Українська правда
Економічна правда
Колонки

Ryanair та Україна: невдалий шлюб з розрахунку
13.07.2017 14:30
Відмова RYA працювати в Україні і відмова "Борисполя" її приймати — це лише рішення двох компаній, яке не свідчить про погіршення інвестиційного клімату.

Прихід ірландської авіакомпанії "Раянейр" (RYA) в Україну став чи не найбільш обговорюваною темою авіаційного ринку України 2017 року.

Попри велику кількість піару та політичних заяв, буду намагатися аналізувати стосунки найбільшого бюджетного перевізника з Україною з правової точки зору.

Договір з міжнародним аеропортом "Львів" був підписаний доволі швидко.

Натомість процес переговорів з "Борисполем" супроводжувався гучними скандалами і врешті завершився відомою прес-конференцією гендиректора Павла Рябікіна, де він пояснив, чому аеропорт не може підписати договір з RYA.

Як наслідок, ірландці оголосили, що скасовують рейси в Україну, включно з львівськими, і відкликають свої літаки до інших країн.

Що ж є причинами, а що — приводом до зриву переговорів між Україною та RYA?

Знижки

RYA погодилася зайти в Україну на умовах довгострокових знижок на обслуговування в аеропортах, за яке компанія сплачувала б сумарно 7,5 дол зборів за обслуговування пасажирів, авіаційну безпеку і зліт-посадку на одного пасажира. Натомість вони зобов'язалися перевозити 150 тис пасажирів на рік.

Аеропорт погодився надати вказані знижки, але за умови, що авіакомпанія перевозитиме на 150 тис пасажирів більше кожного наступного року. На мою думку, це головний пункт, за яким сторони не змогли чи не захотіли дійти згоди.

Європейські авіакомпанії досі значно обмежені у виборі маршрутів в Україну, оскільки остання не уклала угоду про спільний авіаційний простір з ЄС.

Відповідно, забезпечити пасажиропотік на рівні, який вимагає "Бориспіль", проблематично. Таким чином, аеропорт свідомо висунув неприйнятну вимогу до RYA при тому, що закон жодним чином не зобов'язував його це робити.

"Бориспіль" посилається на внутрішній нормативний акт — положення про застосування знижувальних коефіцієнтів, яке він сам може змінювати.

Лондонські маршрути

Із самого початку йшлося про знижки на нових рейсах, аби ними не змогли скористатися традиційні перевізники на найбільш прибуткових напрямках. RYA просила надати знижку на авіаційні збори в аеропорту "Бориспіль" для чотирьох рейсів — з Лондона, Стокгольма, Манчестера та Ейндховена.

Натомість "Бориспіль" вилучив з цього переліку Лондон (Станстед). Він начебто не новий для "Борисполя", бо низка авіакомпанії вже виконує польоти до інших аеропортів британської столиці. Керівництво "Борисполя" побоюється, що такі перевізники в судовому порядку отримають від аеропорту аналогічні знижки.

Зауважу, що наказ Мінінфраструктури №211 від 13 червня 2017 року говорить саме про аеропорти, а не про напрямки. Аеропорт є незалежним господарським суб'єктом, і ризик, що суд або Антимонопольний комітет України зобов'яжуть його надавати знижки авіакомпаніям, насправді досить примарний.

Також слід відрізняти норми публічного авіаційного права, які застосовуються при призначенні перевізників на рейси урядами, та норми приватного права, які розглядають кожен аеропорт як окреме господарське підприємство.

До того ж, якщо прочитати текст меморандуму між Мінінфраструктури та RYA, неофіційні копії якого гуляють інтернетом, можна побачити, що знижка повинна була надавалася RYA лише на нових пасажирів, понад тих, що вже перевозяться авіакомпаніями на старих маршрутах. Про це теж рідко згадують у пресі.

Арбітражне застереження

Одним із пунктів, за яким сторони не домовилися, стало арбітражне застереження. RYA вимагала, щоб розбіжності стосовно угоди підлягали юрисдикції Лондонського міжнародного арбітражного суду згідно з правом Англії та Уельсу. "Бориспіль" натомість вимагав передавання таких спорів до українських господарських судів.

Зауважу, що застосування права Англії та Уельсу до великих угод — норма і в світі, і в Україні. Уряд обіцяє дозволити його використання при проведенні приватизації в нашій державі. Українське законодавство дозволяє державному аеропорту вільно обирати право, яким регулюється контракт з нерезидентом.

Найцікавіше, що "Бориспіль" вже укладав договір з авіакомпанією із застереженням, яке відсилало сторони до іноземного арбітражу. Такою авіакомпанією були "Міжнародні авіалінії України" — наш національний перевізник.

Час обслуговування

RYA вимагає від українських аеропортів обслуговувати літак між рейсами протягом 25 хв. Натомість стандартний час обслуговування у "Борисполі" — 45 хв.

До слова, Wizz Air, яка вимагає обслуговувати свої літаки протягом 30 хв, успішно літала з "Борисполя" протягом 2008-2011 років. Тож доводиться сумніватися, наскільки неприйнятною є така вимога європейців для "Борисполя".

Термінал

RYA просила відкрити для її обслуговування термінал F, який наразі обслуговує пасажирів кілька разів на рік, а також надати низку послуг на безоплатній основі.

Аеропорт прогнозовано заявив, що надання безкоштовних послуг суперечить українському законодавству. Зрозуміло, що українські юристи давно навчилися "ховати" безкоштовні послуги у загальному обсязі наданих послуг.

Стандартні угоди про обслуговування, за якими працюють українські аеропорти, передбачають базовий пакет послуг, за який авіакомпанія сплачує фіксовану ціну. Ніхто не забороняє аеропорту вносити чи вилучати певні послуги з такого пакету.

Схоже, "Бориспіль" не був готовий укладати договір з RYA на її умовах. Погодити розмір знижки можна було у приватному режимі на ранній стадії. Натомість аеропорт виніс укладення приватної комерційної угоди у публічну площину. RYA стала заручником цієї ситуації та своєї агресивної моделі ведення переговорів.

Насправді не існує глобальних юридичних перепон для іноземного авіаперевізника розвивати бізнес в Україні, зокрема і за лоукост-моделлю.

Турецька "Атлас глобал" відкрила повноцінну дочірню авіакомпанію в Україні ще у 2015 році, їх співвітчизники з Pegasus йдуть таким же шляхом. Wizz Air оголосила про повернення до аеропорту "Львів" та про розширення мережі польотів.

Відмова авіакомпанії RYA працювати в Україні і відмова аеропорту "Бориспіль" приймати її є лише окремими рішеннями окремих господарських суб'єктів і ніяк не свідчить про погіршення загального інвестиційного клімату в Україні.






УКР | РУС
Головна | Новини | Публікації | Колонки
©2006-2015 "Економічна правда"