Українська правда
Економічна правда
Колонки

Електронні сервіси в Україні: to be or not to be
12.09.2017 10:00
Є багато прихильників традиційних способів. "Приїхав о 8 ранку — тьотя в кабінеті — шоколадка — результат".

To be! Я так думаю. Вірніше, хочу вірити, що так буде.

Як людина з легкими проявами мізантропії та дещо упередженим ставленням до рівня ефективності виконання державою своїх функцій, я хотів би, щоб абсолютно всі комунікації "громадянин – державний орган" можливо було здійснювати дистанційно у електронному форматі.

Звичайно, в силу життєвих обставин чи особистих переконань, є багато прихильників традиційних способів отримання документів від державних органів, здійснення реєстрації бізнесу, майна тощо. І спосіб цей досить часто зводиться до алгоритму "приїхав о 8 ранку — тьотя в кабінеті — шоколадка — результат".

Мабуть, кожному своє — і той, і той спосіб можуть існувати і співіснувати. Однак, другий спосіб викликає питання щодо його ефективності, особливо враховуючи той факт, що фінансується він за рахунок платників податків.

Що ми отримуємо, якщо адміністративними послугами можна буде скористатися онлайн? Відповіді досить очевидні.

По-перше, зручність для громадян. Доступ у режимі 24/7. Не потрібно перейматися відносно прийомних днів, носити папку документів, стояти в чергах.

По-друге, боротьба з корупцією. В електронній комунікації з державою з високою ймовірністю можна уникнути елементу "шоколадка".

По-третє, оптимізація витрат. Якщо зростатиме частка адміністративних послуг, які надаються в електронній формі, з’явиться можливість зменшити витрати державних органів на утримання персоналу, витратні матеріали.

В контексті даного питання важливим є той факт, що наші державні органи також розуміють необхідність розвитку електронного урядування в Україні. Більше того, крім розуміння є і конкретні кроки. Активно працює Державне агентство з питань електронного урядування, розвиваються портали, через які можна скористатися адміністративними послугами, впроваджуються системи ідентифікації громадян BankID та MobileID.

Нещодавно в рамках Європейської Бізнес Асоціації ми провели захід, присвячений обговоренню перспектив розвитку електронних сервісів в Україні, і під час нього представники державних органів також розповідали про досягнення та амбітні плани в частині розвитку електронного урядування.

До речі, згідно з даними ООН (UN E-Government Survey) у 2016 році Україна зайняла 32 місце серед країн-членів ООН за індексом "e-participation" — показник, який оцінює рівень доступу громадян до інформації та державних послуг онлайн. У 2014 році (оцінювання проводиться раз на 2 роки) наша країна була на 77 місці рейтингу за даним індексом. За два роки маємо зростання на 45 позицій.

Ніби непогано? Спробуємо з’ясувати на практиці. Наприклад, виникла у мене необхідність зареєструватись як фізична особа-підприємець. На мою думку, це одна з найпопулярніших послуг серед громадян, якою можна скористатися онлайн. Я хочу зробити це, не виходячи з квартири. Які портали таку послугу пропонують?

1. Кабінет електронних сервісів Міністерства юстиції. Вхід можливий з використанням адреси електронної пошти, ЕЦП (електронного цифрового підпису) та BankID. Однак після вибору послуги з каталогу користувача переадресовує на сторінку Онлайн будинку юстиції.

2. Онлайн будинок юстиції. Вхід можливий лише з використанням адреси електронної пошти.

3. Єдиний державний портал адміністративних послуг Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Вхід можливий з використанням адреси електронної пошти, ЕЦП та BankID. Однак розділ містить лише інформацію про необхідні для реєстрації документи та місця отримання послуги.

4. Портал IGov. Вхід можливий з використанням ID карти, ЕЦП, BankID та Картки киянина.

*Портал IGov є волонтерським проектом. Так як я до списку волонтерів, які працюють над розвитком цього порталу, я не маю відношення, то й коментувати його роботу не буду. Ті пропозиції і коментарі, які будуть наведені далі, стосуються виключно порталів державних органів.

Я не дійшов до фінальної стадії реєстрації ФОП, але навіть перших двох етапів —пошуку такої послуги на порталі та авторизації на ньому — мені вистачило щоб зробити певні висновки.

1. Різні портали надають аналогічні послуги. Кожен з порталів має власний інтерфейс, структуру, використовує різні способи авторизації користувачів. Відверто кажучи, у цьому різноманітті можна легко загубитися і забути, навіщо сюди завітав.

І це вже на перших етапах серед кількох, які необхідно пройти, щоб скористатися певною адміністративною послугою. Тобто, є висока ймовірність, що людина, яка вперше виявила бажання скористатися послугою онлайн, відмовиться від такої ідеї вже на самому початку. Відмовиться і піде з паперами до державної установи, весело проводячи час в черзі.

Вдруге переконати таку людину скористатись послугою онлайн буде вкрай важко.

Який вихід? Один з факторів, який сприяв популяризації продукції компанії Apple — це простота та інтуїтивна зрозумілість інтерфейсу для користувача, якісна візуалізація та продумана структура. Ці ж принципи можна застосовувати і для порталів адміністративних послуг.

Під час згадуваного заходу представники бізнес спільноти озвучили пропозицію (а представники державних органів її підтримали), що необхідно створити єдиний портал з каталогом всіх адміністративних послуг, які надаються онлайн. Нехай він принаймні міститиме посилання на інші портали, однак об’єднає весь перелік послуг, матиме простий, зрозумілий інтерфейс та зручну структуру для пошуку.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі виявило готовність організувати роботу в даному напрямку і об’єднати учасників процесу навколо себе. Сподіватимемось, так і буде.

2. BankID. Сервіс BankID НБУ офіційно функціонує вже рік. Так, є певний прогрес — підключено декілька нових банків та порталів. Проте на сьогодні задекларована кількість банків, підключених до сервісу, лише 7 (по факту, реально працюючих менше).

Не на всіх порталах авторизація/ідентифікація користувача може бути здійснена з використанням BankID. Наприклад, Онлайн будинок юстиції даний сервіс не підключив). Можливість дистанційного відкриття рахунків в банках з використанням сервісу BankID також поки що не реалізована, хоча про це мова йде вже давно.

Ситуація з перспективами подальшого розвитку BankID і розширенням сфер його застосування є досить неоднозначною і, думаю, нікому не хотілося б, щоб проект зрештою згорнули. Для того, щоб надати йому новий поштовх для розвитку, Національному банку, як власнику проекту, варто звернути увагу на 4 важливі аспекти, про які говорить бізнес-спільнота:

по-перше, до сервісу BankID необхідно підключити якомога більше банків, принаймні всі топ-10;

по-друге,  необхідно вжити заходів для розширення переліку порталів, на яких авторизація та ідентифікація користувачів можлива через BankID;

по-третє, довести до логічного кінця питання щодо внесення змін до законодавства та підзаконних актів, які дозволять реалізувати можливість дистанційного відкриття рахунків в банках з використанням BankID;

по-четверте, забезпечити процес популяризації сервісу та переваг його використання.

Сьогодні навколо BankID складається ситуація, в якій банки не надто квапляться з приєднанням до сервісу, адже процес приєднання вимагає від банків адаптації внутрішніх систем до вимог та стандартів НБУ та, відповідно, капіталовкладень.

Водночас, вигода для банків, яку вони отримують після приєднання до сервісу, досить примарна. Тим більше, що конкуренти також займають вичікувальну позицію. В свою чергу, портали адміністративних послуг також не поспішають з підключенням сервісу BankID — адже підключено ще мало банків і попит на сервіс з боку користувачів невисокий. 

Очікуємо, що НБУ під силу об’єднати учасників і вирішити цю ситуацію, забезпечивши як підключення банків, так і підключення нових порталів.

3. Чи існує системний підхід з боку держави в частині популяризації використання громадянами порталів з надання адміністративних послуг? Можливо, але особисто я під вплив цього підходу не потрапив.

Я до чого: з боку державних органів ведеться робота з розвитку електронного урядування, однак про її результати мало що відомо широкому загалу. Частина громадян, можливо, навіть не знає, що деякі послуги можна отримати онлайн. Що робити:

по-перше, всілякими методами промотувати роботу порталів адміністративних послуг. Це ж портали державних органів, які володіють значними ресурсами і широким набором інструментів для якісного та ефективного просування своїх сервісів;

по-друге, спробувати методи фінансової мотивації громадян. Наприклад, можна встановити диференційовану вартість на одну й ту ж послугу в залежності від того, в який спосіб вона надається. Онлайн дешевше, офлайн дорожче;

по-третє, провести експеримент і обрати одну чи декілька послуг, які протягом певного періоду часу будуть надаватися виключно через портали адміністративних послуг. Це дозволить спонукати громадян до використання онлайн-ресурсів і, в перспективі, може напрацювати їм звичку використовувати їх регулярно.

У підсумку маємо не найгіршу ситуацію з рівнем розвитку електронних сервісів в Україні, але вона може покращитися — ми маємо для цього резерви ідей та професіоналів. Але може й погіршитися, порівняно з іншими країнами, котрі не стоять на місці і рухаються вперед.

Ключова задача — це об’єднання зусиль державних органів, збалансування їх інтересів та задач, ефективна взаємодія. І хоча у 2018 році ми навряд чи зможемо знову піднятися на +45 позицій у рейтингу UN E-Government Survey, +32 позиції нам точно під силу.






УКР | РУС
Головна | Новини | Публікації | Колонки
©2006-2015 "Економічна правда"