Українська правда
Економічна правда
Публікації

Відокремлення ГТС від "Нафтогазу": навіщо це робити і як це допоможе у війні з "Газпромом"
05.11.2019 13:45
Рада напередодні підтримала анбандлінг "Нафтогазу". Що це за процес та як він впливає на майбутнє газотранспортної системи України?

31 жовтня парламент ухвалив закон, яким передбачається створення нової компанії, на плечі якої ляже транзит російського газу територією України та постачання блакитного палива споживачам.

Питання настільки складне і важливе, що у окремих "слуг народу" під час його розгляду не витримували нерви.

З емоціями не впоралася член Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Анна Скороход, яка через ігнорування своїх правок колегами заплакала прямо в сесійній залі.

Чому Україні вкрай важливо завершити процес анбандлінгу до кінця року, як це вплине на газові перемовини з Росією, чи дозволить уникнути чергової газової війни з північним сусідом та що зміниться для пересічних споживачів?

CARD

Напередодні Верховна Рада 341-м голосом ухвалила закон про анбандлінг "Нафтогазу", яким буде відокремлено транспортування природного газу від його видобування та постачання. Документ передбачає створення окремої компанії — Оператора ГТС.

Новий оператор повинен отримати незалежність не тільки від колишнього власника – "Нафтогазу", але й від будь-яких інших впливів з боку виробників та постачальників газу та електрики, зокрема через вертикаль органів державної влади.

ГТС України — одна з найбільших у світі газотранспортних систем. Вона виконує дві основні функції: забезпечення природним газом внутрішніх споживачів, а також транзит блакитного палива через територію України у країни Західної та Центральної Європи.

CARD

Це одна з основних вимог ЄС до України і необхідна передумова для укладення нового транзитного контракту з Росією. Фактично анбандлінг — це система внутрішньої корпоративної реорганізації для поділу видів бізнесу.

Україна в рамках домовленостей з Європейським енергетичним співтовариством кілька років тому зобов'язалася розділити транспортування, зберігання, видобуток і продаж газу. До цього всі ці функції виконували "Нафтогаз" і його дочірня компанія "Укртрансгаз".

З самого початку було два сценарії відокремлення ГТС від "Нафтогазу". На першому наполягав колишній прем’єр Володимир Гройсман, на другому – керівник "Нафтогазу" Андрій Коболєв. Різний погляд на анбандлінг ще більше охолодив стосунки Коболєва та Гройсмана.

CARD

Ключовою розбіжністю в цьому питанні став контроль за газотранспортною системою, який дає право розпоряджатися мільярдами доларів. Йдеться про доходи від транзиту газу та можливості впливати на тендери оператора шляхом проведення закупівель.

Кабмін пропонував сценарій, відповідно до якого контроль над "трубою" отримав би уряд (модель ownership unbundling – ЕП.), а в "Нафтогазі" оптимальною вважали модель з ISO (Independent system operator) — незалежним оператором, який буде користуватися ГТС на правах концесії. За цим сценарієм рішення щодо оператора ГТС повинна була приймати держава в особі Міністерства фінансів.

Перебуваючи в кріслі прем'єра, Гройсман заявляв про необхідність завершення анбандлінгу на умовах уряду до кінця 2019 року, однак цього так і не відбулося. Після зміни влади процес почав рухатися швидше, уряд і НАК майже одразу заявили про досягнення компромісу.

CARD

У підсумку правильне рішення виявилося десь посередині. За словами міністра енергетики та захисту довкілля Олексія Оржеля, анбандлінг відбуватиметься за моделлю ISO з переходом в OU.

Зроблено це було для того, щоб усунути суперечність, яка існувала в позиціях "Нафтогазу" та уряду Гройсмана і гальмувала процес анбандлінгу.

CARD

Відповідно до моделі ISO, активи ГТС до 1 січня 2020 року мають залишитися у власності "Нафтогазу", а управління цими активами з 1 листопада перейде до сфери компетенції незалежного оператора - ТОВ "Оператор ГТСУ", який наразі є "дочкою" "Укртрансгазу".

Оператор ГТС буде переданий ПАТ "Магістральні газопроводи України", яке, своєю чергою, перейде у корпоративне управління Мінфіну.

Після відокремлення модель ISO з 1 січня повинна перетворитися на OU таким чином, що "Нафтогаз" втрачає право власності на газотранспортну систему, а правомочним власником стає держава в особі Мінфіну. Так процес анбадлінгу повинен завершитися.

CARD

За словами Коболєва, законопроект про анбандлінг гарантує збереження газотранспортної системи України у 100% державній власності та передбачає розширення контролю національного енергетичного регулятора над діяльністю оператора ГТС.

"ГТС буде збережена у державній власності – не передбачається жодних змін цього статусу. Вона знаходитиметься в управлінні оператора на підставі угоди господарського відання. В свою чергу, оператор ГТС – належатиме ПАТ "Магістральні газопроводи України", власником якого є Міністерство фінансів", – сказав він.[L]

Водночас, Коболєв запропонував парламентарям зберегти можливість залучення міжнародних партнерів до управління оператором ГТС за погодженням з Верховною Радою.

"Важливо зберегти право Ради, яке закріплене в законі "Про ринок природного газу", щодо залучення до оператора ГТС, за погодженням парламенту, партнерів з часткою до 49%", - сказав він.

"Це, з одного боку, не змінює суті – адже без рішення парламенту нічого не відбудеться. Але, з точки зору перемовин з закордонними партнерами – ми залишаємо вікно можливостей та доводимо конструктивність наших підходів", - зазначив керівник "Нафтогазу".

CARD

Українські посадовці стверджують, що ухвалення закону покращить переговірну позицію Києва на найближчих газових перемовинах з "Газпромом" щодо транзитного контракту.

Справа в тому, що Україна наполягає на підписанні контракту на основі європейських правил, а для цього необхідно створити незалежного оператора, який і підпише договір з російським монополістом. На думку експерта Геннадія Рябцева, ухвалення закону суттєво не вплине на газові перемовини, але може їх трохи прискорити.

"Позитивний вплив може мати створення незалежного оператора, сертифікованого за європейськими правилами. Ухвалення закону – це лише один з кроків до його створення", - заявив Рябцев.

"Є план розділення цих функцій, прописаний в урядовій постанові. Відповідно до цього плану усі роботи мають бути завершені до 31 грудня 2019 року. Я дуже сумніваюся, що у відведений термін вдасться завершити всі процедури і створити юридичну особу, яка матиме усі повноваження для підписання контракту", - додав експерт.

Іншої думки президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар. "Мені здається встигнуть, я не бачу там ніяких непереборних перешкод, швидше можуть бути певні технічні нюанси, але не більше того".

При цьому Гончар погоджується, що на переговірну позицію України це не вплине. "Не треба виходити з того, що Росія буде якимось чином задоволена. Вони будуть шукати елемент невідповідності, тому що рішення щодо створення кризової ситуації вже є, і відмовлятися від нього ніхто не планує", - каже він.

CARD

Потрібен. Завершення анбандлінгу – це одна вимога Угоди про асоціацію та договору до приєднання до Енергетичного співтовариства.

Після завершення процесу "Нафтогаз" перестане бути монополістом у магістральному транспортуванні газу. З 1 січня 2020 року НАК повинен втратити вплив на операційну діяльність нового незалежного оператора.

"Ми робимо анбандлінг не для Росії чи Європи, ми робимо це для себе. Треба з цього виходити, а не з того, як догодити комусь", - заявив Гончар.

CARD

Розмови про це тривають вже не перший рік, однак нічим конкретним вони не завершилися. Рік тому Коболєв оцінив вартість української ГТС приблизно в 14 млрд доларів.

При цьому він зізнався, що у європейських партнерів немає бажання купувати частку "труби" за такою ціною. В різні часи влада говорила про зацікавленість управлінням українською ГТС десятків європейських газових консорціумів.

Серед них консорціуми зі Словаччини та Італії, такі як Eustream і Snam, Нідерландів і Франції — Gazunie і GRTgaz, компанії з Польщі — GAZsystem, Греції — Desfa, Іспанії — Reganosa, Німеччини — Verbunddnelz Gaz AG, Бельгії — Fluxys, Румунії — Transgaz.

"У мене є цілий рід питань, пов'язаний із тим, а навіщо все це потрібно інвестору? Що він від цього отримає? А якщо транзиту не буде? Зберігаються ризики через те, що у нас велика політична, економічна та військова невизначеність", - заявив Рябцев.

"Я не бачу якогось серйозного інвестора, який прийшов би в Україну в останні 5-6 років. Навпаки з України виходили компанії з великими іменами, які працювали в нафтогазовій сфері", - сказав експерт.

Гончар відзначає, що ГТС залишається в державній власності, але це не є перешкодою для створення тих чи інших форм консорціуму з управління за участю третьої сторони.

"Зацікавлені сторони є, але вони хотіли прийти на умовах "ми поуправляємо і передамо свій безцінний досвід". Так управляти ми й самі уміємо. Якби вони були готові інвестувати в модернізацію, це інша розмова. Тому зацікавленість є, але я не бачу поки глибокої налаштованності на співпрацю", - повідомив він.

CARD

Напряму пересічний українець як споживач газу з компанією-оператором магістральних газопроводів України не взаємодіє. Тому прямого впливу на споживача не буде.

"Споживачі відчують це на локальному рівні. Мова йде про анбандлінг на рівні облгазів. Клієнт буде отримувати дві платіжки, одну від газзбутової компанії, іншу – за доставку цього газу, який здійснює сам облгаз", - заявив Гончар.

І ситуація виглядає так, що була одна платіжка, а стало дві. І в багатьох регіонах загальна сума буде більша за ту, яка була раніше.

За словами Рябцева, анбандлінг – це можливість побудувати прозорий та конкурентний ринок. "Будь-який конкурентний ринок передбачає боротьбу за споживача, а це призводить до покращення якості послуг і зниження цін", - каже експерт.

"Якщо проводити аналогію з ринками країн Східної Європи, то там перші 2-3 роки ціни були такими ж, що і до відділення, або трохи вищими, але вони не підвищувалися. Але згодом відбувалося зниження цін", - повідомив Рябцев,

"Тому якщо Україна піде шляхом країн Східної Європи, підтримуватиме розвиток конкуренції, захищатиме права споживачів, то у нас може сформуватися конкурентний ринок, який сприятиме зниженню цін і підвищенню якості послуг", - підсумував він.

CARD

Під час розгляду законопроекту у сесійній залі не змогла стримати емоцій і заплакала член Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Анна Скороход. Це відбулося під час розгляду запропонованої нею правки № 161, яка прибирає з законопроекту положення про те, що рішення Мінфіну не можуть бути скасовані Кабміном.

Скороход наполягала на тому, що комітет погодив внесення цієї правки на розгляд, проте у підсумку цього не було зроблено. Після цього спікер Дмитро Разумков уточнив у нардепа Андрія Геруса, яка позиція комітету щодо відповідної правки.

Герус повідомив, що вона була відхилена, проте, правку все ж винести на голосування. В сесійній залі вона була провалена, оскільки отримала підтримку лише 158 депутатів.

Утім, як виявилося, до цього депутати відхилили ще з десяток правок Скороход, тому, можливо, її емоції стосувалися загального ставлення колег до пропозицій депутата, а не конкретної правки, під час розгляду якої Скороход дала волю емоціям.






УКР | РУС
Головна | Новини | Публікації | Колонки
©2006-2015 "Економічна правда"