| Колонки |
У Верховній Раді досі ігнорують надзвичайно важливий для житлово-комунальної сфери країни законопроєкт №2458 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг".
Нагальні питання, які мав би вирішити цей документ, надзвичайно важливі саме зараз і абсолютно для всіх громадян, але з вини народних обранців залишаються невирішеними вже другу каденцію Верховної Ради.
Нова каденція також не поспішає — вже більше року законопроєкт обговорювався на різних робочих групах та в профільному комітеті, всі деталі були узгоджені не один раз, навіть з міжнародними експертами, а попри це законопроєкт і досі не проголосовано — то в сесійній залі не збирається кворум, то виносять на голосування в кінці дня і відкладають на потім.
Складається враження, що народні обранці просто не розуміють важливість і нагальність прийняття законопроєкту 2458, через що продовжують безпідставно спустошувати кишені пересічних українців та ставлять на межу колапсу усю житлово-комунальну сферу країни.
Зараз будинкові прилади обліку води, відповідно до чинного законодавства, мають встановлювати споживачі власними коштами.
З прийняттям законопроєкту 2458 цей фінансовий тягар у повному обсязі нарешті буде перекладено на водоканали, що є надавачами послуг з водопостачання.
Це логічно і давно на часі, бо споживачі зацікавлені у відсутності додаткових витрат, а водоканали зацікавлені в прозорому обліку спожитих населенням послуг.
От тільки не зрозуміло в чому зацікавлені депутати, зволікаючи з прийняттям законопроєкту, який мав би зменшити фінансове навантаження на виборців.
І ще важлива проблема, яку б вирішив законопроєкт 2458 — це обслуговування внутрішньобудинкових мереж, зокрема газових, які вже багато років ніхто не обслуговує.
Поки законопроєкт лежить у довгій шухляді народних обранців, у житлових будинках і далі можуть траплятись вибухи газу з відповідними наслідками.
Без прийняття законопроєкту 2458, надавачі житлово-комунальних послуг не можуть укласти публічні договори зі споживачами і застосовувати актуальні на поточний рік тарифи.
Через це підприємства зазнають суттєвих збитків, зокрема на фоні постійно зростаючих цін на електроенергію, що тільки за цей рік подорожчала на 50%.
Наразі деякі народні обранці подають це виборцям як справедливий удар по монополістах, що ніби-то "заїлися", і сподіваються, що люди оцінять такий хід.
Але депутати забувають, що виборці — це споживачі послуг монополістів, тому насправді удар під дих вони завдають пересічним громадянам, які ризикують залишитись без води, каналізації та тепла у своїх домівках.
Так вже було цього року у Павлограді і Марганці, де за борги від електропостачання були відключені місцеві водоканали, а значить і їхні споживачі залишились без води в умовах пандемії.
Чому так сталось? Тому, що єдина підтримка надана водопровідно-каналізаційній галузі у вигляді заборони відключення водоканалів від електропостачання на період карантину, була скасована урядом вже через кілька місяців.
Враховуючи, що платоспроможність споживачів постійно погіршується, а актуальні тарифи застосовувати не дозволено, борги житлово-комунальних підприємств, на жаль, неминуче будуть накопичуватись.
Тому з таким підходом кожен споживач рано чи пізно може стати заручником байдужості державних чиновників і депутатів Верховної Ради до проблем стратегічно важливої і життєво необхідної галузі.
Хотілось би, щоб народні обранці нарешті стали по-справжньому мислити інтересами своїх виборців — облишили міфічну боротьбу проти монополістів, а натомість зайнялись створенням та прийняттям необхідної законодавчої бази, яка дозволить українцям отримувати якісні житлово-комунальні послуги якомога швидше.