Українська правда
Економічна правда
Колонки

Велика приватизація очима іноземного інвестора
15.09.2020 07:00
PROMOTED. За останні роки приватизація стала одним із пріоритетних напрямів діяльності уряду України.

Фундаментальним кроком стало прийняття закону, який скасував заборону на приватизацію більш ніж тисячі державних підприємств і відкрив шлях до старту повномасштабної приватизації.

На рахунку у Фонду державного майна вже чимала кількість успішно реалізованих проектів малої приватизації, включно з продажем у липні 2020 року готелю "Дніпро" за більш ніж 1 мільярд гривень. Але велика приватизація теж не стоїть на місці.

Наразі 25 державних компаній у секторах енергетики, хімічної промисловості та сільського господарства пропонуються на продаж у рамках великої приватизації у 2020–2021 роках.

Серед них — такий гігант як "Центренерго" (7,69 гігават, або 15 % від загальновикористовуваної потужності електрики), який вже юридично і фактично перебуває під контролем держави та планується на приватизацію в другому кварталі 2021 року.

У переліку на велику приватизацію є і виробник добрив "Одеський припортовий завод", і машинобудівний гігант "Азовмаш", і завод-виробник та постачальник турбо- і гідрогенераторів "Електроазовмаш".

З липня 2020 року набув чинності закон про демонополізацію виробництва спирту, який поклав край монополії державної компанії "Укрспирт", що створило сприятливі умови для приватизації її активів.

Зокрема було знято заборону на отримання ліцензій на виробництво та експорт спирту приватним особам, на рік обмежено будівництво нових виробничих потужностей, а також до 2024 року обмежено імпорт спирту.

Зазначимо, що чинні правила приватизації є дружніми стосовно іноземних інвесторів і відкривають нові можливості для них порівняно з попереднім законодавством.

Зокрема договір купівлі-продажу об'єкта великої приватизації може регулюватися англійським правом, а суперечки між сторонами такого договору можуть бути передані на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду.

Можливість застосування міжнародних практик M&A-трансакцій до українських операцій забезпечує передбачуваність і впевненість для іноземних інвесторів, а також дає змогу додавати до договору спеціальні гарантії та запевнення сторін, відповідальність за їх порушення (warranties and indemnities).

Водночас для того, щоб скористатися зазначеними можливостями, учасник повинен своєчасно подати відповідну пропозицію до Фонду державного майна України.

Також закон передбачає спеціальний механізм захисту активів об'єкта великої приватизації, згідно з яким після прийняття рішення про приватизацію повноваження управління цільовою компанією обмежуються.

Усі правочини, пов'язані з передачею та/або заставою активів, кредитною кваліфікацією, можуть бути виконані лише з попереднього схвалення органу приватизації. Це забезпечує стабільний стан і цілісність об'єкта приватизації.

Якщо говорити про кроки, які слід зробити для успішної покупки об'єкта великої приватизації, я б виділив кілька основних питань, які потенційний покупець повинен взяти до уваги.

Об'єкти великої приватизації готуються до продажу радниками — професійними інвестиційними консультантами, які визначаються державою шляхом проведення спеціального конкурсу.

Радники здійснюють аудит, юридичну експертизу, SWOT-аналіз, оцінку активу і забезпечують виведення об'єкта на продаж.

Проте приватизація має розглядатися, як і будь-який інший правочин M&A, з усіма підготовчими діями з боку покупця, включно з повною комплексною юридичною перевіркою (due diligence), контрактною роботою, належним корпоративним структуруванням, врегулюванням антимонопольних питань тощо.

По-перше, потенційні покупці повинні чітко уявляти мету і майбутню бізнес-стратегію підприємства.

У більшості випадків покупець повинен надати довгостроковий бізнес-план, що містить зобов'язання стосовно цільового об'єкта. Слід зазначити, що бізнес-план буде невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, відповідно, зобов'язання, передбачені таким бізнес-планом, повинні бути в подальшому виконані.

По-друге, потенційний покупець повинен підготувати свою корпоративну структуру, а також перевірити своїх афілійованих осіб, оскільки це має величезне значення.

Незважаючи на гнучкі вимоги до потенційних покупців-нерезидентів, у чинному законодавстві все ж існують деякі обмеження щодо потенційних інвесторів.

Зокрема у приватизації заборонено брати участь: державам-агресорам (на цей час це Російська Федерація) або юридичним особам, що належать державам-агресорам (їхнім афілійованим особам); компаніям, зареєстрованим у юрисдикції, зазначеній FATF як така, що не бере участь у боротьбі з відмиванням грошей; фізичним та юридичним особам, що підпадають під українські санкції; компаніям з нерозкритою інформацією про бенефіціарних власників; інвесторам, що раніше брали участь у приватизації (та їхнім афілійованим особам), з якими були розірвані угоди про приватизацію через невиконання зобов'язань; інвестиційним консультантам, які беруть участь у приватизації відповідних активів.

Ще одне важливе питання — фінансування угоди.

Покупець може використовувати як власні, так і залучені кошти, при цьому повинен розкрити джерело фінансування та надати документи, що підтверджують його законне походження. Іноземний інвестор повинен надати фінансовий звіт, підтверджений аудиторською перевіркою.

У випадках, коли використовуються залучені кошти, необхідно розкрити особистість кредитора і надати підтвердження наявного зобов'язання кредитора профінансувати придбання об'єкта в разі перемоги на аукціоні.

Це лише деякі з багатьох питань, пов'язаних із процесом приватизації, які інвестори повинні взяти до уваги. Але всі ці труднощі — ніщо порівняно з потенційними вигодами, які інвестори можуть отримати, розумно інвестуючи в нові гілки розвитку України.

Звичайно, через поточну епідемічну та економічну ситуацію темпи великої приватизації з великою ймовірністю можуть бути уповільнені, а терміни — перенесені.

Однак з іншого боку, інвестори мають час для належної підготовки до великої приватизації в Україні.






УКР | РУС
Головна | Новини | Публікації | Колонки
©2006-2015 "Економічна правда"