Українська правда
Економічна правда
Колонки

Вихід із "зеленої" кризи – гра в імітацію
29.07.2020 18:15
Чому зниження "зеленого" тарифу без реформування галузі не подолає кризу на ринку електроенергії.

Колеги знають мене як економіста, адепта розрахунків, фактів та evidence-based (доказової. – ЕП) аналітики, а також як розробника моделей, які використовувало Міненерго в процесі "медіації" з інвесторами у ВДЕ.

Оскільки Аннушка вже витерла олію, яку до цього пролила на рейки локомотива "віддячити зеленим", то я вирішив, що вже можна дати свою персональну експертну оцінку ситуації, що склалася.

"Переможна зрада" законопроєкту №3658

Переможна – бо зекономили непобутовим споживачам близько 200 млн євро на рік на наступні десять років. Красива картинка в медіа, електорат радіє та вдячний своїм демократично обраним популістським політикам.

Ми не перша країна, яка переглядає "зелені" тарифи, але шлях, яким ми це зробили, і що ще включено в закон, – це вже українська особливість.

Тут і "зелені металурги", які не будуть платити за "зелених", а заплатять усі інші. Тут і часткове фінансування ВДЕ з бюджету, хоча не подумали, звідки брати кошти на ці нові видатки. Зате передбачили можливість накинути сюрпризом податкове навантаження на ВДЕ десь у майбутньому.

Як економіст скажу, що бізнес не повинен отримувати надприбутки за державної підтримки, та жоден політик не порахував, були надприбутки чи ні.

На грамотний, індивідуальний, бізнес-орієнтований підхід ні в кого бажання не було. Усіх пустили під одну гребінку. Деякі компанії матимуть проблеми з виплатами кредитів, деякі – ні. Чи справедливо вчинили з першими?

"Зелений тариф" урізали. Що саме змінила Рада і кого це стосується

Зрадлива – бо, воюючи з електровітряками, проігнорували корінь зла. Основоположні проблеми та викривлення ринку залишилися, борги будуть накопичуватися. Тепер ми ще зможемо їх (не)покривати з державного бюджету.

Я часто повторював і буду повторювати: ВДЕ не є основною проблемою, скільки їм не знижуй тариф. ВДЕ є невід'ємною частиною ринку електроенергії, і без подолання основоположного викривлення ринку балансу не знайти.

Наскільки відчутно "порізані" "зелені" тарифи

Зниження для СЕС становить 15%, для ВЕС – 7,5%. Максимальне зниження, на 47%, отримало всього 50 МВт СЕС. Відомі "клюєвські" станції, які вже один раз потрапили під урізання тарифу вдвічі, отримали ще -5%. Старий "вітер" не зачіпали – як частину політичного компромісу.

Річна економія на станціях, встановлених до 2021 року, становитиме близько 200 млн євро на рік. За поточним курсом це 6 млрд грн на рік. Звучить багато, але ж все відносно. У середньому за майбутніми платежами це 10% від загальної вартості "зелених" тарифів у 2021 році.

Якщо "ближче до людей", то це лише 1,5-3% зниження кінцевої ціни для непобутового споживача. Чи варте це було десятимісячної епопеї, ризику позовів до країни та наслідків для інвестиційного клімату?

Краще б ці зусилля витратили на речі, які дійсно допомогли б знизити ціну для споживачів, зокрема, на покращення конкуренції на ринку електроенергетики.[BANNER1]

Економія в гривнях може бути знівельована зростанням курсу

Надихнувшись останніми новинами у світі моди на монетарну політику, в Україні можна очікувати падіння курсу євро.

Якщо середній курс гривні до євро у 2021 році буде, наприклад, 32, то економія 6 млрд гривневого еквіваленту для українського споживача ділиться надвоє. Бо платежі з урахуванням "урізання" 1,5 млрд євро на рік вимагатимуть додаткових 3 млрд грн. Стимулюючи експортерів, додаємо витрат в енергетиці.

Так, макроекономічна політика складніша за такий аналіз. Загальний ефект від зниження курсу гривні може перевищити додаткові витрати в енергетиці.

Після ухвалення закону борги перед ВДЕ погашені не будуть

Законопроект 3658 позиціонувався як наріжний камінь виходу з кризи. Зі свого боку, НКРЕКП підвищили тариф на передачу до 240,23 грн за МВт-год та підняли нічний прайс-кеп на оптовому ринку з серпня 2020 року. Ринок чекає, що ці заходи вирішать кризу неплатежів.

Однак це міф, який виник, напевно, через брак ґрунтовних розрахунків.

З усіма нововведеннями та урізаннями борги не те що не виплатять – продовжать накопичуватися нові. За моїми розрахунками, дефіцит фінансування Гарантованого покупця, через який фінансується "зелений" тариф, за перше півріччя 2020 року досяг 16,3 млрд грн. За другу половину 2020 року назбирається ще 13,5 млрд грн. Усього – майже 30 млрд грн. 

За другу половину року назбирається ще додатково 11,4 млрд грн. Всього 27,6 млрд грн заборгованості на кінець 2020 року, майже 1 млрд доларів за поточним курсом.

В. о. міністра енергетики Ольга Буславець. Про зв'язки з Ахметовим, переговори із "зеленими" та енергетичну кризу

Щоб покрити дефіцит Гарантованого покупця, тариф на передавання повинен зрости до 560 грн за МВт-год або у 2,3 разу більше, ніж визначила НКРЕКП. При цьому навіть не будуть покриті борги, накопичені за перше півріччя 2020 року.

На таке різке зростання тарифу регулятор не піде, тому цей 1 млрд євро треба "наколядувати" або влити з бюджету. Сумніваюся, що на це дадуть кредитів. Упевнений, що інвестори не отримають пеню або відсоток за прострочення платежів. Якщо придивитися уважніше, проблема не лише в "зелених" тарифах.

Борги перед "Енергоатомом" продовжать накопичуватися

Гарантований покупець також є частиною ПСО для забезпечення населення дешевою, як бруд, електроенергією. За цим механізмом ГП отримує від "Енергоатома" та "Укргідроенерго" електроенергію за низькими цінами, частину продає для потреб населення, а залишок продає на ринку.

При високих цінах після відкриття нового ринку ГП генерував прибуток, а вже з січня 2020 року отримує збитки. "Завдяки" регуляторному ноу-хау ГП згенерує 11,6 млрд грн збитків у 2020 році лише за діяльністю постачання населенню.

Навіть якщо прибрати ПСО з Гарантованого покупця, ВДЕ все одно не отримає достатньо грошей, адже фактичне фінансування в тарифі на передавання закладене лише на 12 млрд грн за весь 2020 рік при необхідних 30 млрд грн. Це 29% від необхідної суми. Виходить, кошти в системі закладені з дефіцитом.

Стабільні збитки для державного "Енергоатома" і реальність банкрутства більшості генерації з ВДЕ – це нова реальність і результат державних рішень.[BANNER2]

Борги перед ВДЕ та неефективність ПСО – вершина айсберга

Недавно народні депутати ухвалили закон про врегулювання боргів старої моделі ринку на 30 млрд грн. Більша частини з них, накопичених державними шахтами, водоканалами і постачальниками води та електроенергії на неконтрольовані території, списується та рефінансується державою.

Проте біда в тому, що причину виникнення цих боргів ніхто не ліквідував. Вони продовжують накопичуватися і в новій моделі ринку. Ми за півтора року нової моделі ринку назбираємо боргів більше, ніж за понад п'ять років до того.

Це при тому, що за останній рік ціни на ринку на добу наперед в ОЕС України були в середньому на 30% вищі за ціни в ЄС. Це при наших "прайс кепах" (обмеженнях ціни). Найближчий за ціною сусід – Польща, де немає атомної генерації, де ринок також концентрований і в енергоміксі домінує вугілля.

Поважний результат, але детально про ринок та ціни поговоримо окремо.

Що робити в цій ситуації

Небажання платити високі "зелені" тарифи у новій моделі ринку наклалося на високі ціни на електроенергію, які стали результатом неготовності завершити реформу. Проте цапом-відбувайлом ми обрали "зелених куркулів".

ВДЕ свій внесок у вирішення проблем зробили, тарифи знижені. Проте за це вони не отримають нічого, а можливо, будуть вимушені продати активи за безцінь. Комусь, хто точно знатиме, коли відновляться виплати боргів.

Треба вирішувати структурні проблеми ринку, а не зв'язувати собі руки популізмом або кивати на печерські пагорби і казати, що Офіс президента не дозволяє реформи. Структурні проблеми – це крива модель субсидіювання цін на електроенергію для населення, це ринкова влада окремих гравців, це дірки у правилах ринку, це продовження накопичення боргів.

Скільки не шукай винних і скільки не обрізай "зелений" тариф, проблеми не зникнуть. Це "домашнє завдання" з реформ ринку електроенергії не для галочки, від нього залежать енергетична безпека та добробут українців.

Україна в популістському запалі радісно бігла до реформи ринку, але вдарилася лобом об скло неготовності політиків до болючих дій. Скло непробивне, і тріщини можуть піти по ньому лише від голоду та бідності або під напором "сороса" і МВФ, які вимагають від влади покращити життя людей.

Чим більше ми затягуємо з рішучими діями, тим більше заплатить кожен з нас. Болючі реформи триватимуть роки, але позитивний ефект від них будемо мати на десятиріччя. Україна більше не може чекати.






УКР | РУС
Головна | Новини | Публікації | Колонки
©2006-2015 "Економічна правда"