| КОЛОНКИ |
Податок має справлятися тільки з тих осіб, доходи яких дійсно дозволяють придбати великі обсяги нерухомості і житла в тому числі… 100 квадратних метрів в знаменитому будинку на Грушевського - це зовсім не те, що 100 квадратних метрів складських приміщень в селі Червона Синька…У всьому світі податок на нерухомість є найголовнішим джерелом наповнення місцевих бюджетів. Але Верховна Рада України, де зареєстровано на розгляд проект закону Про податок на нерухоме майно (нерухомість), має інші мотиви.
«Законопроектом пропонується запровадити податок на нерухоме майно, справляння якого дозволить дещо зупинити хаотичне скуповування житла окремими особами з метою його перепродажу за підвищеними цінами», - йдеться у пояснювальній записці.
Згідно з новим законопроектом, платниками податку визначаються всі власники майна - фізичні та юридичні особи. У той час як раніше планувалося справляти цей податок виключно з фізичних осіб. Деякі питання залишаються лише стосовно того, чи не планується бува винятків для таких власників, як держава та місцеві територіальні громади, які фактично "платитимуть самим собі".
Розробники внесли у документ інші зміни порівнянно з попередніми версіями законопроекту: враховано, що об'єктом оподаткування має бути не просто об'єкт нерухомості, а вся нерухомість, що належить окремій особі, а оподаткування об'єктів нерухомості, що пребувають у співвласності, має відбуватись пропорційно часткам співвласників.
На жаль, маразм з окремим оподаткуванням землі та будівель продовжується. Вже списано багато мегабайтів стосовно того, що "окремий" облік землі та розташованих на ній будівель є абсурдом, "годівничкою" для чиновників, гальмом на шляху до економічного процвітання, бо від'їдає неміряну кількість суспільних ресурсів через шалену важкодоступність процедур формалізації власного майна, і що єдиною "справжньою" нерухомістю є земля.
Наприклад, в Естонії "Закон о вещном праве" встановлює, що «Недвижимой вещью является земельный участок вместе с его существенными частями». А «существенными частями земельного участка являются находящиеся с ним в неотторжимой связи вещи, такие, как строения, растущий лес, иные растения и неубранные плоды, а также связанные с земельным участком и принадлежащие каждому очередному собственнику недвижимой вещи вещные права». Причому «Строение, соединенное с земельным участком в преходящих целях, не является существенной частью земельного участка».
До речі, за нашим, українським Цивільним кодексом земельні ділянки теж визнаються нерухомістю!
Будь-які спроби окремо оподатковувати землю та будівлі - приречені. Це давно доведено світовим досвідом. Специфічна ж українська проблема полягає в тому, що у шаленого відсотка українських будівель - та землі, на якій ці будівлі розташовані - різні власники, а ще - величезна кількість будівель та землі не має будь-яких правовстановчих документів взагалі.
Ставки податку, прописані в українському законопроекті, є настільки наочним прикладом феєричного маразму та популізму, що незручно навіть коментувати. Цей очевидний факт підкреслюється навіть в Пояснювальній записці: «Податок має справлятися тільки з тих осіб, доходи яких дійсно дозволяють придбати великі обсяги нерухомості і житла в тому числі».
Шановні популісти! Обов'язковою ознакою податку на нерухомість є те, що його платять всі за однаковим принципом - у вигляді відсотку від вартості нерухомості, а не за прогресивною шкалою в залежності від кількості абстрактних "квадратних метрів", що перебувають у власності платника. Інакше власники знаходитимуть елементарні способи "мінімізації" - реєструватимуть "зайву" нерухомість на родичів, знайомих чи на "ліві" юридичні особи.
Не кажучи вже про те, що 100 квадратних метрів в знаменитому будинку на Грушевського - це зовсім не те, що 100 квадратних метрів складських приміщень в селі "Червона Синька".
У Пояснювальній записці зазначається: нарахування податку буде централізованим. Геніально! Місцевий податок, що стягується централізовано!
«Тобто, відомості із державного реєстру нерухомого майна мають надсилатися до державних податкових органів за місцем реєстрації (проживання) платників податку.
У свою чергу державні податкові органи до встановленого числа поточного року аналізують дані, що надійшли по кожній окремій особі, і встановлюють ставку і розмір податку в залежності від сукупного обсягу нерухомості, що перебуває у власності однієї окремо взятої особи. Таким чином, буде забезпечуватись зосередження інформації по кожній особі за її місцем реєстрації, а не майна, що їй належить, яке може бути у різних регіонах країни», - читаємо в проекті.
Цікаво, автори уявляють вартість адміністрування цього податку за такою схемою? Швидше за все, вони про це і не думали, оскільки далі в Пояснювальній записці безхитрісно зазначається: «Прийняття законопроекту не потребує додаткових бюджетних асигнувань».
Практика свідчить, що спонукати людей платити податок на нерухомість примусово - неможливо. Бо тоді його адміністрування коштуватиме значно дорожче, ніж буде зібрано коштів. Тому що платників - занадто багато, а ті, хто цей податок адмініструватимуть, є одночасно і його платниками.
Головний принцип такої системи - це абсолютна відкритість володіння майном. Тому що відкритість захищає перш за все самих власників - від злочинних посягань рейдерів всіх гатунків.
Яка улюблена метода всіх рейдерів? Звичайно ж, зробити фальшивий правовстановчий документ та провести по ньому відчуження майна "добросовісному" набувачу, який заявить законному власнику, зазвичай із застосуванням фізичної сили. Доки закінчаться судові розбори, які можуть тривати кілька років, об'єктом можна «нєвозбранно» користуватись без будь-якої компенсації.
У створенні відкритих кадастрів та реєстрів не зацікавлені, по-перше, ті, хто не хоче, аби суспільство достеменно дізналося, скільки саме "ніколи не крали" їхні руки, а по-друге - рейдери, чий "бізнес" побудовано якраз на (псевдо)закритості інформації про власників майна.
Законопроектом пропонується, аби «нарахування податку здійснювали органи державної податкової служби за сукупним розміром оподатковуваного майна». Можна собі лише уявити, який обсяг робіт повинні виконати ці органи, якщо, за статистикою, станом на початок 2004 року тільки житловий фонд України складав приблизно 10 132 800 будинків! А в цю цифру ще не включені нежитлові будинки та інші споруди, які пропонується оподаткувати.
Розраховувати цей податок, на думку автора(ів) законопроекту, мають «органи державної податкової служби на підставі даних з державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень». Цікаво, чи аналізував хтось поточний стан цього державного реєстру на предмет повноти та аутентичності?
Безмежна наївність - законопроект передбачає, аби «розрахунок із повідомленням про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити, надсилався органами державної податкової служби платникам податку за місцем їх проживання (місцем реєстрації) не пізніше 15 березня поточного року».
Цікаво, а що робити з тими власниками, які ніде не зареєстровані? У нас - вільна країна, кількість незареєстрованих в якій ніхто навіть не підраховував. Які підрахунки, якщо в нашій країні відсутня централізована база навіть паспортів?!
Цитую законопроект: "Сплата податку здійснюється платниками податку протягом 10 операційних (банківських) днів з моменту отримання розрахунку податку від органу державної податкової служби." Але - власники зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом держаної податкової служби, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку».
Оце наші люди побіжать в адміністративний суд, замовлять судово-будівельну експертиза для визначення реальної вартості об'єкта нерухомості... Вже зараз Київське бюро судових експертиз призначає їх проведення на 4 квартал 2008 року чи навіть на 1 квартал 2009 - і це лише по "звичайних" справах! Що ж почнеться у випадку впровадження податку з 1 січня 2009 року? У країні - катастрофічний брак оцінщиків вже зараз - що з цього приводу думають автори законопроекту?
В законопроекті є стаття настільки знущальницька, що у мене навіть закралася думка про те, що його було подано виключно з метою дискредитації самої ідеї податку на нерухомість. Це - стаття 6, в якій ідеться про обов'язки власників нерухомого майна - платників податку: а) здійснювати у встановленому порядку державну реєстрацію нерухомого майна, стосовно якого набуто право власності;
б) оформлювати в установленому порядку зміни, зумовлені переплануванням, переобладнанням і добудовою;
в) повідомляти органи державної реєстрації про знищене (знесене, зруйноване) нерухоме майно.
Оцінити весь цинізм цих вимог можуть лише ті громадяни, які намагалися здійснити зазначену державну реєстрацію саме у "встановленому порядку".
Підсумовуючи, можна констатувати: грізна стаття 7 законопроекту - «платники податку несуть відповідальність за своєчасність сплати податку у порядку та розмірах, визначених законодавством» - здатна налякати лише дуже наївних, доки не буде:
а) максимально спрощено процедури формалізації прав власності, які зараз навмисно абсолютно безпідставно ускладнені на користь чиновників-хабарників;
б) доки все формалізоване майно не буде занесено у відкриті реєстри та кадастри, враховуючи майно, що "прилипло" до "рук, що ніколи не крали";
в) цей податок не збиратиметься справжніми представниками місцевих територіальних громад (а не дєрібанщиками, що купили собі місця у партійних списках) та не витрачатиметься під жорстким контролем цих громад...
Зовсім комічно виглядає стаття 9, де сказано, що закон набирає чинності з 1 січня 2009 року. Інші законодавчі - до приведення їх у відповідність нормам нового закону діють тільки в частині, що не суперечить його нормам. А Кабінету міністрів протягом двох місяців з дня набрання чинності новим законом пропонується:
«забезпечити розробку та прийняття нормативних актів, що випливають із цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення органами виконавчої влади своїх актів у відповідність із цим Законом.
Все б нічого, але у Пояснювальній записці вказано: «Прийняття законопроекту не потребує внесення змін до інших законодавчих актів»!
