| Колонки |
В умовах воєнного стану питання збереження ключових працівників стає критично важливим для бізнесу. Уряд нещодавно оновив правила бронювання працівників та критерії надання підприємствам статусу критично важливих.
Ці зміни не лише уточнюють процедуру бронювання (наприклад, в частині розбронювання), але й додають нові вимоги до компаній, які обов’язково слід знати, оскільки вони суттєві. Без їхнього врахування про бронювання можна забути.
Для більшості загальна квота на бронювання військовозобов’язаних працівників залишилася незмінною – не більше 50% від їх загальної кількості в компанії. Проте є винятки: у квоту не входять військовозобов’язані жінки, кінцеві бенефіціари підприємств, які не працюють у них, та деякі інші категорії.
За окремим рішенням Міністра оборони квота може перевищувати 50%, але процедура подання таких заявок чітко не визначена. Як повідомляється, раніше окремі компанії вже отримували таке окреме індивідуальне рішення для збільшення власної квоти військовозобов’язаних працівників, які можуть бути заброньовані.
Не слід очікувати, що це буде масовим явищем, але все ж поява такої норми вітається, бо тепер кожне підприємство, яке зможе обґрунтувати необхідність підвищення квоти (а таких вистачає), має шанс отримати це рішення.
Працівників, чия місячна зарплата менша за 20 000 грн (це станом на зараз 2,5 мінімальних зарплат), не можна бронювати навіть на критично важливих підприємствах. Це означає, що компаніям доведеться забезпечувати прозорість зарплат і коригувати їх рівень відповідно до нових вимог.
Тобто, можна сказати, що це часткове врахування попередніх проєктів окремого економічного бронювання, яке кілька разів планували запустити ще з 2022 року. Варто віддати менеджменту країни належне: це вдалий для бюджету хід.
Тобто, економічне бронювання (усе бронювання є "економічним", але тут мова про інше) не знайшло підтримки у населення (різке несприйняття як поділу на багатих і бідних), але ідея наповнення бюджету таким чином була приваблива і її "запакували" у зміни для звичайного бронювання.
Представництва донорських установ та виконавці міжнародних проєктів можуть бронювати до 50% військовозобов’язаних працівників, за умови, що вони безпосередньо залучені до виконання завдань проєкту.
Такі працівники повинні бути безпосередньо залучені до виконання завдань проєкту та визначені такими згідно з внутрішніми документами виконавця проєкту (наказом, посадовою інструкцією тощо).
Усі теперішні відстрочки від призову будуть дійсними максимум до 28 лютого 2025 року. Далі, працівників потрібно буде перебронювати через портал "Дія". Це дозволить синхронізувати дані і розпочати новий етап. Для компаній без ідентифікаційного коду (код ЄДРПОУ) збережено можливість подавати списки до відповідних органів.
Отримання відстрочок через портал "Дія" більше не буде у форматі "тут і зараз": після подання списку через "Дія" потрібно чекати до 72 годин для перевірки відповідності всім умовам бронювання. При цьому, відстрочку зрештою працівник зможе отримати лише якщо дотримуються всі із таких умов:
Щодо уточнення даних (пункт 4) вище) є нюанс. Якщо вчитуватись, то до нововведень бронювати дозволялось лише тих працівників, які уточнили дані до 17.07.2024.
Тобто, працівникам, які не уточнили дані до цієї дати, могли відмовляти в бронюванні. А тепер, знову ж якщо вчитуватись, для появи права бути заброньованим, працівнику достатньо уточнити персональні дані і не обов’язково було робити це до 17.07.2024.
Правда, не виключено, що це звичайна описка. Відтак, відповідь на питання, чи важлива дата уточнення персональних даних для можливості бути заброньованим, дасть практика, оскільки законодавство щодо цього виписане нечітко.
Керівники компаній можуть подавати заяви про анулювання відстрочки через портал "Дія". Для цього необхідно буде зазначити, зокрема, дані працівника та причину запиту.
Заява подаватиметься як щодо своїх співробітників, так і щодо тих, які були заброньовані іншою компанією, але чи буде це працювати на практиці побачимо згодом. У випадку анулювання, Мінекономіки повідомлятиме про це не лише компанію, але й Мінцифри та Міноборони.
Розширюється перелік відомостей про компанію в Єдиному переліку для бронювання такими відомостями:
Держорган, який надав компанії статус критичності, за поважних причин зможе ініціювати через портал "Дія" виключення компанії з Єдиного переліку для бронювання, внаслідок чого бронювання буде неможливе, а попередньо надані відстрочки будуть анульовані.
Ті компанії, у яких статус критичності спливав до 30 листопада 2024 року, отримують автоматичне його продовження до кінця цього року. Також, державні органи повинні переглянути до кінця лютого 2025 року чинні рішення про визнання критичними тих компаній, у кого зазначений статус буде діючий і в новому році.
Компанії, у яких статус критичності спливе до кінця поточного року, з 01.01.2025 повинні заново отримати такий статус, при чому вже за оновленими спецкритеріями (для кого застосовано), погоджених Міноборони та Мінекономіки.
Відтепер, "мінімальний пакет" критеріїв для приватного сектора виглядає так:
Є й інші зміни, але наведені вище аспекти є ключовими для приватного сектору і які потрібно розуміти в першу чергу для швидкого реагування та входження у новий етап розвитку боротьби за працівників, а отже і за свій бізнес в цілому, його стійкість і розвиток.
Правильне застосування нововведень дозволить оперативно адаптуватися до нових умов і забезпечити ефективне збереження персоналу.
Співавтор: Владислав Кепко, керівник практики працевлаштування та військового права Syrota Dzis Melnyk & Partners