| Публікації |
За не повні три роки FPV-дрони пройшли шлях еволюції від статусу “весільних” до основного засобу ураження ворога на полі бою. Куди далі рухатиметься ця галузь?Немає більш динамічної галузі оборонної промисловості, ніж виробництво FPV-дронів. Технології змінюються ледь не щомісяця, і українським інженерам доводиться тримати цей темп, щоб не відставати від росіян.
Ще взимку 2022-2023 років FPV-дрони здавались чимось новим та незрозумілим. "Якщо якийсь підрозділ мав десяток цих дронів і спалював ними ворожий танк, їх сприймали як космодесант і про них складали легенди", – розповідає ЕП співзасновник компанії "Дикі Шершні", одного з перших серійних виробників ударних FPV-дронів.
Спочатку китайські "іграшки" з прив’язаними гранатометними снарядами були далекими від того, щоб стати зброєю перемоги. Ворог швидко навчився глушити їм зв’язок засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Але серед військових, волонтерів та благодійних фондів знайшлися ентузіасти, які повірили в ідею перетворення FPV на зрілу систему озброєнь. Отримавши перші замовлення, вітчизняні конструктори вступили у шалені технологічні перегони із росіянами.
Зараз FPV-дрони суттєво відрізняються від тих, що були рік тому. Вони обросли новими системами зв’язку, управління, детонації, їх переводять на нові частоти, оснащують штучним інтелектом (ШІ) та спеціалізованими боєприпасами.
Наразі на фронті працює більше сотні різних моделей FPV-дронів, які постачають уже сотнями тисяч штук. Ними компенсовують не тільки нестачу артилерійських снарядів, але й систем протиповітряної оборони.
Поступово до розвитку та масштабування технології долучилась і держава. На українських виробників полились замовлення на сотні мільйонів доларів, що запустило процес укрупнення компаній, локалізації виробництва компонентів та залучення інвестицій.
Українська галузь FPV-дронів тримається на плаву виключно завдяки інженерам, які постійно вдосконалюють технологію і роблять її конкурентною на полі бою.
Головним викликом є протистояння ворожим системам РЕБ. Оператор дрона тримає зв’язок зі своїм апаратом на певних радіочастотах і вручну доводить його до цілі. Завдання ворожого РЕБ – залізти на ці частоти і потужним сигналом перервати зв’язок дрона з оператором.
Перші українські FPV-дрони літали на частотах 850-930 МГц, які ще називають стандартними. Росіянам довелось поставити на фронт тисячі засобів РЕБ, які налаштовані глушити саме ці частоти біля своїх позицій.
Після цього українські військові інженери почали переводити дрони на інші частоти, проти яких російські засоби РЕБ безсилі. Але і на це у ворога знайшлась відповідь – росіяни поставили більше систем РЕБ, які здатні одночасно закривати кілька діапазонів частот.
Яскравий приклад – так звані російські танки-сараї. На них встановлюють одразу кілька антен та модулів РЕБ.
Тепер для захисту від FPV-дронів росіянам доводиться переносити більше обладнання: модулів, антен, акумуляторів, генераторів. Дійсно ефективні системи РЕБ стали менш мобільними та потребують точніших даних радіоелектронної розвідки. Але серед них є робочі зразки, які протидіють українським дронам навіть на нестандартних частотах.
Зараз знову слово за дронами. Мова вже йде не тільки про чергову зміну частот у конструкції українських FPV-дронів, але й про можливість змінювати робочу частоту прямо під час польоту.
"Проблема РЕБів на багато діапазонів у їхній неспівмірний вартості, габаритах, а також великому випроміненні, яке робить їх мішенню на полі бою. Водночас не можна сказати, FPV-дрони перемагають РЕБ у технологічній війні. Це постійне протистояння, яке буде продовжуватись, поки не відбудеться якийсь революційний технологічний прорив", – розповіли ЕП в Окремому спеціальному центрі електронної підтримки.
У пошуках такого прориву одразу декілька українських компаній працюють над впровадженням в FPV-дрони машинного зору. Ідея в тому, щоб оператор вручну підводив дрон до цілі на висоті в кілька сотень метрів, куди не дотягуються хвилі РЕБу. Безпілотник самотужки захоплює ціль й автоматично летить на неї, навіть якщо зв’язок із оператором втрачено.
Український РЕБ проти російських дронів. Як вітчизняні компанії нарощують виробництво дефіцитної зброї?
Обладнання дронів ШІ – нова вершина складності для інженерів. Але її взяття означатиме, що FPV ще довго користуватимуться попитом на фронті.
"Наші дрони з машинним зором уже проходять випробування у бою. Щоб пустити у серію таку розробку, будь-якому виробнику треба подолати купу "хвороб". Наприклад, дрон може захоплювати кущ або тінь замість танку, його може зносити вітром і збиватись приціл. Це велика робота для програмістів.
Ми тренуємо нейромережу таким чином, щоб дрон сам бачив ціль, ідентифікував її та знав під яким кутом потрібно її вражати", – розповів співзасновник "Дикі Шершні".
Українська компанія VYRIY уже запустила серійне виробництво FPV з машинним зором і готова піти далі, створивши "розумний" рій дронів.
Проєкт реалізують спільно з компаніями Sine engineering та Swarmer. Завдання – створити таку технологію, щоб група дронів могла полетіти у визначене місце, побачити та одночасно вразити кілька різних цілей. Наприклад, танк і піхоту поряд з ним.
"Найскладніше – це побудувати систему координат, тобто щоб група дронів розуміла своє розташування. Плануємо, що оператор обиратиме точку на карті, куди полетить рій. Після досягнення місця призначення рій включає камери та захоплює одночасно кілька цілей.
Щойно оператор натисне "галочку" на планшеті – дрони автоматично полетять на противника. У собівартості дрона така технологія додасть лише 50 доларів", – розповів ЕП засновник VYRIY Олексій Бабенко.
Сам факт існування такої розробки вже збурив дискусію на заході. "Штучний інтелект починає епоху роботів-убивць", – написано в заголовку матеріалу New York Times, журналісти якого ставлять питання про етичність та безпеку використання таких технологій.
"Проти поганих людей зі зброєю є тільки одне рішення – добрі люди зі зброєю або добрі роботи. Використання бойових роботів зі штучним інтелектом – це дійсно відкриття "скриньки Пандори", але на цій війні ми зробимо все, щоб привести нашу країну до перемоги", – відповів Бабенко.
Технології FPV-дронів поступово починають використовувати і для збиття ворожих БПЛА-розвідників, які є великою проблемою. Нещодавно у Миргороді, в глибокому тилу, російський безпілотник "Орлан" літав над аеродромом, а українські військові не змогли його знищити. У підсумку він навів на аеродром ворожі ракети, які вдарили по літаках.
Останні два місяці у мережі з’являється все більше відео, як українські оператори знищують ці російські безпілотники за допомогою FPV-дронів. За даними ЕП, розробкою подібних рішень займаються кілька вітчизняних компаній.
Знищення російських розвідувальних БПЛА. Джерело: "Мілітарний"
"Є певні проблеми з виявленням цілі в небі та доведенням дрона до цілі. Але вони вирішуються, і зовсім скоро ми побачимо значно більше випадків, коли FPV-дрон збиває "Орлани" в небі", – розповів ЕП один із розробників.
Еволюціонують і боєприпаси для дронів. "Якщо раніше ми робили саморобні вибухові пристрої з інших радянських боєприпасів, то сьогодні державні відомства постачають дрони в комплекті з бойовою частиною", – розповів ЕП командир роти ударних БПЛА бригади НГУ "Хартія" Ігор Райков.
Боєприпаси для дронів сьогодні виготовляють як приватні, так і державні компанії. За словами голови Мінстратегпрому Олександра Камишіна, загалом в Україні налічується близько 50 виробників.
Говорити про перемогу України в технологічних перегонах зарано. Росіяни теж опанували FPV-дрони. За словами Райкова, зараз кількість випущених дронів з обох сторін приблизно однакова.
Однак ворог має більше ресурсів для нових розробок та масштабування виробництва. Тож невідомо, чи зможе Україна перевершити РФ на довгій дистанції.
Гроші на 2024 рік знайшли. Лише Держспецзв’язок отримав для замовлення дронів 1 млрд дол, перерахованих з військового ПДФО. Окремо дрони закуповують інші відомства, військові частини та міста. Питання лише в тому, наскільки ефективно будуть витрачені гроші.
"Спочатку держава була примхливим покупцем і нічого не купувала, а потім вона стала божевільним покупцем, і стала купувати все що завгодно. Через це часто просідає якість", – сказала керівниця проєкту Victory Drones Марія Берлінська у коментарі "Суспільному".
Продай мені цей дрон. Як бюрократія гальмує розробку нової української зброї
ЕП відомо про випадки, коли військові просто відмовлялись приймати партію дронів, оскільки вироби були не придатні для виконання своїх завдань.
Причина полягає у складності технології. Тепер вона вимагає уваги до деталей та експертизи з боку закупівельників.
"Раніше задача була простою – скласти дрон, який полетить. Тепер уже всі думають про стабільність зв’язку, акумулятор, налаштування, камеру, правильні частоти. Сьогодні недостатньо просто зробити FPV-дрон. Він має бути заточений під потреби військових на кожній ділянці фронту", – зазначив співзасновник "Дикі Шершні".
На його думку, у найближчому майбутньому вирішальне значення на фронті матиме не кількість, а якість FPV-дронів. Правильно укомплектовані безпілотники з машинним зором та динамічною зміною частоти коштуватимуть більше, ніж зараз, а закупівля дронів за 300 доларів "стане непристойною".
Іншими словами, заяви про "мільйон FPV-дронів" не матимуть жодного значення, якщо замовники гнатимуться лише за кількістю та дешевизною, й купуватимуть неактуальні дешеві безпілотники.
Опитані ЕП учасники ринку погоджуються, що держава поступово навчається правильно формувати вимоги до виробників дронів, і закуплена зброя стає все більш наближеною до реалій фронту.
"Очевидно, що для українських компаній уже не проблема виробити один мільйон FPV-дронів. Але тепер для державних замовників та військових важлива якість. Виробники, що не можуть робити якісний продукт, поступово згортаються.
З’являються дрони з автонаведенням або машинним зором, і скоро буде зафіксована квота на їх закупівлю", – розповіла ЕП заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості Ганна Гвоздяр.
Виробництво, яке неможливо знищити ракетами. Як у Франківську виготовляють дрони-камікадзе для фронту
Суттєво підняти якість закупівель має створення окремого роду військ – Сил безпілотних систем під командуванням Вадима Сухаревського. Ця структура покликана на найвищому рівні комунікувати про потребу військових, вимоги до дронів, а також технологічні тренди, до яких має готуватись вітчизняна оборонна промисловість.
За словами Райкова, командування вже збирає статистику ефективності використання різних моделей FPV-дронів, щоб використати цю інформацію для закупівель.
А поки держава лише навчається правильно формулювати вимоги до FPV-дронів, масштабування інноваційних продуктів підтримують благодійні фонди, які, на думку опитаних ЕП учасників ринку, є найбільш ефективним замовником завдяки своїй гнучкості та прямому контакту з військовими.
На фронт досі потрапляють дрони, які не пристосовані до бойових дій, і які доводиться додатково модифікувати військовим у фронтових майстернях. Причина полягає не тільки у неправильних закупівлях, але й затримках у виробництві.
"Через дефіцит компонентів виробництво перших великих партій гальмувало, і ми досі отримуємо від держави дрони, які були замовлені шість місяців тому. За цей час технології змінились, тож їх часто доводиться переробляти вручну або відправляти назад на переобладнання. Але виробники роблять висновки, і в наступних партіях вони уже більш актуальні", – зазначає Райков.
Проблема затримок у виробництві часто пов’язана із залежністю від китайських компонентів, які доводиться чекати місяцями. Ба більше, опитані ЕП виробники жаліються, що іноді приходять партії електроніки з 25% браком або неправильними характеристиками.
Навіть якщо мова йде про перевірених постачальників, залежність від китайських компонентів містить політичні ризики, адже Китай – це союзник Росії.
Українські "шахеди", снаряди та корупційні шпаринки в Укроборонпромі. Інтерв'ю з директором Германом Сметаніним
Оскільки політичні ризики, вимоги до якості компонентів та термінів виробництва постійно зростають, українські компанії починають самотужки виробляти деякі деталі для дронів.
"Чимало українських компаній пішли у виробництво рам, моторів, антен, камер, плат. Ми зараз готуємо базу українських виробників компонентів, щоб виробники FPV-дронів мали можливість скласти продукт з якомога меншою кількістю китайських деталей.
Зараз державні замовники уже віддають пріоритет дронам з більшою кількістю українських компонентів. Поки ця практика не закріплена на рівні нормативних документів, але до цього йде", – зазначила Гвоздяр.
На думку Бабенка, масовий випуск компонентів для дронів в Україні гальмують нерівні умови для китайських та українських виробників. Проблема в тому, що вітчизняний виробник дронів може імпортувати китайські компоненти, не сплачуючи 20% ПДВ. Але така пільга не розповсюджується на купівлю компонентів, що вироблені всередині України.
Фактично китайська електроніка має суттєву конкурентну перевагу перед українською. "Виходить, що вигідніше перенести виробництво деталей за кордон і звідти імпортувати компоненти в Україну, ніж робити їх тут", – резюмував Бабенко.
Галузь поступово рухається до того, щоб постачати технологічно актуальні дрони у повній комплектації. Щоб військовий на фронті отримував повний набір компонентів й опікувався лише тактикою застосування.
Але поки що у виробництві FPV-дронів, як у на будь-якому молодому ринку, панує легкий хаос. Пройде час, перш ніж громіздка державна система прийде до уніфікації закупівель та встановить сталі інституційні, бізнесові та людські зв’язки, які дозволять швидко реагувати на виклики фронту.
До цього моменту прогалини у роботі системи компенсують самі військові, волонтери, благодійні фонди та просто небайдужі люди. Згадана в тексті рота ударних БПЛА бригади "Хартія" потребує 10 FPV-ретрансляторів, які доводиться купувати окремо. Вони дозволяють збільшити дальність польоту дронів та глибше вражати противника. Допомогти військовим можна за посиланням.