Запровадження українським урядом повної заборони на торгівлю з ОРДЛО уберезні 2017 року активно обговорювалося громадськістю.

Тодішня дискусія виявила відсутність консенсусу серед громадян та еліт щодо політики, якої уряду слід дотримуватися щодо сепаратистських псевдореспублік.

Одним з чинників, що негативно позначається на якості обговорення, є обмеженість даних щодо сепаратистських економік.

Через чотири роки після початку конфлікту ми досі знаємо мало. Хоча економікам сепаратистів було присвячено кілька досліджень науковців, жоден з авторів не розглянув питання економічного розвитку після повної заборони на торгівлю.

Журналістські розслідування та непрямі підрахунки вказують, що ефект виявився сильним і негативним, попри твердження сепаратистів про успішне відновлення роботи підприємств.

Брак інформації не сприяє ухваленню поінформованих рішень і спричиняє ситуацію, коли обговорення ведуться на основі припущень.

Ця стаття має на меті систематизувати уявлення про сепаратистські економіки, приділяючи особливу увагу недавнім подіям.

Освітлення як індикатор

Один з нових способів отримати інформацію про стан економік у випадках, коли статистичні дані відсутні або сумнівні, — скористатися інтенсивністю нічного освітлення як непрямим показником економічної активності.

Серед найцікавіших прикладів використання такого підходу — оцінки економічних втрат у Сирії, впливу санкцій на нерівномірність розвитку регіонів у Північній Кореї та нові дані про обсяги виробництва в деяких африканських країнах. Такий підхід в Україні застосували Coupe et al. та Kochnev.

В нашому дослідженні використані знімки, отримані VIIRS — інфрачервоним датчиком, встановленим на американському метеорологічному супутнику. Датчик сканує Землю, коли супутник проходить над територіями в 00:15 за місцевим часом, з роздільною здатністю 742×742 метри в надірі — точці на поверхні, розташованій безпосередньо під супутником.

Калібрування відбувається на борту супутника, насиченість знімків не зазнає коригування, що дозволяє порівнювати зображення, зроблені у різний час.

Група із спостереження за Землею в Національному управлінні океанічних та атмосферних досліджень (NOAA) США збирає зображення, відфільтровує хмари та публікує на своєму сайті знімки, доступ до яких безкоштовний.

Слід підкреслити два моменти.

По-перше, оскільки довгий світловий день негативно позначається на інформативності фотографій з квітня по вересень, для території України розглянуто лише знімки, отримані впродовж тих шести з дванадцяти місяців року, коли ночі досить довгі.

По-друге, як зазначили Chen та Nordhaus, VIIRS захоплює багато фонового шуму, який може з'являтися внаслідок тимчасового освітлення та спалахів, не пов’язаних з людською діяльністю. Щоб зняти цю проблему, автор використовував лише ті місця України, де ймовірність стабільного освітлення найвища, — території міст.

Більш детально про те, які автор використовував масиви даних для визначення окупованих територій, читайте тут.

Освітленість у Східній Україні та на територіях міст, січень 2017 року

Загальна картина

Малюнки нижче дають загальне уявлення про те, як змінювалося освітлення в ОРДЛО порівняно з контрольованими урядом територіями Донецької та Луганської областей і рештою України без урахування Криму.

Зміна середнього логарифмічного значення освітленості за квартал у містах України

Характер змін освітленості зазвичай відповідає висновкам інших спостерігачів, крім періоду 2017-2018 років. Освітленість усіх регіонів змінювалася паралельно.

Схоже, що заборона торгівлі так само сильно позначилася на решті України, як і на сепаратистських економіках. Проте, можливо, на результат вплинули інші, сторонні чинники, наприклад сезонність або помилка вимірювання.

Сепаратисти під мікроскопом

Попередній аналіз неявно передбачав, що заборона торгівлі позначилася на всій економіці сепаратистів.

Можливо, це не зовсім так, оскільки заборона на торгівлю найбільше вплинула на основні промислові підприємства, які все ще працювали і сплачували податки українському урядові.

Щоб з’ясувати, чи були наслідки заборони торгівлі локальними, автор визначив на карті розташування підприємств, де сепаратисти ввели зовнішню адміністрацію.

Для цього автор скористався адресами компаній, які знайшов на їх сайтах або в онлайнових базах даних. З-поміж 46 націоналізованих підприємств автор враховував лише промислові компанії, що напевно мали багато працівників. На ілюстрації нижче показано розміщення 26 компаній, залишених у списку.

Освітленість у Східній Україні та на територіях міст, січень 2017 року

Крім цього, щоб дізнатися, чи вплинула заборона торгівлі на ситуацію в клітинках (територіях), близьких до місця розташування відповідних підприємств, автор склав графік показників приросту освітленості в цих клітинках після заборони торгівлі.

Більш детально про те, які саме показники враховував автор, про які графіки йдеться і як вони були побудовані, читайте тут.

Інтенсивність нічного освітлення як непрямий показник економічної активності свідчить про економічно та статистично значимий негативний ефект. Втім, ефекти помітні лише на мікрорівні, тимчасом як на макрорівні освітленість невизнаних "республік" змінювалася паралельно з рештою України.

Що показало дослідження

Дослідження вказує, що заборона торгівлі, ймовірно, мала негативний вплив на освітленість сепаратистських регіонів. Однак у плані нічного освітлення ефект був переважно локальним і не виявлявся на макрорівні.

Цей висновок суперечить результатам дослідників та оцінкам обсягів виробництва основних промислових товарів в ОРДО та ОРЛО. За їх даними, видобуток антрацитового вугілля зменшився в п’ять разів — до 2 млн тонн на рік.

Якщо припустити, що на Донбасі гірничодобувна промисловість, виробництво та енергетика демонструють схожі тенденції через тісні економічні зв’язки між ними, цей ефект мусив бути відчутним для всієї економіки, оскільки на зазначені три сектори сумарно припадала третина довоєнного ВВП регіону.

Як пояснити суперечливі факти? Автор віддає перевагу тлумаченню на основі таких міркувань.

Як зазначили Chen та Nordhaus, знімки VIIRS краще відображають переміщення населення, ніж зміни ВВП. Якщо цей висновок спрацьовує і для України, то це означає, що заборона на торгівлю не змусила населення виїхати з територій, що перебувають під контролем сепаратистів.

Це узгоджується з кількістю зареєстрованих ВПО, яка зменшуєтьсяз середини 2016 року, та з кількістю працівників ДТЕК, які бажають переселитися: лише 670 з 36 тис подали заяву про переїзд на території, які контролює уряд.

Якщо це так, то яким чином людям вдалося компенсувати зниження рівня доходів?

Повідомлення ЗМІ та місцеві новини вказують на кілька стратегій.

Передусім, населення накопичує борги, відкладаючи оплату рахунків за електроенергію, опалення та комунальні послуги. За словами керівника комунальних служб Ровеньків — міста, де була закрита одна з шахт, рівень несплати за комунальні послуги у січні 2018 року перевищував 50%.

Інші варіанти — залишатися на підприємствах під керівництвом сепаратистів, отримуючи меншу зарплату, шукати посад "держслужбовців" або вести неофіційний бізнес, найімовірніше, з російськими фірмами, приєднатися до терористичних угруповань сепаратистів, де можна розраховувати на зарплату, що в два-чотири рази перевищує рівень зарплат у "державному" секторі.

Проте жоден з цих варіантів не підштовхує населення окупованих територій до більшої реінтеграції в українську економіку, політику чи громадянське суспільство.

Оригінал публікації: Гра світла: дослідження економік сепаратистів після заборони на торгівлю

Vox Ukraine, спеціально для ЕП