Колонки |
Бюджетний процес увійшов у стадію кульмінації. Цього тижня Верховна Рада планує затвердити державний бюджет на 2025 рік.
Проте питання не лише в тому, наскільки справедливим буде розподіл ресурсів, а й у тому, чи має парламент достатньо інструментів для ухвалення зважених та незалежних рішень.
Чи здатна Верховна Рада ефективно виконувати свою ключову функцію контролю за державними фінансами, не покладаючись винятково на дані та аналітику, надані урядом?
На засіданні комітету з питань бюджету, яке відбулося 18 листопада, були представлені результати опитування народних депутатів, проведеного в рамках реалізації програми USAID "Рада: наступне покоління".
Наведу кілька висновків цього дослідження: майже 75% депутатів бракує аналітичної інформації з тих чи інших аспектів головного кошторису, а 65% при роботі із законопроєктом про бюджет не вистачає часу на його ґрунтовний аналіз.
Саме тому комітет з питань бюджету підтримав ініціативу створення Парламентського бюджетного офісу (ПБО), який надаватиме депутатам незалежні аналітичні дані, сприяючи ухваленню обґрунтованих рішень і підвищенню прозорості бюджетного процесу.
Зараз близько 70% компетенцій щодо бюджетного процесу та змісту головного кошторису концентруються в Міністерстві фінансів, 20% – у Рахунковій палаті, тоді як апарат Верховної Ради та комітет з питань бюджету володіють лише 10% (за результатами інтерв’ю з народними обранцями).
Це створює асиметрію в доступі до аналітичної інформації, що ускладнює роботу депутатів і послаблює контрольні функції парламенту.
Парламентський бюджетний офіс забезпечить депутатів незалежним і глибоким аналізом проєктів бюджету, економічних прогнозів і фіскальної політики. Це допоможе зменшити залежність парламенту від даних, що надають органи виконавчої гілки влади, посилить прозорість ухвалених рішень і дозволить Верховній Раді стати більш активним учасником бюджетного процесу – від пропозицій до контролю за виконанням.
Створення ПБО критично важливе через низку факторів.
По-перше, війна створює колосальні виклики для управління державними фінансами. Ресурси держави вкрай обмежені і кожна гривня повинна бути витрачена максимально ефективно, аби забезпечити і потреби оборони, і відбудову країни. ПБО стане тим незалежним інструментом, який допоможе парламенту не лише затверджувати оптимальний бюджет, а й відстежувати його виконання, виявляти неефективні витрати та запобігати корупції.
По-друге, інтеграція з Євросоюзом ставить перед Україною нові вимоги щодо прозорості та підзвітності бюджетного процесу. Відповідно до директиви 2011/85 про вимоги до національних бюджетних систем країни-члени ЄС мають створити незалежні фіскальні установи. Таким чином, створення ПБО – стратегічно необхідний крок на шляху нашої країни до Європейського Союзу.
По-третє, очікувана міжнародна допомога для відбудови країни, обсяг якої буде суттєвим, має бути під належним контролем. Ба більше, створення ПБО сприятиме зменшенню залежності парламенту від виконавчої влади і дозволить йому бути рівноправним учасником бюджетного процесу.
Комітет з питань бюджетної політики ухвалив рішення доручити робочій групі з питань створення і функціонування Парламентського бюджетного офісу розробити та запропонувати на розгляд народних депутатів функціональну та організаційну моделі ПБО, а також напрацювати необхідні законопроєкти.
Як голова робочої групи із створення ПБО планую долучити до цієї роботи представників усіх фракцій. У січні плануємо провести широке обговорення моделей ПБО, запросити до участі в заході парламентарів з країн Європейського Союзу, аби вони поділилися своїм досвідом створення і роботи таких інституцій.
Україна потребує сильного парламенту, здатного критично оцінювати бюджетні ініціативи і діяти в інтересах суспільства. Створення ПБО – не просто нововведення. Це крок до зміцнення незалежності парламенту, підвищення якості його рішень та ефективного управління державними фінансами.