| Колонки |
За висновками Енергетичного співтовариства ЄС, Україна продемонструвала найсуттєвіший прогрес серед договірних країн у розвитку газового сектору.
Значна частина цього успіху припала саме на 2020 рік. Жоден ринок не формується за одну ніч, його розвиток проходить певні стадії, які важливо аналізувати та відзначати, що було вигідним для країни, а над чим варто попрацювати.
Балів такій високій оцінці додало відокремлення діяльності із транспортування природного газу у грудні 2019-го.
З 1 січня 2020 року функції транспортування газу територією України замість АТ "Укртрансгаз" (дочірня компанія НАК "Нафтогаз України") здійснює спеціально створене товариство – ТОВ "Оператор ГТС України".
Анбандлінг був реалізований за моделлю ISO, тож газотранспортна система залишилася у власності держави. Органом управління цим майном є окреме міністерство, наділене певною автономністю для усунення небажаного політичного впливу на керування ГТС.
Оперативність та успішність проведення анбандлінгу наприкінці 2019 року дозволили укласти нову угоду з "Газпромом", за умовами якої російський оператор ГТС зобов’язується користуватись послугами України з транзиту газу протягом п’яти років обсягом: 65 млрд. куб. м у 2020 році, 40 млрд. куб. м – щороку з 2021 по 2024 рр.
Цей новий контракт принесе Україні майже 7 млрд доларів доходу. А перехід на європейські правила роботи з "Газпромом" дозволив також розпочати активну діяльність ОГТСУ з пошуку та розширення можливостей України на міжнародній арені.
Були підписані міжоператорські технічні угоди з шістьма операторами ГТС сусідніх країн, створені віртуальні точки з’єднання (VIP) на кордоні з Угорщиною і Польщею, що було однією з вимог, передбачених мережевим кодексом ЄС з розподілу потужностей.
Безумовно, в рамках анбандлінгу ще лишаються деякі проблемні питання остаточного оформлення об’єктів (рухомих і нерухомих), пов’язаних з ГТС, зокрема земельних ділянок. Але ці питання не впливають на сам ринок та його учасників.
Ми дотримались принципу "third party access", який діє у країнах-членах ЄС та головна суть якого – забезпечення прозорого та недискримінаційного доступу третіх осіб до потужностей ГТС.
Це передумова для створення конкурентного ринку природного газу, у якому потужності розподіляються між учасниками за прозорими, недискримінаційними та ринковими правилами.
Задля цього у 2020 році Оператор ГТС України ініціював відповідні зміни до Кодексу газотранспортної системи щодо правил розподілу потужностей і запровадив аукціонний розподіл потужностей на міждержавних з’єднаннях через аукціони на сертифікованих платформах, зокрема, інформаційній системі ОГТСУ.
Крім того, відповідно до європейських вимог і практик, Оператор ГТС України запустив Платформу прозорості, де усі зацікавлені особи можуть отримати доступ до агрегованої інформації про фізичні й комерційні потоки газу через міждержавні точки з’єднання та ПСГ, замовлені потужності, видобуток і споживання природного газу, небаланси та інші показники діяльності ГТС.
Тобто всі замовники та трейдери, незалежно від "дружніх" чи корпоративних відносин із Оператором ГТС, які хотіли мати доступ до потужностей ГТС, його реально отримали і на загальних недискримінаційних підставах.
Ухвалення Парламентом змін для можливості виходу Операторів ГТС, ГРМ та ПСГ на біржу оцінюється як важливий і позитивний крок до створення ліквідного газового ринку, відповідно до стандартів ЄС.
Інтеграція у європейський ринок також відбувається за рахунок розширення спектру послуг Оператором ГТС України.
Зокрема, після підписання транзитних угод із "Газпромом" та нових угод із операторами ГТС суміжних країн ЄС стала можливою послуга shorthaul.
Суть її полягає в тому, що європейські енергетичні компанії можуть бронювати потужності української ГТС для "короткого" транзиту газу з однієї країни в іншу через територію України.
А в комплексі з послугою "митний склад" від Оператора газосховищ створює привабливі умови зберігання газу для іноземних інвесторів.
У довгостроковій перспективі нові маршрути та додаткова гнучкість ГТС України дозволять оптимізувати роботу ГТС та посилити енергетичну безпеку в Східній Європі.
Завдяки цим змінам з початку 2020 року в підземні сховища для зберігання в режимі "митний склад" було спрямовано 10,1 млрд куб. м імпортованих обсягів. Із них 60% (або 6,1 млрд куб. м) надійшли в режимі "shorthaul – митний склад" і 40% (4,0 млрд куб. м) в режимі "кордон – митний склад".
Але серед головних проблем оптового ринку України лишаються борги за газ, зокрема, за газ відібраний з ГТС на виробничо-технологічні потреби операторами ГРМ (облгази).
З 43 операторів газорозподільних мереж лише третина своєчасно розраховується за надану послугу. Така ситуація стає критичною, оскільки тривалий безоплатний відбір значних обсягів газу з ГТС та накопичення боргів створюють загрозу для стабільної роботи Оператора ГТС та призводять до збитків держави.
З огляду на системний характер зростання заборгованості питання потребує нагального врегулювання на законодавчому рівні.
Один із можливих інструментів вирішення питання – рахунки зі спеціальним режимом використання, які за алгоритмом направляють частину коштів від споживачів на покриття боргів.
Тобто, з одного боку, оптовий ринок суттєво розвивається в абсолютних показниках, але внутрішня проблематика можливої фінансової нестабільності підриває до нього довіру.
У 2020 році були закладені основні засади для розвитку ліквідного ринку газу: споживачі отримали можливість обирати постачальника газу, а також відбувся запуск короткострокових продуктів на ТБ "Українська енергетична біржа".
А вже цього року розвиток ринкових інститутів має стати гарантією справедливої та ринкової ціни на газ завдяки посиленню конкуренції між постачальниками газу.
Зокрема, завдяки все тому ж нещодавно ухваленому Закону #1021-IX (з-кт №3176). Облгази зможуть закуповувати газ на товарних біржах для виробничо-технологічних витрат, власних потреб і потреб балансування.
А з 1 липня 2021 року так зможуть робити і решта суб’єктів ринку природного газу державної та комунальної форми власності.
Протягом найближчих років на українського споживача чекатиме ще одна інновація на ринку газу – перехід на енергоодиниці. Тобто сплачувати будемо не за об’єм спожитого газу, як дотепер, а за одиницю енергії (кВт⋅год).
Саме так облік споживання "блакитного палива" ведуть у ЄС. Перехід на енергоодиниці нарешті поставить крапку довкола суперечок про недостатню якість газу.
Адже облік у кВт⋅год, на відміну від обліку в кубометрах, враховує теплотворність газу. Тобто споживачі знатимуть, яку саме кількість тепла отримають з одного кубометра газу, і сплатять саме за неї, а не формальний кубометр.
У 2020 році ОГТСУ вперше здійснив на замовлення своїх клієнтів реверсне транспортування газу Трансбалканським газовим коридором – з Греції через ГТС Болгарії та Румунії в Україну.
Наразі ОГТСУ також переконує Румунію збільшити кількість точок міждержавного з’єднання, і тим самим підвищити привабливість Трансбалканського маршруту.
З Молдовою, яка хоч і не є членом ЄС, але є договірною стороною Енергетичного Співтовариства, ОГТСУ веде переговори щодо потенційних можливостей розвитку ринків обох країн, якщо співпраця буде здійснюватися відповідно до вимог Третього енергетичного пакету.
Варто зазначити, що минулого року Молдова закачала свій газ для зберігання в українських ПСГ, що свідчить про зміцнення позицій української ГТС як гаранта енергетичної безпеки для сусідніх країн.
Зі Словаччиною Оператор ГТС перебуває в активних переговорах щодо переходу на новий рівень співпраці за всіма європейськими мережевими кодексами.
Україна стає ще більш надійним транзитером газу з точки зору можливостей системи та ринку.
За 2020-й рік привабливість послуг транспортування для клієнтів ОГТСУ зросла більше ніж на чверть завдяки укладанню міжоператорських угод з сусідніми країнами, впровадженню реверсу на польському, словацькому і угорському маршрутах, створенню для зручності трейдерів віртуальних точок з’єднання з Польщею та Угорщиною, реалізації прозорого механізму розподілу потужностей через аукціони на сертифікованих платформах.
Україна впевнено та успішно інтегрується в європейський ринок.
Впровадження європейських правил та відокремлення Оператора ГТС дало значний поштовх у розвитку ринку газу в Україні та подальшої інтеграції в загальноєвропейський ринок газу.
Ми маємо поступово просуватись далі й не звертати зі шляху впровадження ринкових механізмів на газовому ринку. Прозорий, ліквідний та конкурентний ринок газу – це запорука енергетичної безпеки України та справедливих цін на газ для українських споживачів.