Українська правда
Економічна правда
Публікації

Новий ринок електроенергії: що зміниться для населення з 1 липня
11.06.2019 09:15
Незабаром в Україні повинен повноцінно запрацювати новий ринок електроенергії. Яким він буде та до чого готуватися населенню?

Одна з найбільш обговорюваних тем в Україні після президентських виборів та напередодні парламентських — запуск нового ринку електроенергії.

"Закон про ринок електроенергії", який парламент ухвалив ще у квітні 2017 року, передбачає перехід на нову модель з 1 липня 2019 року.

Однак з наближенням дати запуску в учасників ринку, профільних експертів та міжнародних партнерів України почали виникати питання.

Перші "дзвіночки" пролунали з боку міжнародних інституцій. Серед них — Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк та представництво ЄС. Усі вони радили владі не поспішати із запуском ринку, вказуючи на очевидні проблеми.

Згодом своє занепокоєння висловили РНБО та СБУ, які попередили про загрозу національній безпеці України.

Утім, позиція прем'єр-міністра Володимира Гройсмана та міністра енергетики Ігоря Насалика залишається незмінною: ринок повинен запрацювати 1 липня.

Застереження учасників ринку про те, що новація на руку Рінату Ахметову — найбагатшій людині України, власнику енергетичного гіганта ДТЕК — також не працюють. За старт ринку виступають і державні "Енергоатом" та "Укргідроенерго", незважаючи на питання про готовність софту та регуляторної бази.

Основним і відкритим опонентом нового ринку виступає олігарх Ігор Коломойський. Причина — високі ціни на електроенергію впливають на прибутковість феросплавного бізнесу групи "Приват".

Попри суперечливість запропонованої моделі, на останньому засіданні Кабмін ухвалив два рішення, які ще на крок наблизили Україну до запуску нового ринку. Яким він буде та до чого готуватися населенню?

Новий закон — нові правила

Наразі ринок електроенергії в Україні працює за моделлю єдиного "котла": усі виробники продають струм державному підприємству "Енергоринок" за встановленою державою ціною. Для кожного виробника вона окрема.

За сучасної моделі тарифоутворення найбільше коштує "зелена" енергетика, а найдешевшу електроенергію продукують атомні станції.

Річ у тім, що в Україні низькі податки на викиди "викопної" енергетики, а в ціну електроенергії, виробленої АЕС, не закладена вартість декомісії — виведення з експлуатації та знешкодження атомних електростанцій.

Раніше вироблений струм викуповували обленерго та постачали його споживачам за регульованим тарифом. При цьому існувало вузьке коло гравців, які купували і постачали електроенергію за нерегульованим тарифом.

За такої моделі гроші у споживачів збирали обленерго і передавали їх "Енергоринку", після чого вони розподілялися між виробниками та оператором мереж "Укренерго".

Тарифи для бізнесу визначалися за допомогою середньозваженого показника щогодинного споживання. Так, компанія у певній області отримувала усереднений тариф незалежно від того, коли використовувала електроенергію. Чи у пікові години, коли енергія найдорожча, чи вночі, коли вартість значно нижча.

Перша частина реформи ринку електроенергії в Україні запрацювала 1 січня 2019 року. Вона торкнулася роздрібного ринку — гравців, які працюють з кінцевим споживачем. Якщо раніше бізнес купував енергію в обленерго, то зараз він може сам обирати будь-якого зручного постачальника.

Самі обленерго з 1 січня поділили на дві частини: одна виконуватиме функції оператора розподілу електроенергії, тобто обслуговуватиме електромережі, а друга стане постачальником. Іншими словами, обленерго тепер займається лише дротами і трансформаторами, а за електроенергію споживач платить іншій структурі — постачальнику.

Проте повноцінно ринок повинен запрацювати з 1 липня. Друга частина реформи торкнеться оптової частини ринку, що передбачає роботу генеруючих компаній за новими правилами.

Зокрема, вартість електроенергії для атомних електростанцій та гідроелектростанцій буде встановлюватися ринком, а вугільна генерація не буде обґрунтовувати НКРЕ ціни на вугілля, як це було раніше. Компанії-постачальниці зможуть домовлятися з виробниками щодо різних графіків оплати за електроенергію.

Вартість електроенергії за новими правилами залежатиме від обсягів споживання, графіків розрахунків, платіжної дисципліни та споживання в розрізі доби. Як відомо, в пікові години електроенергія дорожча, а вночі — дешевша.

Для населення весь цей час діяла пільгова ціна. Яким був механізм компенсації? Для цього існує поняття "дотаційні сертифікати" — різниця, яку доплачує промисловість за низькі тарифи для населення. Кожного місяця НКРЕ розраховує суму цих дотацій на місяць уперед.

Пільгова ціна для населення збережеться і в майбутньому, але замість крос-субсидування, від якого відповідно до нового закону вирішили відмовитися, буде використаний інший механізм.

Ручне управління "ринком"

Оскільки в питанні тарифоутворення в Україні соціальні міркування досі превалюють над економічною логікою, зміни з 1 липня торкнуться тільки промислових споживачів. Населення вирішили ізолювати від ризиків ймовірних коливань цін.

Для цього Кабмін на засіданні 5 червня ухвалив положення про покладання спеціальних зобов'язань (PSO, Спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів – ЕП) із постачання електроенергії для потреб населення до 31 грудня 2020 року.

Йдеться про інструмент, який вже декілька років успішно використовується урядом для стримування цін на газ для побутових споживачів і за скасування якого виступає керівник НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв.

В Україні середньозважені ціни на електроенергію виглядають таким чином: населення в середньому платить близько 1,05 грн за кВт*г, а промисловість майже вдвічі більше – близько 2 грн за кВт*г. Таким чином на сьогоднішній день тягар перехресного субсидування лягає на плечі бізнесу.

Відповідно до документу, який уряд ухвалив минулої середи, спеціальні зобов’язання покладаються на держкомпанії "Енергоатом" та "Укргідроенерго".

Вказані виробники повинні з 1 липня забезпечити населення 80% електроенергії за цінами, нижчими від тарифу для побутових споживачів. Решту 20% постачальник повинен викуповувати на відкритому ринку.

Забезпечувати населення електроенергією повинен так званий "Постачальник універсальних послуг". Обсяги таких спецзобов’язань буде визначати Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

При цьому енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова, частка якого на ринку виробництва електроенергії становить майже 24%, буде продавати вироблену е/е за ринковими цінами. Це ж стосується інших представників теплової генерації.

При цьому оцінки представників НКРЕ та Кабінету міністрів щодо впливу механізму PSO на зростання цін на електроенергію суттєво різняться.

На думку регулятора, прийнята урядом редакція документа містить критичні недоліки, і одним із вірогідних наслідків запуску нової моделі енергоринку з таким механізмом PSO стане зростання цін для побутових споживачів на 40-50%. При цьому Володимир Гройсман стверджує, що ціни для промисловості зростуть максимум на 5-6%.

Як це відобразиться на звичайних українцях? Оскільки населення в Україні залишається дотаційною частиною споживачів, прямого впливу воно не відчує. Однак зростання цін на електроенергію для бізнесу потягне за собою підвищення вартості товарів та послуг, в виробництві яких собівартість е/е займає значну частину.

В першу чергу мова йде про тарифи на водопостачання і водовідведення, вартість проїзду в електричному транспорті та основні товари споживчого кошика. Хліб, м'ясо, овочі – виробництво, зберігання та реалізація цієї продукції потребує значної кількості електроенергії. Отже зростання її вартості означає неминуче підвищення цін на згадані товари.

Як змінити постачальника

Однією з суттєвих переваг нового ринку законотворці та урядовці з самого початку називали право споживача вільно обирати собі постачальника електроенергії. Таку можливість українці офіційно отримали з 1 січня.

До речі, без особливих складнощів споживачі можуть змінювати і постачальника газу.

Однак чи активно українці користуються такою опцією? Поки що взагалі не користуються. Це пов’язано з тим, що у населення є чітко-фіксовані ціни, які субсидуються бізнесом, і вони набагато нижчі за ринкові.

Постачальник навіть за великого бажання не може запропонувати населенню більш привабливий за існуючий тариф. А в цьому питанні на перший плани завжди виходять фінансові стимули.

Тому зміна постачальника може стати актуальною лише у разі приведення цін на електроенергію до ринкових показників. Коли це станеться – питання відкрите. Точно не в найближчі два-три роки.

Яким буде порядок зміни постачальника? Він прописаний в правилах роздрібного ринку. Поки що окремої інструкції для побутових споживачів не розробили, вона однакова для всіх.

Процедура виглядає наступним чином: клієнт укладає договір із новим постачальником, а старого сповіщає, що вирішив відмовитися від його послуг. Новий постачальник повідомляє Оператору системи передачі про те, що відтепер даний споживач купуватиме е/е у нього.[L]

Паралельно вносяться зміни в програмних комплексах ОСР, а в Енергоринок заявляється обсяг е/е, необхідний вже з урахуванням нового споживача. Вся процедура, відповідно до закону, безкоштовна.

Чи почнуть споживачі змінювати постачальників у разі приведення цін для населення до ринкових показників? Це питання поки також без відповіді.

"Населення може і захоче кудись переходити але чи захочуть цього постачальники? Для нас немає великої різниці кого обслуговувати. Чи це однокімнатна квартира чи великий завод", - розповідає директор однієї з компаній-постачальників.

За його словами, трудові та матеріальні затрати на оформлення нового споживача та його подальше адміністрування абсолютно однакові (мова не йде про "Постачальників універсальних послуг", які зобов’язані це робити – ЕП)".

"В кращому випадку від населення можна отримати 5% дохідності. Якщо такий клієнт споживатиме на 1000 гривень, то заробіток – 50 гривень. Цього навіть не вистачить, щоб повернути затрати на канцелярію. Немає жодного сенсу витрачати на це час та ресурси", - підсумував він.

Звичайно, варто ще раз нагадати, що до нового закону було і залишається багато питань. Вочевидь, найближчим часом на нього чекають зміни, і будь-яка правка може суттєво вплинути на модель нового ринку.






УКР | РУС
Головна | Новини | Публікації | Колонки
©2006-2015 "Економічна правда"