Українська правда
Економічна правда
Публікації

11 друзів Бойка: хто відповість за скандальну оборудку з вишками
12.03.2018 14:30
Генпрокуратура нещодавно заявила про "серйозний прорив" у справі "вишок Бойка", проте найбільш одіозні фігуранти найскандальнішої оборудки минулої влади можуть уникнути покарання.

Одним з головних символів корупції минулої влади вважається оборудка на сотні мільйонів доларів з так званими "Вишками Бойка", названими на честь тодішнього голови Міненерго Юрія Бойка, який наразі очолює фракцію "Опозиційного блоку".

З часів Бойка-міністра пройшло вже понад 5 років. Зараз він готується взяти наступну висоту сісти у президентське крісло. Судячи з останніх рейтингів, на найближчих виборах саме Бойко та Юлія Тимошенко будуть основними конкурентами чинного президента.

З цим трохи не в'яжеться той факт, що на початку лютого Генпрокуратура, яку очолює головний соратник Порошенка, зробила все, щоб відбілити одного з головних конкурентів гаранта.

Так, на початку лютого Юрій Луценко провів брифінг, на якому фактично перейменував "Вишки Бойка" в "Вишки Януковича-Арбузова-Бакуліна". Бакулін — колишній голова "Нафтогазу", а нині — нардеп від "Опозиційного блоку", який уже більше двох років не з'являється в Раді і перебуває за межами країни.

12 травня о 14 годині регламентний комітет Ради розгляне подання генпрокурора про його притягнення до відповідальності, затримання і арешт.

За що саме генпрокурор хоче посадити колишнього менеджера НАКу, чому правоохоронці не притягують до відповідальності Бойка і як розслідується найскандальніша корупційна оборудка минулої влади та чи сядуть за грати її найбільш одіозні фігуранти. Про це далі.

Ребрендинг по-прокурорськи

На початку лютого на брифінгу Луценко повідомив: ГПУ має докази, що в 2011-2013 роках оточення Януковича привласнило мільйони доларів державних коштів.

Слідство стверджує, що після того, як оборудка була спланована, Янукович здійснив візит до Латвії для налагодження бізнес-контактів.

У Латвії, начебто, колишній президент домовився, що компанія Rigas Kugu Buvetava "допоможе" НАКу закупити вказані бурові, а саме створить видимість надання послуг з їх транспортування до України.

Вартість "вишок" коливалася від 150 до 300 млн доларів в залежності від комплектації, транспортних видатків та страхування.

За домовленостями, вартість кожної планувалося завищити на 150 млн доларів, з яких 130 млн мали піти, згідно матеріалів слідства, Януковичу та його оточенню, а 20 млн доларів, голові судноверфі Мельнику (є в списку на малюнку, — ЕП)  та іншим учасникам схеми.

За даними ГПУ, займатися оборудкою Янукович доручив Арбузову, який й мав організувати схему привласнення, виведення та розподілу коштів між учасниками.

фото: УНІАН 

Арбузов в свою чергу передав Бакуліну вказівку Януковича організувати тендер на закупівлю вишок. Бакулін, як кажуть свідки, не зміг відмовитися, але вирішив, що тендер проводитиме не "Нафтогаз", а його 100% "дочка" "Чорноморнафтогаз".

"В такий спосіб Бакулін хотів створити видимість, що "Чорноморнафтогаз" сам ініціював закупівлю бурових і самостійно встановив ціну", вважає слідство.

Отже, голова "Чорноморнафтогазу" погодив закупівлю бурових, а сам Бакулін ставив свої підписи під змінами до фінпланів "Нафтогазу" і "Чорноморнафтогазу", вказуючи завищені обсяги для придбання бурових.

"Фактично, "Чорноморнафтогаз" міг напряму купити в Сингапурі одну бурову за 210 млн доларів, іншу — за 179 млн доларів, проте було сплачено 400 і 398 млн відповідно", наголосив під час брифінгу Луценко.

При цьому, як виходить із матеріалів слідства, із запланованих 300 млн доларів вдалося привласнити тільки 144 млн з купівлі першої вишки.

Причина через оборудку піднявся скандал, тому Янукович наказав доукомплектувати другу бурову щоб створити видимість, що сплачена сума відповідає ринковій.

Крім того, необхідно було відбілити першу оборудку, для чого провели експертизу вартості другої установки, яка підтверджувала нібито відповідність її вартості контракту.

Але навіть після цього скандал не затихав і тому інші п'ять вишок (із самого початку планувалося закупити 7 бурових установок, ЕП) не було закуплені.

В результаті оборудок, привласнені грошові кошти були розподілені між всіма учасниками, про що ЕП писала раніше.

Наразі у справі про так звані "вишки Бойка" засуджено двох осіб, ще частині фігурантів оголошено про підозри, деякі з них оголошені в розшук (деталі ТУТ).

Повна версія брифінгу, на якому Луценко озвучує версію слідства щодо "вишок Бойка"

Врятувати (не)рядового Бойка

Серед фігурантів справи відсутня людина, ім'ям якої власне й названо оборудку. Йдеться про Юрія Бойка, який на відміну від інших "гучних" фігурантів справи, досі залишається в Україні, і готується до президентських виборів.

фото: Українські новини

ГПУ, буцімто,  поки не має доказів причетності лідера "Опозиційного блоку" до вказаної схеми.

"Бойко з першого моменту порушення справи є її фігурантом. Він був допитаний, і буде допитуватися, проте наразі ми не маємо прямих доказів його участі, крім одного важливого моменту, коли він підписував зміну фінплану", пояснює Луценко.

Він каже, що Генпрокуратура не "стіл замовлень", щоб оголошувати підозру без достатньої доказової бази. За словами очільника ГПУ, прив'язка прізвища Бойка до вишок відбулася після "припущень одного нардепа". В даному випадку він має на увазі Сергія Лещенка.

На цьому етапі ГПУ бачить лише рахунки, які контролювали Арбузов, Мельник та Бакулін. Останній, зняття імунітету з якого в понеділок розглядає комітет парламенту, в Україні давно не з'являвся.

Бакуліна підозрюють у створенні організованого злочинного угрупування та розкраданні бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

фото: 112.UA

За останнім епізодом екс-голову НАКу вже затримували у березні 2014 року. Тоді Бакулін втратив свідомість під час проведення слідчих дій, з офісу "Нафтогазу" його вивезли в інвалідному візку. Згодом він був заарештований.

Правда, за ґратами тодішній голова НАКу надовго не затримався: суд відпустив Бакуліна під заставу, змінивши її розмір з 1,5 млрд гривень на 10 мільйонів.

Наразі точне місце перебування Бакуліна правоохоронцям невідоме. Наприкінці лютого він написав листа до голови Верховної Ради, в якому повідомив, що перебуває на лікуванні, а про подання дізнався із ЗМІ.

Крім іншого, депутат заявив, що поки не може прибути на засідання комітету, але хоче ознайомитися з поданням і дати свої пояснення. Коли саме очікувати його повернення в Україну, Бакулін уточнювати не став.

Віддам задарма/продам

Загалом, історія з так званими "вишками Бойка" дуже сумна.

Річ у тім, що вказані бурові платформи, щодо яких слідство ведеться вже декілька років, і, судячи з усього, не призведе до покарання головних фігурантів, Україна вже давно втратила.

У 2014 році під час анексії Криму Росія захопила обидві установки.

Втім, ще у 2016 році українські нафтогазові компанії звернулися до міжнародного трибуналу з вимогою відшкодувати 2,6 млрд доларів збитків, завданих захопленням вишок та інших активів НАКу в Криму. Враховуючи результати останніх суперечок "Нафтогазу" та "Газпрому", для росіян арбітраж може обернутися черговою невдачею.

Щоправда, не на користь України можуть зіграти останні заяви генпрокурора щодо планів продати вказані бурові.

фото: УНІАН

Так, на початку лютого Луценко повідомив, що не дивлячись на те, що вишки перебувають на окупованій території, це не заважає юридично продати їх будь-якому бажаючому суб'єкту. Він додав, що продаж може відбутися "впродовж розумного терміну".

Ця заява викликала бурхливу реакцію з боку юристів, що займаються супроводом справи в рамках позову України проти Росії.

"Ми постійно повторюємо, що Росія заблокувала доступ Україні до її ресурсів і незаконно конфіскувала бурові.

При цьому Луценко каже, що Україна збирається продавати "вишки Бойка". Де ж логіка? Подібними заявами генпрокурор підриває нашу позицію в міжнародних судах", - стверджують юристи.

"Заява Луценка не просто надає аргументи російській стороні щодо відсутності порушень в її діях, а й дає можливість Арбітражному трибуналу відхилити позовні вимоги України", - підсумував співрозмовник в групі юристів.






УКР | РУС
Головна | Новини | Публікації | Колонки
©2006-2015 "Економічна правда"