Нові обстріли об'єктів "Укренерго" й "Укрзалізниці", ФДМУ визначив дати аукціонів з продажу готелю "Україна" і ОГХК "Укренерго" отримає 100 млн євро гранту від ЄС, Фонд держмайна продає готель у центрі Києва за 400 млн грн: головні події у житті держкомпаній 7-13 липня.

CARD

"ПриватБанк" призначив члена правління з питань фінансів. 15 липня 2024 року "ПриватБанк" повідомив, що Лариса Чернишова обійматиме цю посаду з 1 вересня. Лариса Чернишова приєдналася до банку у 2017 році, а з 2018 року обіймала посаду членкині правління з питань керування ризиками (CRO).

Чернишова має 28-річний досвід роботи на керівних посадах у фінансовому секторі, в тому числі в таких міжнародних банках, як Swedbank, Credit Agricole та UniCredit Leasing, додали в банку.

Як ми повідомляли раніше, Герхард Бьош подав у відставку з посади голови правління "ПриватБанку". За інформацією "Економічної правди" ("ЕП"), неофіційною причиною стала невідповідність між завданнями, поставленими перед ним, і реальністю: коли у травні 2021 року Бьоша обрали головою правління "ПриватБанку", до його завдань входила підготовка до приватизації банку. Однак під час повномасштабної війни цей процес поставили на паузу, повідомила "ЕП".

CARD

Російські безпілотники знову атакували українську енергосистему. Вранці 20 липня 2024 року Міністерство енергетики України повідомило, що російські війська пошкодили об'єкти оператора системи передачі електроенергії ["Укренерго"] в Полтавській, Сумській, Чернігівській та Харківській областях.

За даними міністерства, у Полтавській області під час повітряної тривоги було відключено обладнання на високовольтній підстанції, що призвело до знеструмлення кількох повітряних ліній, підстанцій та побутових споживачів. На підстанції виникла пожежа. Згодом пожежу було ліквідовано. Споживачі були забезпечені електроенергією за резервною схемою.

У Сумській області на високовольтній підстанції під час атаки безпілотника виникла пожежа, яка призвела до відключення електроенергії. Пожежу вдалося ліквідувати.

У Чернігівській області через атаку безпілотника було виведено з ладу обладнання на високовольтній підстанції. Кілька підстанцій, побутові споживачі та підприємство були знеструмлені. Споживачі були знеструмлені частково.

У Харківській області було обірвано високовольтну лінію електропередач, але споживачі не були знеструмлені.

Також про атаку російських безпілотників на об'єкти оператора системи передачі електроенергії в Полтавській, Сумській та Чернігівській областях повідомило "Укренерго". Промислові та побутові споживачі в окремих районах Полтавської та Чернігівської областей були тимчасово знеструмлені, додали в компанії.

[З 22 березня по 19 червня 2024 року Україна зазнала шести масованих ударів ракетами і дронами ударів по об'єктах електроенергетики. Докладніше про це читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]

"Укренерго" отримає 100 млн євро гранту від ЄС на відновлення та захист. 19 липня 2024 року "Укренерго" повідомило, що підписало грантову угоду з німецьким банком розвитку KfW на суму 100 млн євро. Кошти буде спрямовано на:

• модернізацію високовольтних підстанцій на заході України та розвиток інтерконекторів, що з'єднують Україну з енергосистемою континентальної Європи;
• ремонт та відновлення зруйнованого або пошкодженого внаслідок російських обстрілів обладнання на високовольтних підстанціях, а також закупівлю та доставку нового обладнання;
• заходи з посилення фізичного захисту підстанцій "Укренерго".

Цей грант є другим етапом цільової програми "Реконструкція та відновлення інфраструктури передачі електроенергії України". 11 червня 2024 року під час Конференції з відновлення України в Берліні "Укренерго" підписало угоду з KfW щодо першого етапу програми на суму 15 млн євро, додали в компанії.

[Як ми повідомляли раніше, "Укренерго" отримає від Німеччини кредит у розмірі 30 млн євро та грант у розмірі 15 млн євро на підвищення надійності енергетичної інфраструктури України. – SOE Weekly.]

Інтерв'ю голови правління "Нафтогазу". Цього тижня голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов дав інтерв'ю liga.net. Ми вибрали ключові моменти:

Про обстріли газової інфраструктури:

• Чернишов нагадав, що з кінця березня 2024 року "Нафтогаз" стикається з цілеспрямованими обстрілами підземних сховищ газу. Проте, за його словами, це не вплине на стабільне проходження опалювального сезону та процес закачування та зберігання газу, який необхідний для проходження сезону 2024/2025 років.
• За словами Чернишова, "Укртрансгаз" постійно відновлює та ремонтує пошкоджені об'єкти.

[Про попередні атаки на підземні сховища газу докладніше читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]

Про ймовірність відключення газу для населення наступної зими:

• За його словами, такий сценарій не передбачений. "Нафтогаз має достатні обсяги природного газу", – запевнив голова "Нафтогазу".

Про те, чи встигне "Нафтогаз" закачати 13 млрд куб. м газу в сховища до зими:

• Чернишов пропонує повернутись до цього питання 1 листопада 2024 року. За його словами, зараз компанія йде за графіком закачування. Друга половина липня, серпень і вересень завжди є ключовими для закачування газу, наразі "Нафтогаз" буде закачувати понад 30 млн куб. м на добу.

[Як ми писали раніше, 2 квітня 2024 року "Укртрансгаз" повідомив про завершення опалювального сезону 2023/2024 та початок нового сезону закачування газу до підземних сховищ.

Як ми повідомляли раніше, станом на 17 червня 2024 року Україна закачала до підземних сховищ газу близько 1,6 млрд куб. м, а загальний обсяг газу в підземних сховищах перевищив 9 млрд куб. м. – SOE Weekly.]

Про транзит газу з Росії:

• Чернишов запевнив, що "Нафтогаз" не буде продовжувати транзитний договір з "Газпромом". "Ми не ведемо і не плануємо вести переговори", – заявив він.
• З іншого боку, газотранспортна система є одним з ключових активів держави. Стратегічно, за його словами, система повинна працювати. У нас є доступ до ринку в майбутньому, коли Україна стане експортером газу. "Ми не маємо права зупиняти цю систему. Якщо ми її зупинимо, європейський ринок за кілька років перейде до інших постачальників", – додав голова "Нафтогазу".
• Чернишов додав, що шукають альтернативні рішення: до компанії звертався азербайджанський бізнес, зокрема, SOCAR. Але готового рішення, за його словами, поки що немає.

[Як ми писали в жовтні 2023 року, контракт на транзит газу між "Нафтогазом" і "Газпромом" закінчується до кінця 2024 року, і "Нафтогаз" не планує його поновлювати. Єдиною причиною, чому Україна досі транзитує російський газ, є підтримка країн ЄС, особливо тих, що не мають виходу до моря, говорив тоді Чернишов. – SOE Weekly.]

Про газорозподільні компанії Фірташа та монопольне становище "Нафтогазу":

• За словами Чернишова, роками контроль над розподілом, який належав групі "РГК" Фірташа, призводив до втрат газу. Зараз ефективність розподілу та газовий баланс є більш стабільними, ніж за попередньої системи, вважає він.
• Деякі з активів Групи "Нафтогаз" у післявоєнний період потенційно можуть бути приватизовані, додав Чернишов.
• За його словами, серед передумов приватизації – закінчення війни та відкриті, чесні і прозорі умови проведення таких конкурсів та аукціонів.

[У наших попередніх дайджестах ми повідомляли про поглинання "Нафтогазом" газорозподільних компаній Фірташа.

Наприкінці 2023 року ми писали, що об'єднання облгазів робить "Нафтогаз" монополістом у розподілі газу, але це захід воєнного часу, і вони мають бути приватизовані на відкритих аукціонах, коли "дозволить ситуація", заявляв тоді Чернишов.

Також ми писали, що "Чорноморнафтогаз", як управитель відчужених облгазів Фірташа, виплатив 63,6 млн грн (1,5 млн євро за поточним курсом) дивідендів у 2022 році.

Наприкінці червня 2024 року ми писали, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) зняв арешт з акцій газорозподільчих компаній Фірташа, але згодом вони були повернуті під контроль держави. – SOE Weekly.]

"Нафтогаз" вчасно провів виплати за реструктуризованими єврооблігаціями, повідомила пресслужба компанії 19 липня 2024 року.

"За умовами реструктуризації "Нафтогаз" здійснив обов'язкові платежі, наступний заплановано на листопад 2024 року. Ми сумлінно виконуємо свої зобов'язання. Вихід з дефолту демонструє нашу надійність міжнародним партнерам та дає можливість "Нафтогазу" залучити нові капітальні інвестиції для розвитку компанії", – зазначив голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов.

Як ми повідомляли раніше, "Нафтогаз" оголосив дефолт за єврооблігаціями 26 липня 2022 року через відмову Кабінету Міністрів затвердити виплати за ними. [Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Згодом ми повідомляли, що "Нафтогаз" намагається реструктуризувати свої зобов'язання за єврооблігаціями з погашенням у 2022 та 2026 роках за допомогою фінансового радника Lazard та юридичного радника Freshfields Bruckhaus Deringer.

У червні 2023 року ми писали, що "Нафтогаз" досяг домовленостей з інвесторами про шляхи реструктуризації єврооблігацій з погашенням у липні 2022 року та листопаді 2026 року. [Детальніше про умови реструктуризації читайте в одному з наших попередніх дайджестів]. Тоді очікувалось, що реструктуризація облігацій з терміном погашення у 2022 та 2026 роках буде завершена до кінця липня 2023 року.

Наприкінці червня 2023 року Кабінет Міністрів [як акціонер "Нафтогазу" – SOE Weekly] погодив умови реструктуризації цих єврооблігацій.

У вересні 2023 року ми писали, що "Нафтогаз" повідомив про те, що завершив виплати на виконання своїх кредитних зобов'язань після реструктуризації єврооблігацій з терміном погашення у 2022 та 2026 роках. Як наслідок, "Група "Нафтогаз" офіційно вийшла зі стану дефолту, повідомила компанія.

CARD

"УОП" співпрацюватиме з двома чеськими оборонними компаніями. 16 липня 2024 року "Українська оборонна промисловість" ("УОП") повідомила, що підписала контракт з компанією Sellier & Bellot та угоду з компанією Česká zbrojovka, дочірніми компаніями Colt CZ (Чеська Республіка).

Угода з Sellier & Bellot стосується будівництва нового заводу з виробництва боєприпасів для стрілецької зброї в Україні. Угода з Česká zbrojovka має забезпечити виробництво в Україні штурмових гвинтівок за стандартами НАТО.

Обидві угоди реалізуються в рамках Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством оборони Чехії та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України, який був підписаний 7 липня 2023 року, пояснили в компанії.

Як ми писали в червні 2023 року, "УОП" підписала контракт з чеською державною оборонною компанією VOP CZ на спільний ремонт танків Т-64 для Сил безпеки та оборони України.

Раніше ми також писали, що протягом 2023 року українські державні оборонні компанії повідомили, що розпочали виробництво нового озброєння та підписали контракти про співпрацю та спільне виробництво з різними партнерами в країнах-членах НАТО. Докладніше про це читайте у наших попередніх дайджестах.

CARD

Цивільна інфраструктура "Укрзалізниці" в Харківській області зазнала обстрілу з боку росіян, повідомила компанія 20 липня 2024 року.

Четверо залізничників отримали незначні поранення, пошкоджено кілька об'єктів та рухомий склад.

Внаслідок обстрілу було пошкоджено контактну мережу на виїзді з Харкова, що спричинило затримки на маршруті до Києва. Згодом рух було відновлено. Також було затримано поїзд "Інтерсіті" до Краматорська, додали в "Укрзалізниці".

Як ми повідомляли раніше, 19 квітня 2024 року об'єкти цивільної інфраструктури "Укрзалізниці" у Дніпрі та області були обстріляні російськими військами. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

8 травня 2024 року також були обстріляні об'єкти цивільної інфраструктури "Укрзалізниці" в Херсоні. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Пізніше у травні ми повідомляли про попередній обстріл цивільної інфраструктури "Укрзалізниці" у Харківській області. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

CARD

ФДМУ продав готель "Козацький" у Києві за 400 млн грн (8,9 млн євро). 18 липня 2024 року Фонд державного майна України (ФДМУ) оголосив, що в аукціоні зі стартовою ціною 155 млн грн (3,4 млн євро) взяли участь три учасники.

За словами ФДМУ, готель "Козацький" – це готель площею 9 500 квадратних метрів, розташований у центрі Києва. Лот включає будівлю на 135 номерів, ресторан, кафе, п'ять конференц-залів та 1 494 одиниці рухомого майна (обладнання, меблі, інвентар тощо). Станом на кінець березня 2024 року готель мав 9,1 млн грн (близько 200 тис. євро) заборгованості, яку повинен погасити новий власник.

Покупець також має сплатити додатково 80 млн грн (1,8 млн євро) ПДВ.

Переможець має 20 робочих днів після завершення аукціону, щоб сплатити ціну лоту. Договір купівлі-продажу буде підписано лише після надходження коштів до бюджету, додали у ФДМУ.

За даними Prozorro.Продажі, переможцем аукціону стала сільськогосподарська компанія "Надія", що належить бізнесмену Сергію Сподіну.

Докладніше про те, як ФДМУ готував готель "Козацький" до приватизації, читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

ФДМУ оголосив приватизаційні аукціони на готель "Україна" та "ОГХК". 19 липня 2024 року ФДМУ оголосив перші два аукціони великої приватизації в системі Prozorro.Продажі: щодо "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії" ("ОГХК") та готелю "Україна".

Аукціон з продажу готелю "Україна" заплановано на 18 вересня 2024 року, а аукціон з продажу "ОГХК" – на 9 жовтня 2024 року.

[Як ми писали раніше, ФДМУ планував виставити на приватизацію чотиризірковий готель "Україна" в Києві. За словами голови ФДМУ Віталія Коваля, готель недозавантажений через воєнний стан і накопичив понад 45 млн грн боргів (близько 1,1 млн євро на той час).

Згодом ми повідомляли, що 23 квітня 2024 року Кабмін включив готель "Україна" до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

12 липня 2024 року Кабінет Міністрів затвердив умови продажу готелю "Україна". Стартова ціна становить 1,05 млрд грн (23,7 млн євро).

Три роки тому ми повідомляли, що на 31 серпня 2021 року було заплановано аукціон з приватизації "ОГХК". Пізніше ми писали, що ФДМУ скасував цей приватизаційний аукціон, на який подався лише один кваліфікований учасник.

Після цього ЗМІ опублікували список учасників, які нібито зацікавлені в активах "ОГХК". Деякі з них заявили, що актив не було добре підготовлено до приватизації, і вони не вважають умови аукціону справедливими. Інші стверджували, що стартова ціна була неадекватною. Повідомлялося, що неможливо було оцінити запаси сировини компанії.

Аукціонна комісія ФДМУ призначила нову дату аукціону на 29 жовтня 2021 року. Проте, як ми повідомляли тоді, ФДМУ скасував і аукціон 29 жовтня 2021 року, а згодом – і аукціон, призначений на 20 грудня 2021 року (докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів).

Докладніше про попередні спроби продати "ОГХК" читайте в наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]

У жовтні 2023 року ми повідомляли, що ФДМУ змінив склад правління "ОГХК", звільнивши першого заступника голови правління Ярославу Максименко і замінивши її на Єгора Перелигіна.

Згодом ми повідомляли, що ФДМУ планував приватизувати "ОГХК" однією з перших великих компаній. Стартову ціну планувалося визначити разом із компанією BDO Corporate Finance, радником ФДМУ з питань приватизації "ОГХК".

Проте, як ми писали згодом, наприкінці жовтня 2023 року тодішній в.о. голови ФДМУ Олександр Федоришин заявив, що ФДМУ має намір запропонувати інвесторам купити "ОГХК" в єдиному пакеті з Демуринським гірничо-збагачувальним комбінатом (ГЗК).

Віталій Коваль, новопризначений голова ФДМУ, підтвердив це пізніше в одному з інтерв'ю (читайте один із наших попередніх дайджестів).

По суті, це означало би, що раніше оголошені плани ФДМУ щодо приватизації "ОГХК" як одного з перших об'єктів будуть серйозно відтерміновані, якщо не відкладені на невизначений термін.

Проте, із останнього повідомлення ФДМУ на цю тему випливає, що Фонд, схоже, відмовився від ідеї продавати "ОГХК" та Демуринський ГЗК одним лотом.

Аукціонна комісія ФДМУ визначила умови приватизації "ОГХК" 23 травня 2024 року. Стартову ціну було встановлено на рівні 3,9 млрд грн (90 млн євро).

12 липня 2024 року Кабінет Міністрів затвердив умови приватизації "ОГХК" з тією ж стартовою ціною. – SOE Weekly.]