| Колонки |
Жахливий нинішній стан українських автомобільних доріг поза всяким сумнівом став загальнонаціональною проблемою.
Витрати на ремонт і будівництво автомобільних шляхів в Україні не забезпечували відновлення їх належного стану.
Утім останніми роками уряд суттєво збільшив витрати на цю галузь та взявся за наведення ладу в автодорожньому господарстві.
Почалися реформи та був прийнятий закон України "Про публічні закупівлі", який був спрямований на налагодження процесу публічних закупівель та боротьбу з корупцією, яка зайняла значне місце у житті країни.
Наразі всі закупівлі здійснюються виключно в системі ProZorro. Завдяки цьому маємо не тільки неймовірну економію коштів, яку, якщо порівняти результати роботи за 2013 і 2018 роки, видно неозброєним оком, а й якісні зміни: на ринок виходять іноземні компанії, з’являється конкуренція, а це забезпечує нову якість роботи українських автодорожних компаній, зростає українська економіка завдяки приходу іноземних інвестицій.
Одним із важливих аспектів у будівництві доріг є залучення іноземних компаній.
Це потрібно для обміну досвіду, створення конкуренції та підвищення кваліфікації внутрішнього ринку.
6 листопада 2018 року Службою автомобільних доріг міста Києва було оголошено тендер з експлуатаційного утримання автомобільних доріг у Київській області, з очікуваною ціною – 237 мільйонів гривень.
Переможцем цієї закупівлі 6 лютого 2019 року стала польська фірма "GNOM" із Лодзі, яка спеціалізується на зимовому й літньому утриманні доріг та озелененні.
Ця компанія вперше взяла участь у тендері проведеному в Україні.
Це може свідчити про зацікавленість європейських компаній галуззю дорожнього будівництва України та довіри до реформ у галузі.
Чи можливо говорити про високу кваліфікованість цієї компанії та законність проведення закупівлі?
Так, дійсно закупівля була оголошена та проведена без порушень норм чинного законодавства, в тому числі і закону "Про публічні закупівлі".
Однак з аналізу тендеру вбачаються низькі кваліфікаційні умови, які встановив замовник.
У тендерах аналогічних з вищенаведеним критерії допуску учасників більш високі, вимагаються документи, які підтверджують у учасника наявність матеріально технічної бази, наявності досвіду та працівників.
Наприклад, замовник не встановив вимогу щодо надання учасником закупівлі підтверджуючих документів щодо наявності матеріально-технічної бази.
Польською фірмою "GNOM" на підтвердження відповідності умовам тендерної документації було надано довідку щодо наявності матеріально технічної бази, де вказано про наявність 168 одиниць техніки для виконання умов закупівлі.
Однак більшість техніки, зокрема: дорожні катки, асфальтоукладальник, машини фрезерні, бульдозери, крани та екскаватори не знаходяться у власності польської компанії, тому встановити реальність наявності техніки неможливо.
У випадку, якщо техніка орендована на півроку, а контрагент не буде пролонгувати відповідні договори, польська компанія не зможе гарантувати виконання умов договору.
Це питання стане гострішим взимку, коли тендер завершено, контракт підписано, дороги потрібно прибирати від снігу, а техніки для цього немає, і часу на проведення нового тендеру також нема.
Чи приносить іноземне співробітництво преваги?
Так, у 2007 року Європейський банк реконструкції та розвитку надав кредит Україні на суму понад 370 млн євро на будівництво доріг ділянці м. Броди – м. Житомир, км 441 – км 128.
Контракти на будівництво отримали італійська компанія "Todini Construzioni GeneralliS.p.A" та боснійська "JSC Evrascon".
Але чому переможцями не стали українські компанії? Кваліфікаційні критерії цієї закупівлі були завищені настільки, що жодна українська компанія на той час не мала подібного обладнання та досвіду робіт.
Правду кажучи, роботи були виконані вчасно та висококваліфіковано, однак проблема цієї ситуації лежить глибше.
Завдяки тому, що роботи виконували іноземні компанії, гроші ЄБРР так і не були реалізовані українським бізнесом, тобто Україна так і не отримала інвестицій, а лише зазнала збитків при виплаті відсотків за кредит.
Ще одним прикладом співпраці України у цій галузі є підписання у 2015 році контракту на поточне утримання доріг з італійською компанією "Тодини Інтернаціонале".
Однак у серпні 2016 року "Укравтодор" розірвав контракт з компанією через систематичне невиконання підрядником своїх зобов'язань.
Насправді більшість країн світу співпрацюють з іноземними компаніями, які спеціалізуються на будівництві доріг, однак ці кейси не завжди мають позитивний характер.
Прикладом може слугувати будівництво доріг у Польщі.
У 2017 році у тендері на будівництво доріг перемогла китайська компанія "Xinjiang Communications Construction Group Co., Ltd", яка наразі здійснюватиме роботи в Україні по іншому об’єкту.
Так, економія бюджетних коштів при залученні китайської компанії для Польщі була приблизно 15%, що і було визначальним для підписання контракту.
Однак, є і зворотна сторона медалі. Робота була виконана не кваліфіковано та навіть не була завершена.
Договір з китайською компанією було розірвано та проведено нову закупівлю, за результатами якої перемогла польська компанія, яка й завершила будівництво відповідної дороги.
Сукупність перерахованих вище фактів доводить, що практика залучення іноземних партнерів загальносвітова, адже у всіх галузях важливим аспектом є обмін досвідом та необхідними знаннями.
Крім того, конкуренція завжди сприяє розвитку компанії та економить бюджетні кошти.
При будівництві доріг іноземні компанії наймають українських працівників, тим самим даючи їм місце роботи та одночасно підвищуючи їх кваліфікацію.
У разі закриття "ринку" будівництва доріг, ця галузь в Україні не буде розвиватися, адже всі великі українські дорожньо-будівні компанії виконують роботи територіально, тобто сектор робіт між ними чітко поділений.
Без залучення іноземних компаній не буде створюватись конкуренція, яка сприятиме розвитку та невілюватиме монопольне становище українських компаній.
Одне можливо сказати точно – при залученні іноземних компаній потрібно брати до уваги їх досвід та репутацію на цьому ринку, адже це може зіграти як на руку, так і проти замовника.