Українська правда
Економічна правда
Публікації

Ключові "газові" виклики для команди Зеленського
06.09.2019 09:30
На першому засіданні Верховної Ради команда Володимира Зеленського розставила своїх людей у всіх органах влади. Настав час виконувати обіцянки. Які ключові проблеми доведеться вирішувати у газовому секторі?

"Я не розумію наш уряд, який тільки розводить руками і каже: ми нічого не можемо зробити. Неправда. Можете. Ви можете взяти аркуш, взяти ручку і звільнити свої місця для тих, хто буде думати про наступні покоління", - звертався до Кабміну Володимира Гройсмана президент Володимир Зеленський під час своєї інавгураційної промови 20 травня.

 З того часу в країні відбулося повне перезавантаження влади. Партія "Слуга народу" отримала монобільшість в парламенті, що дозволило їй повністю оновити склад уряду. Тепер він складається виключно з людей Зеленського, з якими він особисто проводив співбесіди.

Саме час переходити від слів до діла і починати втілювати в життя анонсовані реформи. Напередодні ЕП писала про головні больові точки нового ринку електроенергії. На черзі – газовий сектор, який також потребує уваги нової влади.

ЕП виділила шість викликів, на яких команда президента та профільні відомства повинні зосередитися найближчим часом.

Тарифи на комунальні послуги

Під час президентської кампанії команда Зеленського задля агітації часто торкалася болючої теми високих тарифів для населення. Сам Зеленський ніколи відкрито не обіцяв, що знизить тарифи, але казав, що вони занадто високі для українців.

Після перемоги на виборах та вступу на посаду більшість респондентів у різних опитуваннях говорили, що найбільше очікують від Зеленського саме зниження тарифів.

І хоча представники президента згодом намагалися пояснити, що він говорив про це "жартома" і "напівнатяками", сам Зеленський, схоже, вирішив від теми тарифів не відхрещуватися.

Під час першого засідання нової Ради президент знову згадав про проблему: "Здобуття реальної енергетичної незалежності, енергоефективності та вирішення проблем з тарифами", - перерахував основні виклики та завдання парламенту та уряду голова держави.

Варто відзначити, що з квітня ціни на газ для населення дійсно знизилися. За п’ять місяців блакитне паливо втратило 25% своєї вартості, однак цьому сприяла ринкова кон'юнктура. Є ризик, що зимою газ знову подорожчає.

І тоді важливим фактором стане позиція МВФ, з яким новому уряду, скоріше за все, доведеться домовлятись про нову програму. Як відомо, формула ціни на газ – один з ключових пунктів меморандуму про співпрацю України з Фондом. У Зеленського вже повним ходом йде підготовка до майбутніх консультацій з кредитором.

"Переговори будуть у вересні, і позиція така, щоб була м'якша позиція (МВФ. – Ред.), пов'язана з цінами на газ і введенням лібералізованого ринку газу", – заявляв голова парламентського Комітету з ПЕК Андрій Герус.

Загалом до майбутньої системи тарифоутворення залишається багато питань, оскільки наразі незрозуміло, який саме шлях обере новий Кабмін. Логіка двох попередніх урядів будувалася на тому, що газ як товар має свою вартість і споживачі повинні платити за нього ринкову ціну.

При цьому малозабезпеченим громадянам призначається і виплачується допомога у вигляді субсидії. Чи будуть переглянуті рішення минулої влади чи все залишиться як є? Конкретної відповіді на це питання нема. Однак ледь не на кожному ефірі президент продовжує розповідати про те, що тарифи будуть зменшені і люди платитимуть менше, уникаючи при цьому конкретики.

При цьому варто розуміти, що якщо частина населення платитиме неринкову ціну, решту грошей держава повинна компенсувати з бюджету, тобто за рахунок платників податків. Але звідки взяти гроші? Навантаження на бюджет зараз і без того велике – тільки на виплату держборгу Україна витратить майже третину бюджету. Питань залишається більше, ніж відповідей.

Монетизація субсидій

В Україні близько 4 млн сімей з 14 млн отримують субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Тільки протягом останніх п'яти років на виплату субсидій з бюджету було витрачено понад 250 млрд гривень.

У 2014 році було витрачено 6,9 млрд гривень, у 2015-му ця сума зросла до 19,1 млрд гривень, в 2016-му - до 46,4 млрд гривень. У 2017 і 2018 роках з бюджету на субсидії виділили 72,4 млрд і 72,7 млрд гривень відповідно.

Загальна сума, що виділена на виплату субсидій цього року, становить 55 млрд гривень. За січень-червень на адресну допомогу пішло майже 36 млрд гривень, при цьому в грошовій формі, яка була запроваджена цього року, за 6 місяців було сплачено тільки 14,5 млрд гривень.

Проте, як показує досвід, саме монетизована форма субсидій стимулює субсидіанта до економії газу.

Заступник начальника департаменту енергоефективності "Нафтогазу" Олексій Хабатюк недавно зазначив, що до переходу на монетизацію субсидіанти споживали газу на індивідуальне опалення у 1,6 разу більше, ніж несубсидіанти.

Температура в оселях отримувачів субсидій могла досягати 24-26 градусів, тоді як їхні сусіди без субсидій тримали температуру до 20 градусів.

"Побудована за десять років система субсидій була неефективна з точки зору стимулювання ефективного споживання ресурсу. Запроваджена система монетизації стимулює людину економити газ, бо все зекономлене вона залишає собі. Гроші — найкращий мотиватор", — наголошує Хабатюк.

До останнього часу уряд обирав між готівковою та безготівковою формами монетизації. Хоча лише готівкова форма, на думку Хабатюка та інших експертів, є реальною монетизацією і саме її слід запровадити.

Отже, ще одним важливим напрямком для нової влади повинен стати повний перехід на монетизовану форму субсидій. Інакше про ефективне споживання газу отримувачами субсидій не йтиметься.

Збільшення видобутку газу

"До 2020 року ми повністю забезпечимо Україну власним газом, його не доведеться купувати за валюту", - говорив на різних форумах та круглих столах вже екс-прем’єр Володимир Гройсман.

Задля вирішення цього завдання у 2016 році державна компанія "Укргазвидобування" презентувала програму "20/20" — проект збільшення видобутку газу до 2020 року з 14,5 млрд кубометрів до 20 млрд.

Враховуючи, що в надрах України знаходиться понад 1 трлн кубів газу, а споживання становить близько 32 млрд кубів на рік, цього запасу вистачило б на найближчі 30 років.

Утім, наразі можна констатувати – програма "20/20" провалена: у 2018 році "Укргазвидобування" видобуло лише 15,5 млрд кубів газу. Серед основних причин такого стану речей у "Нафтогазі" називають відсутність нових ліцензій на розробку надр та брак фінансування.

Зокрема, "Укргазвидобування" розраховувало отримати 80 нових ліцензій протягом 2016-2018 років, для чого подало понад 170 пакетів документів, однак отримано було лише 17 погоджень. У ключовому регіоні - на Полтавщині – за останні три роки УГВ отримало понад 60 відмов на подані заявки на розробку надр і жодного погодження.[L]

Провал програми, серед іншого, став причиною звільнення голови УГВ Олега Прохоренка. Зараз цим напрямком опікується керівник газового дивізіону "Нафтогазу" Андрій Фаворов. Нещодавно він заявив, що стратегію "20/20" реалізувати неможливо і представив своє бачення.

"Нам не цікаві кубометри. Нам треба зменшити ризики при бурінні нових родовищ і збільшити ймовірність успішного буріння. Так ми не збільшимо видобуток, але збільшимо прибутковість компанії", - сказав Фаворов.

Нова стратегія УГВ передбачає: утримання базового рівня видобутку, інвестиції в інфраструктуру, буріння тільки на найкращих ділянках, впровадження діджіталізаціі, нарощування видобутку нафти і конденсату та партнерство з лідерами галузі і інвестиції в нарощування ресурсної бази.

Прем’єр Олексій Гончарук у збільшенні власного видобутку бачить і вирішення проблеми із високими тарифами для населення. Однак розмови про "дешевий" український газ за існуючої моделі ціноутворення за імпортним паритетом є нічим іншим, як популізмом.

Наразі ціна на газ для населення формується з середньої вартості блакитного палива на німецькому хабі, витрат на транспортування та націнки компанії, яка продає цей газ споживачеві. І це розповсюджується не тільки на імпортний газ, а й на видобутий в Україні.

Саме тому збільшення власного видобутку газу без зміни моделі ціноутворення на кінцеві цифри у платіжках вплинути не може. Зате може суттєво зменшити відтік валюти з країни. І в новому уряді це добре розуміють. Можливо, детальний план вирішення цієї проблеми ми побачимо вже найближчим часом.

Анбандлінг "Нафтогазу"

Анбандлінг "Нафтогазу" – одна з основних вимог ЄС до України і необхідна передумова для укладення нового транзитного контракту.

Що це таке і чому це так важливо?

Анбандлінг - це система внутрішньої корпоративної реорганізації, призначена для поділу видів бізнесу. Україна в рамках домовленостей з Європейським Енергетичним Співтовариством кілька років тому взяла на себе зобов’язання розділити транспортування, зберігання, видобуток і продаж газу. Зараз всі ці функції виконує "Нафтогаз" і безпосередньо його дочірня компанія – "Укртрансгаз".

Ключовою розбіжністю в цьому питанні став контроль над газотранспортною системою, що дає право розпоряджатися мільярдами доларів, які щорічно приносить труба. Різний погляд на анбандлінг ще більше охолодив і без того не бездоганні стосунки Андрія Коболєва та Володимира Гройсмана.

Кабмін пропонував сценарій, відповідно до якого контроль над трубою отримував би уряд, а в "Нафтогазі" оптимальною вважали іншу модель - ISO (Independent system operator) - незалежного оператора, який буде користуватися ГТС на правах концесії.

Перебуваючи в кріслі прем’єра Гройсман заявляв про необхідність завершення анбандлінгу на умовах уряду до кінця поточного року, однак напередодні він склав свої повноваження. І схоже, що після зміни влади "Нафтогаз" і Кабмін таки досягли консенсусу. Новий прем’єр в своєму першому інтерв’ю наголосив, що це питання повинно вирішитися найближчим часом.

"Анбандлінг в "Нафтогазі" потрібний, ми безумовно його зробимо, модель дискутується. Ми знайшли цікаве рішення, яке попередньо узгодили з міжнародними партнерами. Питання анбандлінгу, його моделі і строків повинне вирішитися в найближчі тижні", - сказав він. Подробиць Гончарук вирішив поки не розкривати.

Транзитний контракт

Вже через чотири місяці завершується термін дії контракту на транзит російського газу територією України. Перемовини щодо цього питання тривають останні декілька років, однак дійти згоди сторони поки не можуть.

Для України зупинка транзитного потоку означає втрату 3 млрд доларів річного доходу, а це приблизно 3% ВВП. Тобто фактично країна за рік може втратити все економічне зростання 2018 року.

Росія прагне повністю відмовитися від послуг українського транзиту. Для цього вона будує газопроводи в обхід України: "Північний потік-2" та "Турецький потік". Введення їх в експлуатацію дасть змогу російському монополісту постачати ті ж обсяги газу до Європи, що й зараз, не використовуючи українські газопроводи.

Наразі "Газпром" зіткнувся з певними труднощами щодо побудови "Північного потоку-2", і як все складеться в майбутньому спрогнозувати важко. Проте останні розрахунки "Нафтогазу" показали, що російська сторона має технічну можливість наступного року не використовувати український транзит, навіть якщо не буде побудований "Північний потік-2".

Перемовини щодо нового контракту проводяться в тристоронньому форматі. В них беруть участь Україна, Росія та Єврокомісія. Російська влада хоче укласти з Києвом короткострокову угоду, щоб виграти необхідний час для завершення будівництва згаданих газопроводів.

Україна наполягає на 10-річній угоді на основі європейського законодавства. Мінімальний обсяг транзиту повинен становити 60 млрд кубів газу і ще 30 млрд – додаткова опція, яка бронюється на випадок зростання попиту на європейському ринку.

Наступні тристоронні переговори заплановані на вересень. До того часу майбутнє транзиту газу до ЄС невизначене. Що буде після вересневої зустрічі – ключове питання.

За словами Гончарука, наразі відбувається підготовка до тристоронніх переговорів та формування позиції української сторони, тому від конкретики з цього приводу він відмовився заявивши лише, що Україна планує добитися довгострокового контракту.

Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар вважає, що нова влада повинна продовжувати наступність позиції української сторони в тристоронніх переговорах.

Гончар прогнозує, що до кінця року підписати новий контракт не вдасться. "З 1 січня буде припинений транзит. "Газпром" над цим системно працює і не приховує цього", - каже експерт.

"Для нас вихід очевидний і "Нафтогаз" це робить: максимізує запаси газу в сховищах, щоб пройти зимовий період без імпорту. А після проходження зимового сезону позиція "Газпрому" зміниться", - упевнений Гончар.

"За три місяці зими вони не виведуть "Північний потік-2" і "Турецький потік" на проектну потужність, їм знадобиться ще пару років. Тоді вже будемо говорити з інших переговорних позицій. Транзитний контракт не можна підписувати за будь-яку ціну. Тим більше, на умовах "Газпрому", - підсумував Гончар.

Облгази і газзбути

"Їх треба вжарить по перше число, бо монополісти вже сіли на голову і звісили ноги", - заявляв на початку року Володимир Гройсман, анонсуючи "глобальну перевірку" усіх облгазів, які контролюються групою РГК, що управляє газовим бізнесом Дмитра Фірташа.

Причина таких різких висловлювань криється в нарахуванні облгазами додаткових платежів за спожитий населенням газ, про що на початку року неодноразово повідомляв "Нафтогаз", звинувачуючи облгази в монополізмі. РГК в свою чергу відповідала дзеркально: на їх думку ознаки домінуючого становища спостерігаються саме у діях групи "Нафтогаз".

За інформацією НАКу, наприкінці минулого року у багатьох регіонах у платіжках за газ почали з'явилися донарахування за попередні роки із значними сумами. У "Нафтогазі" звинуватили облгази і газзбути у тому, що вони вдаються до обману споживачів, аби зберегти свою монополію на ринку постачання газу населенню.

"Ці зловживання спрямовані на недопущення переходу населення до інших постачальників газу та фактичне закріпачення споживачів за конкретними газзбутами", - йшлося у заяві компанії. При цьому серед нових можливих постачальників газу населенню "Нафтогаз" поки що бачить лише себе.

У "Нафтогазі" заявляють, що необґрунтовані нарахування можуть створити й проблеми із субсидіями у новому опалювальному сезоні.

"Система побудована так, що субсидія призначається у випадку відсутності заборгованості за ЖКП за певний період. Наприклад, газзбути нараховують додаткові обсяги, з якими споживачі не погоджуються та їх оспорюють. Хоча у постанові уряду прописано, що ці борги не враховуються при призначенні субсидій, сам механізм досить нечіткий", - заявляє Хабатюк.

За його словами, в майбутньому це може стати неприємним сюрпризом. "Це те, чим повинен займатися уряд. На жаль, ситуація, яка склалася навколо облгазів і газзбутів, показує, що дії уряду і регулятора неефективні щодо впливу на їхню діяльність", - підсумував він.

Загалом конфлікт між "Нафтогазом" і облгазами триває багато років. Екс-прем’єр Гройсман, не дивлячись на не дуже теплі стосунки з Андрієм Коболєвим, в цьому питання завжди був на боці державної компанії. Новий очільник уряду свою позицію щодо цього питання публічно ще не висловлював.






УКР | РУС
Головна | Новини | Публікації | Колонки
©2006-2015 "Економічна правда"