всі заклади та лікарів до роботи.
Однак, е-лікарняні не мають створити враження, що тепер листок непрацездатності можна відкривати просто кашляючи лікарю по телефону. Огляд лікаря все ще обов’язковий, адже лікар своїм електронним підписом засвідчує, що, на його професійну думку, особа є тимчасово непрацездатною.
Інше питання, що формування медичних висновків та надалі — листків непрацездатності може потенційно забирати у лікаря більше часу, ніж раніше. Це пов’язано із окремими затримками у роботі електронних систем та помилок, які раніше вирішувались вручну, а також цифровими навичками медпрацівників. Перехідний період якраз варто використати на виправлення цих перешкод.
В разі успішної та раціональної реалізації е-лікарняних взаємодія громадян із системами охорони здоров’я та соціального захисту стануть більш зручними для всіх її користувачів. Зараз ми близькі до цього користувацького досвіду як ніколи раніше за останні десять років.
Головне не витратити перехідний період дарма, а використати його для максимального вдосконалення процесу, систем, нормативно-правових актів. В у подальшому — важливо не навантажити і не забюрократизувати процес додатковими звітами та перевірками.
Співавтор: Дмитро Луфер, заступник міністра охорони здоров’я (2019-2020)