Українська правда
Економічна правда
Колонки

Зерна правди
16.10.2020 08:16
Як обвал цін на ринку зерна може зашкодити агробізнесу, і що треба робити.

Останній тиждень ми спостерігали за ініційованою Асоціацією пекарів дискусією в медіа щодо можливого підняття на 40% цін на хліб.

Причиною подорожчання, зі слів пекарів, стало зростання закупівельних цін на пшеницю, соняшник, олію.

Ми розуміємо, шановні аграрії, що це тільки перший етап дискусії. Насправді пекарі хочуть одного: заборонити або обмежити експорт українського зерна.

Так вони сподіваються обвалити ціни на зерно на внутрішньому ринку. Це дозволить їм отримати додаткову вигоду у своєму хлібному бізнесі.

Як на мене, тут є кілька важливих моментів.

По-перше, так звані пекарі, які заявляють про ріст цін на пшеницю і прийдешню катастрофу для свого бізнесу, дещо втратили момент. Їхня логіка лишилася на рівні 1990-х років, коли вони домінували на ринку виробництва хліба.

По-друге, офіційна статистика свідчить, що за останні 20 років споживання хліба впало майже вчетверо. Це пов'язано не лише з тим, що з'явилося безліч невеликих пекарень, а й з тим, що змінився український споживач.

Він уже не їсть так багато хліба, як у радянські часи: тоді існувала щорічна норма споживання – 100 кг на рік, а зараз українець з'їдає не більше 30 кг.

По-третє, в Україні зменшилася кількість людей.

Посуха набирає обертів: що українських фермерів лякає більше, ніж коронавірус та карантин

Від внутрішньої кон'юнктури перейдемо до глобальної.

Справді, світові ціни на пшеницю за останній місяць зросли на 10% до 220 дол за тонну. Зниження оцінок врожаю в низці країн, включаючи США та Україну, а також посуха на сході України і на частині території Росії "підігрівають" ситуацію на ринку. Навіть попри те, що світовий баланс не виглядає напруженим.

Мало хто міг це прогнозувати, так само як мало хто може дати гарантію, що такі порівняно високі ціни протримаються хоча б кілька місяців. Але про наслідки поговорити не завадить, тим більше, що ця дискусія вже ініційована пекарями.

Отже, спробуймо знайти відповіді на кілька ключових питань.

Перше. Чи є поточний рівень цін на пшеницю у світі унікально високим? Навряд чи. Наприклад, у квітні 2020 року, у розпал локдауну, ціна піднімалася до такого ж рівня – 213 дол за тонну. Чому тоді мова не йшла про подорожчання хліба?

Друге. Чи є зростання світових цін основним чинником підвищення цін на пшеницю в Україні? Тут відповідь теж негативна. Порівняно з квітнем, ціна на пшеницю у світі зросла на 3,3%. У той же час курс гривні до долара знецінився на 4,9% (30 квітня – 26,9 грн, 12 жовтня – 28,21 грн).

Третє. Чи існує пряма залежність між ціною на зерно і ціною на хліб? Здавалося б, це питання має логічну й однозначну відповідь. Проте, за свідченням самих пекарів, у структурі собівартості хліба на борошно припадає близько 40%.

Якщо перерахувати це в зерно (особливо в зерно, що продається фермером на елеваторі, без вартості доставки), а також врахувати мінімум 10-20% збутової націнки, ми отримаємо, що в ціннику хліба на зерно припадає тільки 20%.[BANNER1]

Отже, будь-яке регулювання цін на зерно принципово на ціну хліба не вплине, а от на доходи аграрія може вплинути, і суттєво.

Четверте. Чи існує ризик "хлібної гіперінфляції"? Відповідь негативна – і з огляду на згадану структуру собівартості, і з огляду на досвід. Наприклад, у квітні 2020 року, коли, як вже зазначалося, ціни на пшеницю були на проміжному максимумі, зростання ціни на хліб у річному вимірі становило 7%.

У вересні цей показник знизився до 4,2%. Нагадаю, макроекономічний прогноз Мінфіну на 2020-2022 роки передбачає у 2020 році інфляцію на рівні 11,6%. Після наведених аргументів відповідь на питання, хто розкручує ажіотаж із зростанням цін і для чого це робиться, стає очевидною.

Замість того, щоб планувати обвал цін на внутрішньому ринку зерна, пекарям потрібно адаптуватися до нових ринкових умов. Приміром, запустити систему форвардних контрактів щодо пшениці. Адже ціни на зерно злетіли не вчора, а на початку року. Виникає логічне питання: чому пекарі не перестрахувалися?

Утім, це питання до всіх нас. Ми – і аграрії, і пекарі – в одному човні. Цей рік виявився надзвичайно складним. Чи треба піднімати паніку і заганяти всіх у глухий кут? Ще й перед місцевими виборами. Від цього втратять усі.

Українські аграрії закликають до дискусії українських пекарів. Варто почати дискусію про майбутнє, про довгострокове планування та хеджування ризиків. Цей діалог має завершитися формуванням чітких пропозицій до влади, які допоможуть врегулювати ринок виробництва і зерна, і хліба.






УКР | РУС
Головна | Новини | Публікації | Колонки
©2006-2015 "Економічна правда"