Публикации |
Український перелік державних підприємств суттєво скоротиться вже у 2018 році.
Недавно уряд остаточно затвердив всі необхідні процедури для так званої малої приватизації. Близько 700 об'єктів вартістю до 250 млн грн невдовзі повинні змінити форму власності. Перші лоти з'являться у продажу вже у липні.
Виходячи з процедури торгів, у разі відсутності конкуренції державні об'єкти можна буде придбати за безцінь.
Більш детально про те, що і як буде продаватися на аукціонах, — далі.
Поки приватизація великих підприємств тупцює на місці, уряд вирішив влаштувати розпродаж усіх малих об'єктів. Напередодні чиновники затвердили всі необхідні процедури для "малої приватизації".
Невдовзі електронні торгові майданчики пройдуть процедури акредитації і на них почнуться торги.
"Перші кілька майданчиків пройдуть акредитацію швидко. Можливо, за тиждень. Акредитація всіх пройде за місяць-півтора. Ми розраховуємо, що перші лоти будуть заведені в кінці червня — на початку липня", — сказав ЕП заступник голови МЕРТ Максим Нефьодов.
Відповідно до програми "тріаж", розробленої МЕРТ, в Україні близько 3 тис підприємств. З них 893 підлягає приватизації, 1 255 йдуть на ліквідацію, 359 — в концесію, 378 залишаються в державній власності, 195 розташовані в Криму, 364 — в зоні військових дій.
Близько 700 підприємств з цього переліку підпали під класифікацію "об'єкт малої приватизації". Головний критерій — вартість підприємства не повинна перевищувати 250 млн грн.
"Коли ми говоримо про малу приватизацію, то ці 700 об'єктів не всі є підприємствами. Тут є і об'єкти незавершеного будівництва, окремі будівлі, єдині майнові комплекси і пакети акцій. Усі підприємства, вартість активів яких менша 250 млн грн, автоматично є об'єктами малої приватизації", — наголошують у Фонді держмайна.
Левова частка малої приватизації — добудовані і недобудовані споруди, невеликі промислові зони, бази відпочинку, гаражі, лазні і магазини.
"Частина об'єктів вже була в регіональних відділеннях фонду, інші за рішенням міністерств і відомств були виведені з оренди або додатково передані під цілі приватизації. Цей список ми постійно збільшуємо, оскільки балансоутримувачі передають додаткові об'єкти", — пояснили ЕП у фонді.
Загалом від реалізації 700 об'єктів до державного бюджету може надійти близько 2 млрд грн.
"Фонд держмайна раніше озвучував цифри 1,5-1,7 млрд грн. Можливо, буде трохи більше з огляду на те, що додалося кілька сотень об'єктів", — зазначає Нефьодов.
Виявляється, у державній власності досі перебуває чимало перспективних об'єктів.
Наприклад, на приватизацію буде виставлена сауна, розташована на вулиці Білецького у Києві. Лазню з обладнанням можна буде придбати у місті Тальне Черкаської області. У Кривому Розі під приватизацію потрапив шаховий клуб.
У всіх областях України будуть виставлені на продаж сотні недобудов. У переліку є і чимало об'єктів нерухомості. У списку також судоходні компанії, сільськогосподарські та риболовні підприємства, конструкторські бюро.
Є тут і свої важковаговики, наприклад, підприємство "Київпассервіс", яке володіє центральним автовокзалом у Києві і займається перевезеннями.
Очевидно, багато хто захоче придбати оздоровчий комплекс "Пролісок" у Кончі-Заспі, зважаючи на його розташування. Цікавим для інвесторів буде гірський оздоровчий комплекс "Прикарпаття" у місті Яремчі, що раніше належав НБУ. У списку є також Миколаївська ТЕЦ.
Реальну вартість більшості об'єктів можуть знати лише представники місцевої влади та пов'язані з ними бізнесмени, оскільки більшість підприємств маловідомі і не мають якісної звітності, яка могла б дати уявлення про їх потенційні можливості.[L]
"Практика роботи системи "ProZorro-продажі" показує, що інтерес іноді є до абсолютно сюрреалістичних активів. Складно було й уявити, що вони можуть бути продані. Думаю, на переважну більшість об'єктів знайдеться свій покупець", — запевняє Нефьодов.
"Живого там мало. В основному, це нерухомість. Об'єкти можуть бути цікаві, якщо земля цікава, місце привабливе. Популярними, очевидно, будуть бази відпочинку.
Дитсадки і гуртожитки не можуть бути приватизовані. Вони передаються органам місцевого самоврядування, а ті будуть надавати їм статус "гуртожиток з можливостю приватизації" або "службове житло". Щодо дитсадків — так само", — каже заступник голови парламентського комітету з питань приватизації Павло Різаненко.
Очевидним плюсом цієї приватизації є те, що до конкурсу будуть допущені всі охочі, крім громадян Росії. Ніяких спеціальних умов ніхто не прописував.
Якщо хтось планує придбати один об'єкт або кілька, необхідно зареєструватися на одному з акредитованих електронних майданчиків, який підключений до системи "ProZorro-продажі", сплатити гарантійний внесок у розмірі 10% від початкової вартості та спробувати виграти аукціон.
Аукціон може мати три етапи. Перший — на підвищення. Якщо лот не буде продано, буде оголошено другий аукціон, на якому початкова вартість лоту буде на 50% меншою.
Якщо і в такому разі об'єкт не буде проданий, оголосять третій аукціон на пониження. За початкову вартість візьмуть 50%, і потім учасники зможуть робити 99 кроків на пониження по 1% аж до 0,5% вартості.
На кожному аукціоні потенційний покупець зможе зробити три кроки. Це стосується всіх аукціонів.
У МЕРТ вважають такий аукціон виправданим, особливо у ситуації, коли важко визначити вартість активів.
Співрозмовник ЕП з робочої групи Кабміну з приватизації каже, що за допомогою такої системи вартість об'єктів можна буде штучно занижувати.
"Перший аукціон — на підвищення. Там учасники бачать один одного. Я покупець, зайшов на аукціон і бачу, що я один. Відмовляюся від торгів і чекаю, коли оголосять повторний за 50%. Знову я один і знову відмовляюся від торгів. На третьому аукціоні чекаю, поки мені віддадуть об'єкт за кілька тисяч гривень. Все законно і за ринковими правилами. Тільки замість 100 тис грн я заплачу 10 тис грн", — каже співрозмовник ЕП.
Отже, у разі відсутності конкуренції об'єкти можна буде придбати за безцінь, вважає він.
Разом з тим в.о. директора ДП "Прозорро.Продажі" Олексій Соболев уже після публікації матеріалу спростував цю тезу (далі додається коментар із сторінки Соболева в Facebook, ЕП).
"Система спеціально побудована так, що ніхто до початку аукціону не знає кількість учасників, тому не можна просто так "зайшов на аукціон і бачу, що я один", — зазначає фахівець.
"Коли ви "заходите на аукціон", то це означає, що ви готові купити об'єкт за стартовою ціною і вже внесли гарантійний внесок. Якщо ви раптом виявились один, то вам запропонують викупити об'єкт за стартовою ціною. Якщо ви "просто відмовляюся від торгів", то у вас просто заберуть гарантійний внесок 10% від стартової ціни", — додає він.
За його словами, так само відбувається і під час другого аукціону, якщо на перший взагалі ніхто не прийшов, або хтось відмовився від своєї ставки.
"Під час третього аукціону ніхто з учасників не знає скільки ще учасників слідкують за автоматичним зниженням ціни і готові зробити свої ставки. Так, ви можете "прийти подивитись", як знижується ціна, але ніякої нової інформації ви не отримаєте. Проте, якщо ви будете чекати мінімальних цін, то з великою вірогідністю цей лот забере хтось інший, який просто зупинив зниження ціни раніше", — пояснює Соболев.
Загалом система "ProZorro-продажі" використовується для продажу активів банків-банкрутів, але там ціна може опуститися максимум до 20%.
Якщо актив не купується, він потрапляє в пул до інших активів, тож часто актив продається на межі 20% пов'язаній з активом особі. У випадку приватизації такої умови нема, ціна може дійти до символічної.
Втім, і в уряді, і в парламенті визнають, що ціна у даному процесі — не головне.
"Я б не казав, що в цьому є якась фіскальна функція, що за допомогою цього наповниться бюджет. Головне — щоб держава цього всього позбулася, бо воно все стоїть, руйнується і від нього нікому ніякої користі. Якщо ж воно піде в якийсь підприємницький оборот, якщо малий чи середній бізнес зможе цим скористатися — це тільки плюс", — вважає Різаненко.
Нез'ясованим залишається питання якості потенційних покупців. Не виключено, що можливістю купити дешево скористаються чиновники і наближені до влади бізнесмени, які краще ознайомлені із списками.
"Треба бути реалістом. Навряд чи мала приватизація зацікавить іноземного інвестора. Скорше за все, покупцем буде внутрішній інвестор.
У регіонах всі привабливі об'єкти малої приватизації давно мають своїх потенційних покупців, як правило, безальтернативних. Тому важко сподіватися на конкурентну боротьбу за об'єкти на аукціоні. Як і на справедливу ринкову ціну", — підсумовує директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.