Українська правда
Економічна правда
Публікації

"Друкарський верстат" запустили: як це може вплинути на курс гривні
22.05.2020 09:30
Національний банк запустив емісію грошей для рефінансування банків. Чому НБУ обрав саме такий метод і як це може вплинути на гривню.

Національний банк розширив інструменти підтримки ліквідності банківської системи, що дозволить кредитувати реальний сектор економіки у стресові часи.

Перші аукціони показали, що кредити рефінансування братимуть, в тому числі, державні банки для фінансування державних підприємств.

Рефінансування – це емісія грошей. З усього доступного інструментарію регулятор обрав саме такий спосіб "накачування" економіки грошима.

Канал рефінансування можна назвати найбільш "невинним" методом друку грошей, але у будь-якому випадку це емісія.

У разі неконтрольованого випуску незабезпечених грошей є ризик отримати високу інфляцію та девальвацію гривні.

Про що йдеться в статті. Головні висновки

  1. Національний банк знаходиться під тиском і змушений "вмикати друкарський верстат".
  2. Довгострокові кредити рефінансування можуть піти не тільки на інфраструктурні проєкти, а й на покращення фінансового стану держпідприємств, що заборонено законом.
  3. У вигляді доступного рефінансу банки отримали безризиковий інструмент для фінансових та валютних спекуляцій.
  4. Монетарне покриття дефіциту державного бюджету може призвести до нових "дірок" у капіталі банків та відтоку мільярдів доларів капіталу.
  5. Емісія грошей призводить до інфляції та девальвації національної валюти, якщо не підкріплена економічним зростанням.

Як друкують гроші

Незважаючи на слово "друк", гроші випускаються центральними банками виключно у безготівковій формі – натисканням клавіш на комп'ютері. Просто "надрукувати" гроші й передати їх населенню або уряду Нацбанк не може. Для цього потрібні інструменти.

Раніше Економічна правда детально розповідала про три канали грошової емісії – валютний, фондовий та рефінансування.

Перший. Коли Нацбанк купує валюту на міжбанку, він фактично друкує нову гривню, а коли продає валюту – "зв'язує" зайву гривню.

Другий. Фондовий канал НБУ не використовує вже 3 роки. В портфелі НБУ знаходиться велика частка державних цінних паперів, але вона постійно зменшується.

Третій. Коли стало зрозуміло, що карантин запустив нову економічну кризу, НБУ зробив значно гнучкішими умови третього інструменту – рефінансування банків.

Максимальний термін надання кредитів рефінансування було збільшено до 5 років, а ставка за кредитом стала дорівнювати обліковій ставці НБУ.

Друкувати гроші не можна терпіти. Де поставить кому НБУ?

У мейнстрімній економічній політиці України останніх років емісія є небажаним інструментом. Досвід показує, що неконтрольоване збільшення пропозиції грошей призводило до високого рівня інфляції та навіть гіперінфляції у 1990-их роках.

Емісія – це погано, якщо вона не підкріплена зростанням економіки. Центробанк повинен забезпечити таку кількість грошей в обігу, яка б не призводила до їх знецінення.

"Тільки через наш труп": дилема НБУ

Антикризові заходи, запропоновані урядом, передбачають збільшення дефіциту державного бюджету у 2020 році. Згідно із прийнятими змінами до держбюджету, розмір дефіциту зросте з 96,2 до 298,4 мільярда гривень.

Покрити дефіцит можна трьома способами – кошти від приватизації державного майна, кредити донорів та емісія. Цього року у Фонду держмайна були амбітні плани щодо "великої" приватизації, але їх довелося згорнути – в оновленому проєкті держбюджету план приватизаційних надходжень зменшений з 12 млрд грн до 0,5 млрд грн.

Кредит від Міжнародного валютного фонду та інших західних партнерів лише частково покриє потребу у фінансуванні дефіциту. Фінальна сума отриманої допомоги повинна становити 8 мільярдів доларів (близько 210 млрд грн), але поки що мова йде про перший транш у розмірі 1,9 мільярда доларів (близько 50 млрд грн). 

Напередодні стало відомо, що Україна та МВФ погодили нову програму Stand-bу на 5 млрд доларів, яка розрахована на 18 місяців. 

Від Європейського союзу Україна розраховує отримати 1,2 мільярда євро (близько 35 млрд грн).

Проте цих коштів все одно не вистачить. 

Залишається емісія. Збільшення обсягів викупу валюти з міжбанку призведе до тиску на гривню, що може значно вплинути на курсові очікування населення та бізнесу і пришвидшити темпи зростання споживчих цін.

Купувати облігації Мінфіну і фінансувати уряд напряму забороняє законодавство. Навіть якщо б не забороняло, правління НБУ навідріз відмовляється від цього інструменту.

"Друк грошей на покриття дефіциту – це "дорога в нікуди". Я не хотів би знову випускати з пляшки "джина інфляції і девальвації" де гривня знецінюється, інфляція зростає, витрати бюджету збільшуються, а потім дефіцит знову фінансується за рахунок грошових коштів", – казав раніше член правління НБУ Дмитро Сологуб.

Через принципову позицію НБУ піддавався критиці з боку народних депутатів та Ради НБУ. Офіс президента та уряд вербальними інтервенціями неодноразово закликали правління НБУ бути більш поступливими у питанні прямого фінансування дефіциту держбюджету.[BANNER1]

Що придумав НБУ

Регулятор обрав "найневинніший" спосіб – дозволити банкам брати рефінансування у майже необмежених обсягах. Обсяги рефінансування будуть обмежуватися лише наявною в банків ліквідною заставою, до якої можуть входити ОВДП, депозитні сертифікати Національного банку, іноземна валюта, а в найближчому майбутньому також корпоративні облігації, забезпечені державною гарантією, і муніципальні облігації.

НБУ розраховує, що банки нададуть перевагу кредитуванню довгострокових інфраструктурних проєктів, які допоможуть "запустити" економіку. Отримати рефінансування може будь-який український банк, що має прозору структуру власності та не має простроченої заборгованості перед НБУ.

Тендери з підтримання ліквідності банків строком до 90 днів проходитимуть щотижня, а з надання довгострокового рефінансування від 1 до 5 років – раз на місяць.

Голова НБУ Яків Смолій: "Безперечно, як і решта країн, Україна потребує масштабних державних видатків на боротьбу з коронавірусом та підтримання економіки. Однак ліки не повинні бути гіршими за хворобу"
фото нбу

"Залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку Національний банк може змінити обсяги рефінансування, строки та параметри щодо надання кредитів рефінансування у подальшому, однак перегляд цих параметрів наразі не є актуальним", – повідомили ЕП у пресслужбі Національного банку.

І додали, що майбутні тендери дадуть змогу оцінити потенційний інтерес до цього інструменту з боку банків.

На думку гендиректора інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепи, НБУ "надрукує" до кінця року біля 100 мільярдів гривень або 4 млрд доларів.

Перші клієнти

30 квітня у присутності президента Володимира Зеленського державний Укрексімбанк підписав з Державним агентством автомобільних доріг України договір про надання першого траншу фінансування на оновлення доріг у розмірі 5,782 млрд грн. 

Саме на таку суму Укравтодор випустив корпоративні облігації гарантовані державою, які купив Укрексімбанк. Загальна сума фінансування становитиме 19,3 млрд грн. 

Цього ж дня НБУ провів перший аукціон з надання "короткого" рефінансу за новими правилами, задовольнивши заявки дев'яти банків на загальну суму 6,9 мільярда гривень. З цієї суми 6 мільярдів отримав саме Укрексім.

Несподівано слабким був інтерес банків до першого аукціону з "довгого" рефінансу. 11 банків отримали кредити рефінансування на термін від року до п’яти на загальну суму 2,4 млрд грн.

На думку співрозмовників ЕП, Укрексімбанк надав перевагу "короткому" рефінансу, оскільки з високою долею ймовірності Нацбанк продовжить знижувати розмір облікової ставки, що автоматично тягне за собою зниження ставки рефінансування.

Держпідприємство "Гарантований покупець" стало другим у черзі на отримання від уряду державних гарантій. 8 травня під час наради в Міністерстві енергетики та захисту довкілля перша заступниця директора "Гарантованого покупця" Наталія Канарська повідомила, що держпідприємство хоче отримати держгарантії під кредити "Ощадбанку" та "Укргазбанку" на суму 3,4 млрд грн.

"Гарантований покупець" хоче отримати держгарантії для покращення свого фінансового стану та проведення розрахунків перед генеруючими компаніями. Цей крок може допомогти "Гарантованому покупцю" у розрахунках із інвесторами у "зелену енергетику". Але це заборонено законом.

Скриньку Пандори відкрили: як "державні гарантії" можуть привести Україну до нової економічної кризи

Як зазначає Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки, Законом про держбюджет-2020 надання держгарантій дозволено лише під здійснення інвестиційних проєктів.

"І аж ніяк не під покриття розривів ліквідності або ж розрахунків за старими боргами", – наполягають у Центрі.

Втім, державні банки на не зможуть брати кредити рефінансування безконтрольно у необхідних держбюджету обсягах –  необхідно отримати дозвіл наглядової ради.

Укргазбанк і Укрексімбанк отримали дозвіл наглядових рад на отримання рефінансу в сумі на 60 млрд грн на двох. Приватбанк поки що такого дозволу не отримував.

ЕП опитала найбільші банки щодо їх інтересу до оновлених кредитів рефінансування. Фінустанови кажуть, що мають достатньо ліквідності, але й не виключають, що потребуватимуть підтримки.

"Наразі банк не має потреби залучати додаткові кошти в НБУ. Але враховуючи умови запропонованого ресурсу, зокрема строковість у 5 років та вартість залучення коштів, аналогів яким на ринку не існує, ми розглядаємо кредит від НБУ як цікавий і, фактично, безальтернативний інструмент для довгострокового рефінансування", – прокоментували в пресслужбі Альфа банку.

"Ліквідність Укргазбанку є більш ніж достатньою, що дозволяє нам повністю задовольнити попит державних та приватних компаній. Але в разі необхідності залучення додаткового фінансування Укргазбанк має вагомий портфель ОВДП, які можуть бути використані в якості застави", – заявив в коментарі ЕП голова правління банку Кирило Шевченко.

В банках Альфа та Райффайзен Аваль наразі не ведуть перемовин з приватними або державними компаніями щодо фінансування під державні гарантії. У державних банках відмовилися коментувати потенційні угоди.[BANNER2]

Прихований інтерес

В чому інтерес банків брати кредити рефінансування, враховуючи, що, за даними НБУ, у 2019 році жоден банк не звернувся за підтримкою ліквідності? Безперечно, на це вплинув початок кризи. Але й інші причини.

Облікова ставка вперше за тривалий період знизилася нижче ставок за короткими облігаціями держпозики. Банки можуть брати рефінанс під заставу ОВДП, ставки за якими під час передостанніх трьох аукціонів становили приблизно 11,25%. На останньому аукціоні 19 травня ставки за 3-місячними паперами знизились до 10,5%.

НБУ гне свою лінію. Як різке зниження облікової ставки допоможе пережити кризу

Попит на державні цінні папери відновився разом зі зниженням облікової ставки на 2 відсоткових пункти до 8% річних та оголошенням про програму довгострокового рефінансування. До цього Мінфін впродовж чотирьох тижнів поспіль скасовував планові аукціони через відсутність попиту. 

Відновлення інтересу банків до ОВДП пояснюється можливістю зробити прибуток "з повітря". Банки отримали можливість позичати гривні у Нацбанку під 8% річних, надаючи в позику ці ж гривні під 10,5-11% уряду. Після погашення зобов'язань різниця у 2,5-3% залишається на рахунках банку в якості доходу.

Таким чином, утворилася ситуація win-win. Банки отримали безризиковий інструмент для фінансових спекуляцій, Мінфін вирішить проблему із виконанням плану запозичень, уряд профінансує інфраструктурні проєкти, а НБУ всім допоміг, але ніби-то "не при справах".

Побічні ефекти

Єдиними "лузерами" у цій ситуації найімовірніше буде населення. Побічними ефектами емісії можуть стати прискорення інфляції, девальвація гривні та порушення макрофінансової стабільності.

На практиці це означатиме зростання цін на товари і послуги та зниження купівельної спроможності гривні при незмінних зарплатах.

На думку голови Ради Незалежної асоціації банків України Романа Шпека, економічні суб'єкти в Україні характеризуються низьким рівнем довіри до гривні й під час кризових явищ намагатимуться обміняти її на іноземну валюту, послаблюючи національну валюту.

Необмежений доступ до найдешевшого за останні роки кредитного ресурсу в гривні створить спокусу для банків купувати іноземну валюту з метою хеджування ризиків або валютних спекуляцій.

Член правління НБУ Олег Чурій каже, що отриманий рефінанс банки можуть використовувати на власний розсуд.

"Ми не вводимо жодних обмежень на розмір об'ємів довгострокового рефінансування, які ми готові давати ринку. Також ми не питаємо у банків, як вони планують використовувати отримані кошти", – заявив Чурій.

У Національному банку розповіли ЕП, що прорахували ризики і не бояться, що банки направлять отриману свіжонадруковану гривню на міжбанк.

"Власні операції банків з валютою обмежені лімітом у 10% від їх регулятивного капіталу. Тож запровадження довгострокового рефінансування не впливає на можливості банків здійснювати власні операції на валютному ринку", – запевнили в НБУ.

Контроль переказів на 5 тисяч – це не все: на що ще впливає новий закон про відмивання грошей

Другий ризик – не всі кредити повертаються. Надаючи гарантію за кредитами банкам держава ризикує коштами платників податків, вважає банкір Володимир Лавренчук. Він нагадує, що Україна залишається лідером на європейському континенті за рівнем проблемних кредитів, особливо в державних банках.

"Державні банки періодично докапіталізуються. Що це означає? Що втрачені кредити формують збиток і "з'їдають" капітал. Так, за період 2014−17 років направлено 57 млрд грн наших податків. Це і є ціна "заливання грошима", – написав він у колонці на НВ.

Скільки нової гривні буде емітовано у 2020 році – питання відкрите. Голова економічного комітету Верховної Ради Дмитро Наталуха вважає, що масштаби емісії повинні становити 200 мільярдів гривень.

Фінальна цифра залежить від багатьох складових – масштабу кризи, кількості траншів від МВФ та інших донорів, зговірливості державних банків та того, чи добре пам'ятають члени правління Національного банку наслідки рефінансування банків у 2014-2015 роках для економіки України.






УКР | РУС
Головна | Новини | Публікації | Колонки
©2006-2015 "Економічна правда"