Під час передвиборчих перегонів Дональд Трамп зробив енергетичну політику однією з основ своєї кампанії, пообіцявши скоротити бюрократичну тяганину та стимулювати американських виробників нафти до збільшення видобутку.

Ключова мета такого кроку – зниження цін на пальне для споживачів у США. Однак падіння вартості нафти вплине не лише на ситуацію в Штатах, а й на світовий ринок. Зокрема – на Росію, яка грошима від експорту вуглеводнів фінансує війну проти України.

Чи збирається Трамп виконувати свою передвиборчу обіцянку? Що для цього треба зробити та якими можуть бути наслідки для військової машини Кремля?

Drill, baby, drill!

В одному з інтерв'ю напередодні виборів, говорячи про своє бачення майбутнього енергетики США, Трамп заявив: "Ми будемо бурити, крихітко! Бурити". Фраза, яка в оригіналі звучить як "Drill, baby, drill", стала, напевно, найгучнішою обіцянкою республіканця в контексті майбутньої енергетичної політики країни.

Загалом він обіцяв розширювати нафтогазові програми, щоб "звільнити видобуток внутрішніх енергоресурсів, знизити зростання цін на бензин, дизпальне та природний газ, сприяти енергетичній безпеці друзів США в усьому світі, скасувати соціалістичний "Зелений новий курс" та подбати про те, щоб Штати ніколи більше не опинилися під владою іноземних постачальників енергії".

Утім, передвиборчі обіцянки політиків після перемоги часто лишаються словами.

Чи планує майбутній президент США впливати на ціни на енергоносії? На думку директора Центру міжнародних досліджень Володимира Дубовика, Трамп спробує опустити ціни на нафту заради зниження вартості пального, адже це дуже болюче питання для більшості американців.

"Трамп не раз казав, що за президентства Байдена ціни зросли, а він буде лідером, за якого вони впадуть. Тоді він реалізує свою обіцянку і зможе сказати американцям: "Бачите, вам вже краще жити, ніж за Байдена". Завдяки цьому він консолідує підтримку, яку щойно отримав", – вважає Дубовик.

Така політика матиме наслідки і для російської нафтової галузі та надходжень до бюджету країни-агресора. "За вартості нафти 100 доларів за барель Путін може вести війну, а при 40 доларах це вже неможливо", – наголошував Трамп під час виступу в Економічному клубі Нью-Йорка у вересні 2024 року.

Чи можливо знизити ціну на нафту до такого рівня і що для цього треба зробити?

Нафта по 40 доларів: наскільки це реально?

Опитані ЕП експерти вважають, що такий сценарій реалістичний, але Штати не зможуть зробити це самостійно. Для суттєвого зниження цін треба заручитися підтримкою інших найбільших виробників нафти. Хто входить до цього переліку?

За даними Управління енергетичної інформації, протягом останніх шести років саме США є найбільшим виробником нафти із середнім видобутком 12,9 млн бар на добу. Рекорд, 13,3 млн бар, там зафіксували в грудні 2023 року. На другому місці з 10,1 млн бар – Росія, на третьому – Саудівська Аравія з 9,7 млн бар.

У 2023 році на три найбільші гравці припали 40% світового видобутку нафти або 32,8 млн бар на добу. До провідної десятки країн-виробників також увійшли Канада, Ірак, Китай, Іран, Бразилія, Об’єднані Арабські Емірати та Кувейт.

"Збільшення видобутку треба узгоджувати. Лише дії США навряд чи дозволять знизити ціну до 40 доларів за барель. Треба спілкуватися передусім із Саудівською Аравією і з нею в Трампа традиційно нормальні стосунки. Якщо він дуже попросить, думаю, саудити можуть піти назустріч. Можливо, тимчасово, але це дозволить знизити ціни на нафту", – вважає Дубовик.

З ним погоджується президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар. "Коридор 30-40 доларів за барель – смертельний для російської нафтової промисловості та її економіки, але для ефекту необхідно протримати ціни на такому рівні щонайменше три роки. Просто спровокувати зниження вартості, а потім дозволити їй відкотитися – мало що дасть. Безумовно, це зменшить надходження до бюджету агресора, але не фатально", – каже експерт.

За його словами, такий ціновий коридор створить проблеми й нафтовидобутку США, передусім сланцевому, собівартість якого значно вища, ніж у Росії.

Інший важливий чинник – Китай. Низька ціна на нафту стимулюватиме ріст його економіки. "Для Трампа Китай – це ворог номер один, якого треба нищити економічно", – додає президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".

"Ті перспективи, які намалювали в новообраного президента США, виглядають загрозливо для Росії та Ірану, яким потрібні гроші для війни, але як вони будуть реалізовані – тут багато питань", – додає Гончар.

За словами експерта Геннадія Рябцева, нафта Brent по 60 дол за бар для Путіна – це дуже затягнуті пояси, 50 дол – великі складності, а 40 дол – катастрофа.

"Я б не сказав, що це зупинить війну, бо Путін робить ставку саме на неї. Війна рятує Кремль від необхідності відповідати на величезну кількість питань, які ніхто з росіян не ставить. Як тільки бої закінчаться, питання з’являться", – каже Рябцев.

"Поки що це лише обіцянки. Про те, що ця стратегія може бути реалізована, кажуть тісні контакти і хороші стосунки Трампа з королівською родиною Саудівської Аравії, які традиційно були натягнутими з демократами та Байденом.

У саудитів немає складнощів, щоб наростити видобуток. Трамп також обіцяв зняти обмеження для збільшення видобутку, тому не виключено, що це може бути реалізовано. Побачимо, як це буде на практиці", – додає експерт.

Як справи в Росії

Попри падіння цін на марку Brent з понад 90 дол за бар (російський сорт Urals торгується із знижкою близько 10 дол за бар відносно Brent) у квітні 2024 року до майже 70 дол за бар 14 листопада та запроваджені проти Росії санкції, Кремль продовжує стабільно отримувати величезні доходи від експорту чорного золота.

До прикладу, у вересні доходи РФ від експорту нафти становили 14,7 млрд дол., свідчать дані Russian Oil Tracker від KSE Institute. Цей показник на 600 млн дол. менший, ніж у серпні, коли експортні доходи Москви становили 15,3 млрд дол.

Ключовими імпортерами російської нафти залишаються Індія, Китай і Туреччина, на які припадають близько 98% від загального обсягу експорту. Незначне падіння нафтових доходів росіян в останні місяці пов’язане саме із зниженням світових цін. При цьому тіньовий танкерний флот Кремля, попри посилення санкцій з боку США, Євросоюзу та Великої Британії, залишається величезною проблемою.

Як наголошує KSE Institute, широке використання Росією танкерів тіньового флоту призвело до того, що обхід цінових обмежень на нафту став для Москви звичайною практикою. Так, лише у вересні з російських портів вийшли 112 тіньових танкерів, завантажених нафтою. Крім того, два надвеликі танкери для сирої нафти (VLCC), які занадто габаритні для завантаження в російських портах, були залучені до перекачування нафти із судна на судно (STS).

За оцінками KSE Institute, доходи РФ від продажу нафти за поточних цінових та санкційних обмежень сягнуть 187 млрд дол. у 2024 році і 143 млрд дол. у 2025-му.

"Слабке дотримання санкцій може збільшити доходи до 190 мільярдів доларів та 174 мільярдів доларів у 2024 і 2025 роках відповідно. Необхідні рішучі дії країн коаліції для стримування тіньового флоту", – наголошують аналітики KSE.

Співрозмовник ЕП в уряді наголошує, що Трамп повинен посилити санкції проти нафтогазової промисловості і тіньового флоту Росії. Чи зробить він це?

"На початку роботи новообраного президента США очікувати серйозних санкцій не варто. Не думаю, що Трамп буде з цього починати, він намагатиметься тихенько знімати санкції. Багато буде залежати від діалогу з Москвою щодо припинення війни в Україні. Якщо все піде не так, як це бачить Трамп, тоді можуть розглядатися додаткові важелі тиску і впливу", – підсумував Дубовик.