Українська правда
Економічна правда
Публікації

Фокус на Приватбанк. Чи поверне Зеленський Коломойському банк після виборів
08.04.2019 07:45
Перемога Зеленського у першому турі виборів активізувала розмови про майбутнє Приватбанку. Чи є ймовірність, що Коломойський зможе повернути найбільший банк країни?

"Та мені все одно, що буде з Коломойським... Приватбанк — це державна установа. Чому вона повинна повертатися Коломойському?" — так відреагував Володимир Зеленський на запитання журналіста програми "Схеми" про майбутнє банку.

Перемога пов'язуваного з Ігорем Коломойським Володимира Зеленського у першому турі президентських виборів активізувала розмови про майбутнє Приватбанку.

На бажанні отримати додаткову компенсацію після зміни влади наголосив і сам колишній акціонер Приватбанку Ігор Коломойський.

"Для нас дуже важливі кілька аспектів цієї історії. Перший — це очистити своє ім'я, другий — покарати винних, третій — отримати компенсацію у тому чи іншому вигляді", — сказав Коломойський в інтерв'ю BBC.

Ця заява породила чимало запитань. Хто і в якому розмірі може компенсувати збитки колишнім акціонерам? Чи означає це, що Коломойський робить ставку на варіант "Приватбанк — державі, компенсація — екс-акціонерам"?

Чи потрібно буде державі крім влитих у банк 155,4 млрд грн додатково виплатити олігарху компенсацію? Чи можливе взагалі повернення установи Коломойському?

Поки що відповісти на ці питання не може ніхто. Приватбанк — учасник сотень судових процесів і рішення щодо будь-якого з них може змінити його долю.

ЕП роз'яснює, скільки реалізму у сценаріях повернення Приватбанку та виплати компенсації Коломойському, яких наслідків слід чекати у випадку реалізації кожного з них, і на що насправді може розраховувати олігарх.

Приватбанк перейшов у власність держави 18 грудня 2016 року, в ніч з неділі на понеділок. На наступний день міністр фінансів Алекснадр Данилюк і голова НБУ Валерія Гонтарєва провели спеціальну прес-конференцію.

"Космос" для Коломойського 

Суди у справі Приватбанку тривають і в іноземних юрисдикціях, і в Україні.

У грудні 2017 року банк подав позов до Високого суду Лондона проти Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова та низки компаній, які, імовірно, їм належать або перебувають під їх контролем. Як запобіжний захід суд видав наказ про всесвітній арешт активів екс-власників банку, а пізніше дійшов висновку, що не має юрисдикції для розгляду позову банку проти його колишніх акціонерів.

У грудні 2018 року НБУ подав позов проти Коломойського у Швейцарії. Предмет спору — вимога погасити борг за кредитами з рефінансування на 6,64 млрд грн.

До кінця 2018 року Нацбанк подав до українських судів 147 позовів, але ці справи заморожені. До держави від екс-акціонерів є три ключові позови.

Перший — позов Коломойського щодо оскарження націоналізації Приватбанку.

Другий — позов компанії Triantal Investments, що належить Коломойському і Боголюбову. До націоналізації вона володіла 16,7362% акцій Приватбанку.

Фірма намагається визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій Приватбанку Мінфіном та оскаржити результати позапланової перевірки установи Нацбанком перед націоналізацією. Результати цієї перевірки стали підставою для ухвалення рішення про неплатоспроможність банку.

Третій — позов THEO WorldwideCorp. проти Приватбанку і британської UK SPV Credit Finance plc щодо незаконності списання єврооблігацій Приватбанку.

Напередодні заікінчився розгляд справи по суті за першим із згаданих позовів — щодо оскарження Коломойським націоналізації Приватбанку. Справа розглядається за зачиненими дверима і дати засідань переносяться.

Співрозмовники ЕП в Нацбанку та уряді пояснюють це штучним затягуванням часу через очікування остаточних результатів президентських виборів.

Про можливість повернення Приватбанку колишнім акціонерам співбесідники кажуть, що реституція (поновлення порушених майнових прав — ЕПнеможлива  "це якийсь космічний сценарій". З виплатою компенсації, на їхню думку, все теж проблематично, але є юридичні нюанси.

Отже, є два ймовірні позитивні сценарії для колишніх власників — повернення банку або компенсація. Нижче ЕП пояснює, наскільки можливий кожний з них, які для цього є підстави взагалі, і що вони передбачають?[BANNER1]

Сценарій 1. Повернення Приватбанку екс-акціонерам

Перехід банку в державну власність відбувався за законом про гарантування вкладів фізосіб на підставі письмового звернення головних акціонерів Приватбанку — Коломойського і Боголюбова. Згодом Мінфін оприлюднив це звернення.

Це рішення підтримали РНБО та уряд. 18 грудня 2016 року уряд ухвалив постанову про купівлю всіх акцій Приватбанку за номінальну вартість — 1 грн. У червні 2017 року Коломойський звернувся до адміністративного суду Києва з позовом про скасування постанови уряду та інших профільних рішень.

"Зворотна процедура неможлива, для цього нема правових підстав незалежно від результату оспорюваних рішень у судах", — повідомили ЕП у прес-службі НБУ. "З юридичної точки зору сценарій повернення Приватбанку надзвичайно проблематичний", — погоджується адвокат ЮК Riyako&Partners Микола Максимов.

Законодавство не передбачає механізму скасування рішення НБУ про визнання банку неплатоспроможним, а в судовій практиці України та світу відсутні прецеденти повернення націоналізованих активів екс-акціонерам.

ВВС напряму запитала у Коломойського, чи можуть ці президентські вибори та боротьба з Петром Порошенком бути шансом помститись за "Приватбанк"? "Ні, це не пов'язані речі", — наполягає олігарх і наголошує, що помста тут ні до чого.

фото ВВС

Юристи олігарха можуть наполягати лише на тому, що колишні власники не отримали оплати за свої акції.

"Якби на рахунки Коломойського і Боголюбова в ту ніч було переказано по 49 копійок (частка Коломойського від придбання акцій Приватбанку за 1 грн. — ЕП)... Проте цього ніхто не зробив", — пояснив ЕП банкір, близький до Коломойського.

За словами співрозмовників ЕП, документ про такий переказ повинен був підписати тодішній міністр фінансів Олександр Данилюк, але він начебто свідомо уникав підписування документів і не завжди перебував на робочому місці.

"Я не бачу можливостей для повернення Приватбанку. Я не розумію, кому він буде потрібен з дірою на 155 млрд грн. НБУ визнав Приватбанк неплатоспроможним, і ми тоді зробили усе можливе, щоб врятувати його від виведення з ринку. Зараз він стабільний і виконує всі нормативи Нацбанку", — сказав ЕП Данилюк.

На питання щодо підпису на платіжному дорученні Данилюк сказав, що рішення про додаткову капіталізацію банку ухвалив уряд, а доручення підписав державний секретар. "Усі дії відповідають закону", — стверджує Данилюк.

За його словами, після визнання банку неплатоспроможним в цю установу увійшла тимчасова адміністрація, і банк на три дні перейшов у власність Фонду гарантування вкладів. Далі відповідно до закону ФГВ здійснив усі заходи, пов’язані з bail in, і держава за гривню купила Приватбанк у Фонду гарантування.[L]

"Колишніх акціонерів там не було і не могло бути. На момент придбання Приватбанку Мінфіном за 1 грн власником був Фонд гарантування", — уточнив Данилюк.

Ситуацію також ускладнює те, що рішення, які Коломойський хоче скасувати, передбачають докапіталізацію Приватбанку на 155,4 млрд грн.

За фінансовою та юридичною логікою скасування цих рішень, ці гроші слід повернути держбюджету.

"Таких коштів Приватбанк, очевидно, не має, а їх примусове стягнення призведе до цілком реального банкрутства фінансової установи", — прогнозує Максимов.

Отже, може трапитись те, чого вдалося уникнути завдяки націоналізації: клієнти банку постраждають, а наслідки для банківської системи будуть непоправними.

Сценарій 2. Виплата екс-акціонерам компенсації

Конкретних вимог стосовно компенсації Коломойський в суді ще не висунув. В уряді та Нацбанку можливість її виплати не допускають.

"Поки що всі колишні акціонери Приватбанку винні державі. Юридичної підстави що-небудь їм компенсувати нема", — сказав ЕП співрозмовник в Кабміні.

Коментар НБУ щодо виплати компенсації екс-акціонерам Приватбанку

Якщо під словом "компенсація" мається на увазі "відшкодування завданої шкоди", то право на відшкодування завданої шкоди можуть отримати особи, які доведуть у передбаченому законодавством порядку факт її заподіяння.

На початку 2018 року міжнародна компанія Kroll за результатами незалежного розслідування підтвердила, що Приватбанк був об'єктом масштабних шахрайських дій мінімум протягом десяти років до націоналізації, що призвело до завдання банку збитків щонайменше в розмірі 5,5 млрд дол.

В результаті держава була вимушена ціною значних витрат входити до капіталу Приватбанку задля порятунку фінансової стабільності та економіки України, а також збереження коштів громадян.

У коментарях ЕП юристи визначили два можливі типи компенсації: за законну націоналізацію та завдані нею збитки, а також за неправомірне позбавлення власності.

Компенсація за законну націоналізацію неможлива.

За словами адвоката компанії з обслуговування іноземних інвестицій Investment Service Ukraine Маргарити Оксенюк, у законі про систему гарантування вкладів є норма, що попередній власник не має права вимагати від інвестора відшкодування збитків, заподіяних в результаті придбання новим інвестором акцій банку.

"Законодавство не передбачає методики визначення розміру компенсації акціонерам банку в разі його націоналізації. Навіть якщо певний розмір компенсації встановить суд, то її оплачуватиме народ України", — говорить Максимов.[BANNER2]

Якщо суд задовольнить позов про неправомірність націоналізації Приватбанку, говорить керівний партнер Suprema Lex Віктор Мороз, то Коломойський і Боголюбов зможуть вимагати компенсації заподіяної їм шкоди. Така практика давно сформована в країнах ЄС і починає формуватися в Україні, нагадує юрист.

За словами Мороза, вимагати компенсації екс-акціонери банку можуть від держави, а вже вона в порядку регресу може вимагати відшкодування збитків від конкретних посадових осіб: екс-голови НБУ Валерії Гонтаревої або Данилюка.

Яким може бути розмір компенсації? На думку Оксанюк, збиток може полягати в тому, що колишні власники не отримали дохід, який могли б отримати, якби їх право не було порушене. Також у збиток можуть лягти витрати, які позивачі вже зробили або повинні будуть зробити для відновлення свого порушеного права.

Приховані мотиви

Сценарії, які передбачають повернення Приватбанку, з юридичної та фінансової точок зору виглядають малоймовірними і ризикованими для банківської системи країни. З юридичної точки зору варіант з компенсацією і притягненням до відповідальності більш реалістичний, однак для цього потрібні судові рішення.

У кулуарах уряду говорять, що політична прихильність нового президента до Коломойського може проявитися зовсім не в поверненні йому Приватбанку, а в штучному затягуванні судових процесів і в тому, що колишні акціонери фінансової установи не відповідатимуть за заподіяну Україні шкоду.

Одночасно з текстом про майбутнє Приватбанку на ЕП також вийшло бліц-інтерв'ю з Ігорем Коломойським, в якому він пояснює свою позицію щодо судових справ.  






УКР | РУС
Головна | Новини | Публікації | Колонки
©2006-2015 "Економічна правда"