Українська правда
Економічна правда
Публікації

Експорт заводів. Як українські компанії "пускають коріння" в Європі
05.02.2019 08:20
Які компанії з України готові будувати заводи в ЄС, в яких країнах, і що дає “європейська прописка” українському виробнику.

Український бізнес на світових ринках представлений переважно експортом сировини, товарів і послуг. Корпорацій родом з України, що мають виробничі потужності за кордоном — одиниці.

Проте кількість компаній, які виступають інвесторами проектів за кордоном, зростає.  

Після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС українські компанії активізувалися і частина з них вирішила придбати або побудувати власні виробничі потужності в Європі.

В першу чергу такі проекти цікаві виробникам аграрної продукції і представникам харчової індустрії.

ЕП зібрала декілька прикладів розміщення українськими компаніями виробничих потужностей в європейських країнах. Які вітчизянні компанії будують заводи за кордоном, в яких країнах, і що це їм дає?

Kormotech. Експансія на Північ

Львівське підприємство — ТОВ "Кормоте́х" (Kormotech LLC) — найбільший виробник кормів для домашніх тваринв Україні. Власники: Ростислав та Олена Вовк.

Основні потужності розташовані у селі Прилбичі Яворівського району Львівської області. Експортує продукцію до 16 країн. Відома за чотирма торговими марками: "Гав!" — корми для собак, "Мяу!" — корми для котів, "Сlub 4 Paws" — корми для собак та котів вищої якості, Optimeal — корми для собак та котів вищої якості з пребіотиками, ягодами та травами.

Компанія бачить себе у ТОП-50 виробників кормів для котів та собак у світі і наразі будує завод з виробництва вологих кормів у Литві для налагодження сполучення з скандинавськими країнами. Після його запуску до обсягу загального виробництва додасться ще 5 тисяч тонн щорічно.

Інвестиції у будівництво та запуск нових виробничих потужностей становитимуть, щонайменше, 6 млн євро. Запуск заводу запланований на листопад 2019 року.

"Будівництво нового заводу у Литві дозволить розпочати та налагодити співпрацю з країнами Скандинавії шляхом зручного морського сполучення між ними", пояснив ЕП СЕО ТОВ "Кормотех" Ростислав Вовк.

За його словами, на заводі працюватиме частина фахівців з української команди.

Зараз Kormotech до ТОП-3 вітчизняної галузі і до ТОП-30 виробників кормів у Європі.

фото Кормотех
фото Кормотех

"Миронівський хлібопродукт". На всіх фронтах

"Миронівський хлібопродукт", який більшість українців знають за брендом "Наша ряба", уже давно є найбільшим виробником курятини в Україні. Компанія мільярдера Юрія Косюка до недавнього часу отримувала з бюджету найбільшу частку аграрних дотацій.

Всередині країни компанії затісно, а ринки країн постсоціалістичного простору для "МХП" наразі уже не такі привабливі як раніше.  

У 2016 році компанія відкрила підприємство MHP BV в Голландії з головним офісом у місті Венендал.

"До Голландії надходить наша сировина з України, яка там переробляється, упаковується і потрапляє до кінцевого споживача. В основному ми співпрацюємо з сектором HoReCa, однак наша продукція потрапляє також і в інші канали продажів", — пояснює ЕП керуючий директор компанії MHP BV Ярослав Михайловський.

Із Голлландії продукція МХП йде на Німеччину, у Велику Британію, в країни Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди і Люксембург), а також у Францію, Іспанію, Португалію та інші європейські країни.

Обсяг інвестицій в проект для такого потужного гравця як "МХП" досить незначний 3,5 мільйона доларів.

Крім цього, у 2017 році компанія у співпраці з європейським дистриб'ютором заснувала м'ясопереробний завод в Словаччині. Обсяг інвестицій близько 3 млн доларів.

У 2018 році МХП також оголосила про свої плани інвестувати протягом найближчих 4-5 років близько 200 мільйонів євро у виробничу базу словенської компанії Perutnina, яку український агрохолдинг недавно придбав.

Perutnina Ptuj — вертикально інтегрована компанія в Південно-Східній Європі. Володіє потужностями з вирощування бройлерів в Словенії, Хорватії, Сербії, Боснії і Герцеговині. Веде діяльність в 22 країнах.

"МХП робить стратегічний крок з розширення діяльності, який принесе компанії додану вартість та посилить її позиції в якості глобального гравця. У свою чергу, Perutnina Ptuj отримує стратегічного і довгострокового інвестора", відзначають в компанії.

Наразі українці вже працюють у складі команди топ-менеджменту європейських компаній та на заводах.

фото миронівський хлібопродукт 

IMMER Group. Скандинавський фактор

Вже понад 20 років IMMER Group забезпечує повний цикл виробництва гнучких пакувальних матеріалів, плівок і етикеток. Головний клієнт компанії — ринок FMCG (товари широкого вжитку ЕП).

IMMER Group запустила у 2017 році новий завод в Латвії.

"Ми шукали виробничий майданчик, який дозволив би нам розширити експортний потенціал, технологічні та виробничі можливості. Ми об’їздили декілька країн, знайомились з умовами ведення бізнесу, рівнем підтримки з боку держави. Зрештою зупинились на Латвії. Поруч Литва, Естонія, Фінляндія, Швеція, Данія, Польща, Німеччина цікаві для нас ринки", пояснює президент і власниця компанії Ірина Мірошник.

Загальна сума інвестицій в нове підприємство сягає 5,7 млн євро. Новий завод спеціалізується на виробництві гнучких пакувальних матеріалів, пакетів і етикеток для широкого асортименту FMCG.

Головна фішка заводу можливість випуску за один прогон до 5 млн упаковок одного виду, але з дизайном, що не повторюється.

Серед співробітників заводу в Латвії, і в керівному складі чимало українців.

IMMER Group
IMMER Group
IMMER Group

T.B.Fruit. Польський транзит

З компанією T.B.Fruit більшість українців знайомі завдяки торговій марці "Галіція". Власник — Тарас Барщовський.

Компанія уже давно займається виробництвом концентрованих соків і її продукція дуже популярна в Україні.

Загальна потужність переробних заводів T.B. Fruit сягає 1,2 млн тонн концентрованого соку на рік. Компаніє вже має завод в Молдові та два заводи в Польщі, у 2019-2020 рр починає будувати третій завод з переробки ягід та яблук в Мазовецькому воєводстві. Вартість проекту — 40 млн євро.

Заводи в Польщі переробляють не лише яблука, а й полуницю, малину, смородину, вишню, аґрус. Близько 90% виробленої продукції компанія експортує в інші країни.

фото T.B. Fruit
фото T.B. Fruit

Ovostar Union. Курс на Прибалтику

Ovostar Union входить до числа провідних виробників курячого яйця в Європі, а також сухих та рідких яєчних продуктів. ВласникиБорис Бєліков, Віталій Вересенко.

Наразі компанія планує запустити виробництво яєць в Латвії і вже придбала для цього обладнання на 26 млн євро. Загальний обсяг інвестицій у проект під назвою Gallusman до 2026 року становитиме 86 млн євро.

На підприємстві планується тримати до 8 млн курей. Передбачено також будівництво цеху з виробництва кормів та біогазові станція. Будівництво планується почати в другій половині 2019 року.

фото овостар
фото latifundist.com

Що дає "європейська прописка"

"Придбанням активів за кордоном найактивніше цікавляться компанії АПК, в складі яких досить важливу частину займає переробка, а не просте виробництво сировини (як наприклад, у всіх компаній рослинництва)", — пояснює керівник напряму послуг з корпоративних фінансів і M&A EY в Україні Владислав Остапенко.

За його словами, "європейська прописка" українцям, зазвичай, необхідна для здійснення масштабних продажів в ЄС, тому що дуже часто квоти на експорт продукціїдуже невеликі і єдиним виходом є наявність власного виробництва на території ЄС.

"Європейський ринок досить закритий, він захищає своїх виробників багатьма методами. Тому кожній українські компанії, яка має амбіції бути широко представленою на ринку ЄС, рано чи пізно доведеться відкривати там виробництво", — наголошує генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Тарас Висоцький.

За словами заступниці міністра аграрної політики та продовольства з питань з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої, український експорт продукції АПК до країн ЄС продовжує демонструвати щорічне зростання: в 2016 році він був трохи більше ніж 4 млрд дол, в 2017 році 5,8 млрд дол, а за результатами 2018 року він перевищує 6,3 млрд дол.

"Така динаміка чітко демонструє успішність Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС в сфері АПК", вважає вона.

Дійсно, ЄС для України  гігантський ринок з вищою купівельною спроможністю споживачів.

"Для порівняння, середня ціна курячого філе в Європі становить більше 200 грн/кг, коливаючись від 180-200 грн у Бельгії, Іспанії та Чехії до близько 300 грн/кг в Австрії та Греції", зазначає директор KPMG в Україні Максим Завальний.

"Придбання європейських підприємств чи відкриття власних відкриває для українських виробників нові можливості збуту, диверсифікує валюту виручку, що в свою чергу зменшує валютній ризик компанії", додає аналітик інвесткомпанії Concorde Capital  Андрій Передерей.  

Нові потужності в ЄС можуть мати на меті збільшення доданої вартості. Там може відбуватися додаткова переробка напівфабрикатів в кінцевий продукт. Як це відбувається на потужностях компанії "МХП".

За словами Завального, собівартість виробництва у ЄС зростає несуттєво через високий ступінь автоматизації виробництва та навіть дозволяє зекономити на логістичних витратах — невеликі відстані та відкриті кордони між країнами-членами Євросоюзу.

Для українських виробників власні фабрики у Польщі чи Литві дозволяють позиціонувати  себе європейськими компаніями і відкривати двері на інші ринки.






УКР | РУС
Головна | Новини | Публікації | Колонки
©2006-2015 "Економічна правда"