| КОЛОНКИ |
Після уважного аналізу законопроекту залишається зробити висновок, що його справжня мета - це вчергове підставити та виставити на глум Юлію Тимошенко. Адже вона сама, як і її команда, розбирається в кримінальному праві приблизно так само, як і в сутності податку на нерухомість.Якісь невідомі особи - надіслали авторові текст ще не зареєстрованого у Верховній Раді законопроекту. Задекларована мета цього документу - нібито підсилення боротьби з монопольними змовами на українському ринку.
Адже Юлія Тимошенко постійно ганьбить клятих монополістів та змовників. Очевидно, вона й доручила АМКУ розробити відповідні зміни до діючого законодавства. Аноніми зазначали, що текст цього законопроекту вже розіслано по багатьох інстанціях для отримання висновків. Надаємо і свій публічний аналіз цього законопроекту.
За проектом, Костусєв пропонує внести доповнення до Кримінального кодексу України у вигляді статті 228-1 - про встановлення кримінальної відповідальності за монопольну змову між конкурентами.
Між тим, у чинному Кримінальному кодексі вже є "мертва" стаття 228. Вона передбачає кримінальну відповідальність за примушування до антиконкурентних узгоджених дій - тобто, діянь, за своїм змістом дуже близьких до тих, диспозиція яких передбачена вказаним законопроектом. Нелогічно та неефективно створювати штучний розподіл зазначених злочинних діянь між різними статтями Кримінального кодексу.
Щоб уникнути труднощів у кваліфікації злочинних діянь, безумовно, треба уніфікувати диспозиції статей 228 та 228-1 КК України. А саме - об`єднати їх в різні частини однієї статті, однак у запропонованому законопроекті ця очевидна річ просто проігнорована.
Необґрунтованою є і спроба запровадити ще одну новелу. Автори законопроекту пропонують унеможливити притягнення до кримінальної відповідальності у випадку, якщо сукупний доход (виручка) суб'єктів господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній фінансовий рік, що передував змові, не перевищує одного мільйона (!) євро.
По-перше, ч.2 ст.11 КК України передбачає достатні правові механізми для відмови в порушенні кримінальної справи за фактом будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом. Йдеться про випадки, коли діяння через свою малозначність не становить суспільної небезпеки. Саме тому прив'язка малозначності діяння до суми в мільйон євро доходу (виручки) видається абсолютно необґрунтованою.
Причому проблема полягає не тільки в безпідставності визначення даним законопроектом конкретної суми саме в мільйон євро. Навіть у випадку зменшення суми сама наявність такої норми буде змушувати слідство доводити не тільки факт вчинення конкурентної змови, а й точну суму доходу (виручки). А вона, до речі, може бути штучно зменшена "заднім числом" суб'єктами господарювання, що вступили у конкурентну змову. І наслідок цього навіть порушена і розслідувана кримінальна справа щодо змови підлягатиме закриттю через таку мінімізацію суми доходу (виручки).
Але найнелогічнішою, найкумеднішою (чи найцинічнішою?) є ч.4 ст.228-1 КК України, згідно з якою звільняється від кримінальної відповідальності за вказаний злочин особа, що добровільно повідомила про нього правоохоронним органам, АМКУ або його територіальному відділенню і активно сприяла його розкриттю. Суть цинізму полягає в тому, що відсутнє часове обмеження строку такого повідомлення!
Тобто, цілком можлива ситуація, коли винуватець злочину спочатку категорично відмовиться давати свідчення по справі, в тому числі навіть після пред'явлення обвинувачення. А незадовго до закінчення досудового слідства злочинець "добровільно" заявить про нього правоохоронним органам, після чого кримінальна справа підлягатиме закриттю за реабілітуючими обставинами!
А отже, після уважного аналізу законопроекту залишається зробити висновок, що його справжньою метою є - черговий раз підставити та виставити на посміховисько Юлію Тимошенко. Адже вона сама, як і її команда, розбирається в кримінальному праві приблизно так само, як і в сутності податку на нерухомість.
Робіть висновки, Юліє Володимирівно!